Юлія Дукач: Для масової маніпуляції найефективніший підхід — дрібка правди, обліплена потрібними ідеями
Гостя — Юлія Дукач, кандидатка соціологічних наук, керівниця відділу дослідження дезінформації в Texty.org.ua.
Юлія Дукач: Фейки нікуди не поділися. Іноді повертаються «повістки з «Дії»», «мобілізація пенсіонерів», наприклад. Тобто на якихось маргінальних ресурсах і Telegram-каналах час від часу фейки проскакують.
Але насправді з точки зору масової маніпуляції найефективніший підхід — це брати дрібку правди і обліплювати навколо неї свої ідеї й оцінки. Такий підхід працює набагато краще.
Висновки, до яких приходять самі росіяни — власне це впливає на їхніх читачів. Звичайно, висновки не на боці України. Ось такий підхід набагато більш ефективний, ніж «розіп’яті хлопчики», тому що «розіп’ятий хлопчик», тобто якийсь яскравий фейк, він спричиняє сплеск емоцій і піддатливість до певної інформації, але з іншого боку це короткострокова перспектива. А ось в довгостроковій перспективі працює вже напівправда, якою підкріплюють свою позицію політики й свої дії російський режим.
Слухайте також: «Сайти-сміттярки» визначали «подальшу долю Залужного» через карти таро — аналітик Texty.org.ua
Вибори в Росії
Вікторія Єрмолаєва: Про президентські вибори РФ. Як росіяни маніпулюють своєю передвиборчою кампанією і що розказують?
Юлія Дукач: Насправді вже дуже активізувалося інформаційне поле в бік президентських виборів у Росії. За минулий тиждень ми нарахували близько 4 тисяч новин, в яких напряму описувалися вибори й все, що навколо них. Плюс ми розуміємо, що майже вся новинна стрічка так чи інакше пов’язана з виборами, тому що найпопулярніша людина в російських новинах — Путін.
Ми, починаючи з повномасштабного вторгнення, щотижня дивимося, хто найпопулярніші люди. Зазвичай, там стабільна трійка: Путін, Зеленський, Байден.
Тому всі новини в російських медіа можна пов’язувати з виборами, тому що вони є піаром Путіна. Ну і звичайно зараз почався реєстр кандидатів, які можуть вийти на вибори, і кажучи взагалі про ситуацію з російськими виборами, я б назвала все це дуже яскравим й характерним прикладом для методу пропаганди, який називається «неминуча перемога».
Тобто весь інфопростір Росії побудований таким чином, що у нас немає жодних сумнівів стосовно того, хто переможе на цих виборах. І з одного боку ти розумієш, що це реальність, тому що кожні вибори в Росії мають дуже яскраві приклади маніпуляції.
На цих виборах теж є відчуття «неминучої перемоги».
Вікторія Єрмолаєва: Мені дуже було цікаво почитати про статки Путіна.
Юлія Дукач: Про його статки було не тільки цікаво почитати, а про них могли почитати дуже багато людей, тому що в сотнях публікацій цілком серйозно описували, як в ЦВК Путін подав всі свої статки, декларував, і там нібито майже нічого немає.
Про статки Путіна є декілька сотень публікацій.
- «В соответствии с документом, опубликованным ЦИК России, в собственности у Владимира Путина есть квартира в Санкт-Петербурге площадью 77 квадратных метров, а также 18-метровый гараж в кооперативе, он также находится в Северной столице. За прошедшие шесть лет Владимир Путин официально заработал чуть более 67 млн рублей — в эту сумму входят зарплата, пенсия, вклады, доходы от ценных бумаг. Всего у кандидата в президенты десять счетов в банках, суммарно на них находится 54,4 млн рублей».
- З різних досліджень знаємо про маєтки в Карелії, на Валдаї, в Геленджику у Царському селі, в Сочі, Ленінградській області й це далеко не повний перелік
Режим Путіна
Юлія Дукач: Проблема в тому, що навіть ті, хто адаптувалися і підлаштувалися під режим, вони теж можуть отримувати покарання від режиму. Пам’ятаю, один із каналів оштрафували за те, що вони транслювали кліп Баскова, і там була пропаганда ЛГБТ.
Ті, хто працюють на режим, теж іноді отримують від цього режиму.
Є й інший ракурс — це коли карають тих, хто війну не підтримує, виступає публічно проти, виїхав з території Росії. І вони стають образом зовнішнього ворога, або тих, хто продався все тим самим західним кураторам. Якщо ти навіть і виїхав з Росії, вона все одно спробує до тебе дотягнутися. Тобто, з одного боку це залякування тих, хто виїхав, а з іншого — це демонстрація своєї аудиторії, своєї влади.
Читайте також: «Канонізований Патрон» та «двійники Зеленського»: про що брехала роспропаганда торік
Як пояснила журналістка, медіатренерка та співзасновниця «StopFake» ГР Ольга Юркова, маніпуляція — це не завжди фейк, це навмисно, свідомо викривлена інформація для формування певного ставлення до певної проблеми, людини, явища. Це може бути надання неповної інформації, навмисне приховування певного її аспекту, зміщення акцентів у повідомленні, висмикування з контексту. У результаті у людини викривляється відчуття реальності.
А фейк зазвичай — це підроблена новина. Це не просто брехня, а неправда, яку видають за новину. Віру у фейки пояснюють особливостями людської психології. Фейкові новини приваблюють людей своєю новизною. Фейки вирізняються у стрічці новин: провокують набагато більше емоцій. Відомо, що у людини спочатку включаються емоції, а вже потім — інтелект. Оскільки люди нині стали обережніше ставитися до інформації, фейки еволюціонують.
Як уберегтися від фейків та маніпуляцій читачам ГР радила Олена Чуранова. За її словами, для цього потрібно перевіряти усю інформацію. А найлегший спосіб не повестися на фейки, зазначила фактчекерка, — це влаштувати інформаційний чекап: перевірити ті джерела, які ви читаєте. І якщо вони поширюють щось сумнівне — просто прибирати їх зі свого простору. Споживайте перевірену інформацію з перевірених, авторитетних медіа.
Нагадаємо, що попри те, що джерелом отримання новин та інформації українці називають Telegram, 20-30% опитаних не пам’ятають назви жодного Telegram-каналу, на який підписані. Про це нещодавно повідомив виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький в ефірі Громадського радіо.
«По факту» — спільний проєкт ГР з Texty.org.ua та StopFake, виданнями, які знають, хто і як намагається нас обманути.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту