Юлія Дукач: Ми можемо зафіксувати усі основні наративи російської дезінформації щодо ракетних обстрілів. Коли вони пишуть про атаки, то не можуть знехтувати шансом продемонструвати військову потужність та міць Росії. Одна з ключових історій успіху росіян полягає в тому, що «їхні обстріли досягають цілей, навіть якщо ракети збивають ППО».

Роспропаганда каже, що «в наслідках руйнації винна українська ППО, а не російська ракета». Вони закидають цей наратив не лише російській аудиторії, а й українській. Свого часу Ігор Терехов маніпулював цими тезами. Мовляв, «допоки українські військові будуть у Харкові, доти будуть обстрілювати місто».

Зараз вже такі слова не лунають, але певні маніпуляції проникають у чати українців. Коли люди переповнені емоціями, то не завжди можуть сприйняти те, що наслідки будуть трагічніші, якщо ми не збиватимемо російські ракети. Росіяни ж звісно розповідають, що «не стріляють по цивільних обʼєктах» та «не скеровують ракети по житлових масивах».

Читайте також:«Усі фейки починаються з Telegram»: як РФ поширює дезу протягом 2 років повномасштабної війни

Про Харків

Вікторія Єрмолаєва: Харків оговтується від авіаудару. Останній раз влучання російських керованих авіаційних бомб було у 2022 році. На жаль, є пошкодження та постраждалі. Кореспондентка Громадського радіо сказала в етері сьогодні, що харків’ян збентежила ця подія та злякала. Вони не очікували такого. Як росіяни висвітлюють обстріли Харкова?

Юлія Дукач: Росіяни через пабліки та «вкиди» в український інформпростір готують харків’ян до «повторного наступу на Харків». Це основна і найнебезпечніша теза. Наразі посилились атаки на місто, є проблеми з електроенергією, водою та газом. Після таких ударів з’являється атмосфера страху.

Ми не можемо не боятись, тому що будь-хто може стати мішенню. Однак, набагато легше закинути дезінформацію, коли ми боїмось. Тоді в неї легше повірити. Саме цим зараз і користується роспропаганда.

Тому активізувались оці наративи про те, що «Росія готує наступ на Харків». Це поширюють відверті пропагандисти, як Соловйов, а також так звані «російські опозиційні й ліберальні медіа».

Перші розповідають про те, що «Харків треба стерти в попіл». Своєю чергою канал «Настоящее Время» пише в безособовій формі, що «на Харків скинули авіабомби». Видання не уточнює, хто ж саме це зробив. Хоч вони й не пишуть відверто антиукраїнських речей, але не називають речі своїми іменами, чим заграють з російською аудиторією.

Тезу про те, що буде наступ на Харків поширювали всі із посиланням на «Медузу». Начебто, видання взяло коментар у якогось наближеного до адміністрації Путіна джерела. Звичайно, що воно анонімне.

Особливість російських «опозиційних медіа» полягає в тому, що вони часто апелюють до неназваних джерел чи «інсайдерів з Кремля». Разом з анонімами російська пропаганда може згодовувати читачам будь-що.

Центр протидії дезінформації й уся об’єктивна інформація свідчить про те, що це брехня. У росіян немає можливості зараз просто так взяти й наступати на Харків. Наразі немає достатнього скупчення військ та бойової спроможності. Це відверта маніпуляція. Єдине, що вони можуть — обстрілювати Харків. Це трагічно, бо місто зазнає великих руйнувань.

Читайте також: Юлія Дукач: Для масової маніпуляції найефективніший підхід — дрібка правди, обліплена потрібними ідеями

Росіяни та роспропаганда

Юлія Дукач: Я постійно дивуюсь, як російські наративи заходять російській аудиторії. Не розумію, як можна продовжувати споживати інформацію від джерела, яке відверто тобі бреше. Навіть щодо теракту в «Крокус Сіті Хол» офіційні джерела виходять з різними версіями. Вони плутаються у них. Ці версії конфліктують одна з одною. Кожного разу подають чергову новину про теракт, як правду.

Дуже важко зрозуміти, що є першопричиною. Чому росіяни хочуть, щоб їм брехали? Не вірю, що там абсолютно відсутнє критичне мислення і вони не бачать брехні. Вочевидь, є підґрунтя для того, щоб вони вірили. Імперіалізм значно більш поширений, ніж здається.

Російський інфопростір відрізняється від українського не тільки наративами, підходами, маніпуляціями та темами. Слово «гегемон» увійшло в їхні новини, бо у них дуже багато апеляції до історії. Так вони підтверджують «факти», які їм бажані. Наприклад, роспропаганда каже, що «Франція ніколи не буде союзником Німеччини». Вони посилаються на історію, зокрема Другу світову війну. Ба більше, цю ж війну вони сприймають тільки як «Велику Вітчизняну». Цей період історії вони знають краще, ніж останні 20 років існування РФ.

Читайте також: Як роспропаганда подала теракт у «Крокус Сіті Хол»

Нагадаємо, ввечері 22 березня в партер концертної зали «Крокус Сіті Холл» у підмосковному місті Красногорськ перед концертом радянсько-російського рок-гурту «Пікнік» увірвалися кілька озброєних людей у камуфляжі та вчинили стрілянину з автоматичної зброї. Вони ж нібито і підпалили будівлю. Також очевидці повідомляли про вибухи.

Російська ФСБ заявила, що підозрюваних у стрілянині та підпалі «Крокус Сіті Холу» нібито затримали у Брянській області недалеко від кордону з Україною, і що вони їхали саме в Україну, бо «мають там зв’язки».

У Сполучених Штатах заявили, що Білий дім не бачить жодних ознак, які могли б указувати на причетність України до стрілянини, вибуху й пожежі в концертному залі під Москвою.

Також інформацію від ФСБ спростував представник ГУР Андрій Юсов. Він наголосив, що поширювана Кремлем версія про те, що виконавці теракту в Підмосков’ї тікали в Україну, «не витримує жодної критики». Раніше у ГУР повідомляли, що теракт у «Крокус Сіті Холл» — «спланована і свідома провокація російських спецслужб за вказівкою Путіна».

Кількість загиблих та постраждалих внаслідок нападу у Підмосков’ї постійно змінюється. Станом на 16:00 23 березня, за даними слідчого комітету РФ, йдеться по 133 загиблих. Російські ЗМІ також повідомляють про понад 180 поранених.

«По факту» — спільний проєкт Громадського радіо з Texty.org.ua та StopFake, виданнями, які знають, хто і як намагається нас обманути.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту