Олександр Харченко: Нині тривають масовані атаки на харківську енергетичну інфраструктуру. Вони відбуваються кожного дня, вечора і ранку, по кілька разів на добу.

Але є добра новина, і полягає вона у тому, що зараз, завдяки зусиллям «Укренерго», створені резервні канали, що забезпечують Харків певною кількістю електрики, яку знизити вже буде дуже важко. Тобто розробили таку схему постачання, коли певна кількість електроенергії Харкову практично гарантована. Це не енергоефективно, але це працює і буде працювати.

Безумовно, триває відновлення всього, що пошкодили, їде обладнання, воно є. Певний час, звісно, знадобиться на те, щоб придумати, яким чином його встановити, так, щоб його знов не розбили.

На жаль, на Харківщині у московських терористів дуже добра розвідка. І ми це бачимо, адже атакуються абсолютно всі енергооб’єкти, які можуть давати користь місту і його округу. Тобто, на жаль, ми можемо досить впевнено казати, що вони дуже добре обізнані, де і як шкодити, де і як максимально ефективно атакувати.

Але повторююся: є певний резерв постачання електроенергії у місто, який дуже важко перебити. Думаю, вони цього не зможуть зробити. Зараз місто оцей мінімум отримує.

Олена Новікова: І місцева влада про це писала, і в «Міненерго» заявляли про те, що зараз Харківська область отримує електрику із сусідніх регіонів. А ми бачимо, що росіяни гатять по високовольтних лініях, їхньому устаткуванню. Я так розумію, метою є неможливість передавання електрики із сусідніх регіонів? Чи все неможливо просто знищити?

Олександр Харченко: Безумовно, їхня мета — знищення усіх можливостей постачання електроенергії до міста і його найближчих округів. Втім, їм це не вдасться.

Але проблема Харкова й області полягає у тому, що шляхи транспортування, якими зараз електрика йде в ці регіони, дуже обмежені. Вони, на жаль, не можуть «пропхнути» через себе електрику. А електрика це така штука, що не прискорюється, і проштовхати «пробку» швидше є неможливим. Тому через це обмеження потужностей і є ця нестача, яку ми спостерігаємо.

Тобто шляхи максимально диверсифіковані, убезпечені, їх доволі багато, і тому знищити чи пошкодити їх всіх точно не вийде, чи пошкодити. До того ж вони відновлюються. Але і «пропихати» через ці шляхи всю необхідну електрику неможливо.

Читайте також: Нова тактика росіян та як убезпечити українську енергосистему: брифінг голови «Укренерго»

Про дефіцит по всій країні

Олександр Харченко: Що стосується всієї України й ситуації загалому, то, на жаль, нам у масштабах всієї країни, вже навіть під час літніх піків, скоріш за все, буде не вистачати електрики.

Чисто фізично дефіцит складає 10-12%. Тобто всій країні, незалежно від того, яка ситуація у Харкові, Одесі, Кривому Розі тощо, загалом буде не вистачати 10-12% електроенергії у пікові години.

Пікові години — це період ввечері й зранку, коли мало сонячної електроенергії й максимально пікове споживання електрики.

В ці години українці можуть дуже сильно собі зарадити, адже не увімкнена у ці години пральна машинка — це мінус півтора кіловата. Не увімкнений у ці години бойлер підігріву води — це мінус два кіловати. А в нас 14 мільйонів приватних споживачів, і якщо всі вони не споживатимуть зайвих два кіловати, то дефіциту у всіх разом не буде.

Читайте також: Цієї весни РФ планує здійснити ще 2-3 масовані атаки по енергетиці України — ГУР

Про те, як забезпечувати Харків електроенергією у найближчі часи

Олена Новікова: Нещодавно були заяви голови Комітету ВР з питань енергетики Андрія Геруса про велику кількість розподіленої малої генерації. Харкова це також стосується, і це могло б стати пілотним проєктом.

Тут мені цікаво, як місто має жити найближчим часом? З огляду на ці новини, можна щось зробити? Зрозуміло, що невеличкі підприємства, магазинчики, кав’ярні можуть поставити генератори. Але що робити чомусь більшому?

Олександр Харченко: Чомусь більшому доведеться піклуватися про власну генерацію, і це, на жаль, майбутнє, яке нас очікує.

Чим більше подрібнена генерація, тим складніше її вбивати.

Якщо у Харкові, наприклад, стоятимуть 100 установок по 5-10 МВт, стоятимуть доволі приховано, у напівпідземних цехах, під бетонними куполами, щоб максимально ускладнили їх ураження (а якщо використовувати так звані газопоршневі двигуни, то це цілком можливо), то буде дуже складно вразити таку мережу, практично неможливо. Тобто удар вразить дві точки, а 90 працюватиме. Саме це є метою.

Зараз, на місці міської влади й уряду, я б максимально збирав, де тільки можливо, газопоршневі установки й вивозив їх до Харкова. Я б їх навіть переорієнтовував, якщо вони замовлені для якихось інших регіонів. Робив би винятки хіба для Одеси, Кривого Рогу, бо там аналогічна до Харкова ситуація. Але всі інші можуть почекати, відкласти свої потреби, тому що у Харкові реально критична ситуація.

Від того, чи з’являться у Харкові 10,15, 20 газопоршневих установок, які будуть робити електрику, а взимку виробляти тепло, можуть залежати життя людей.

Читайте також: Росія обстрілює Харківщину, щоб посіяти паніку — Брінк

Упродовж останніх тижнів Харків та Харківщина потерпають від масованих повітряних атак. Страждає, зокрема, енергетична інфраструктура регіону.

Так, 1 квітня мер Харкова Ігор Терехов в інтерв’ю LIGA.net розповів, що сьогодні у місті зруйнована практично вся критична енергетична інфраструктура. Терехов нагадав, що під час масованого удару 22 березня Росія зруйнувала всі трансформаторні підстанції та пошкодила ТЕЦ.

Як повідомила пресслужба Міністерства енергетики, внаслідок нічної ворожої атаки 7 квітня було пошкоджено обладнання однієї з високовольтних підстанцій у Харківській області. Також внаслідок обстрілів на Харківщині відключалась високовольтна лінія обленерго, знеструмлювалися підстанція та побутові споживачі.

7 квітня у Харківській області через мережеві обмеження було знеструмлено 410 тисяч абонентів.

Раніше президент Володимир Зеленський доручив військовим і дипломатам посилити системи ППО для захисту Харківщини, Сумщини та південних регіонів України.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту