ілюстративне фото
За словами Дениса Марчука, становище, в якому перебуває агросектор України, є стабільно важким, але перспективним. Попри російські обстріли, особливо у вересні та жовтні, робота й експорт агропродукції не припинились. Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради каже, що галузь працює фактично в штатному режимі. Він зазначає, що ворожі атаки призводили до певних «потрясінь ринку», здорожчання контрактування й страхування суден, але це не припинило роботи.
«Триває боротьба за ринки. Якщо країни не отримають значної кількості продовольства від України, на яку вони розраховують відповідно до контрактів, то підуть шукати цю продукцію в інших місцях. Звісно, на ці контракти претендуватиме Росія, зважаючи на об’єми, які вона може забезпечити. Але завдяки допомозі та збройній підтримці наших партнерів, можливості руху вздовж берегів країн НАТО, зокрема Румунії, Болгарії й Туреччини, нам вдається виконувати свої зобов’язання щодо забезпечення світу продовольством».
Польщу та інші країни ЄС з розвиненим агросектором тривожить потенційна євроінтеграція України через можливе зростання конкуренції з її боку на ринках Євросоюзу. Це проявлялося, зокрема, в протестах польських, угорських, румунських та інших фермерів, що активно відбувалися ще цієї весни. За словами Дениса Марчука, у Європі є потужне аграрне лоббі, яке намагається захистити внутрішнього товаровиробника. Для фермерів з бюджету ЄС виділяють великі суми грошей, а в разі долучення до них нового потужного гравця, ці кошти доведеться ділити й з ним.
Денис Марчук зазначає, що в розрахунку на аграрну потужність України та площу ріллі, Євросоюз мав би щороку виділяти близько 12 млрд євро нашій країні в разі її вступу.
«В контексті нашої євроінтеграції це завжди одне з ключових питань, які постають під час обговорень. Ті ж поляки побоюються такої перспектива, але ми рухаємося з меседжем, що хочемо не конкуренції, а партнерської співпраці, в якій можливо зробити значно більше, ніж Євросоюз робить сьогодні на внутрішньому та зовнішньому ринках. Ми разом могли б більше експортувати на ринки Азії та Африки, створювати кооперативи, розвивати портову інфраструктуру».
Денис Марчук говорить, що питання бронювання працівників є одним з ключових для збереження нормальної роботи аграрного сектору, що триває протягом всього року. За його словами, багато підприємств втратили можливість бронювати співробітників після 31 травня. Іншим важливим питанням заступник голови Всеукраїнської аграрної ради називає можливість отримання кредитів. Програми кредитів «5-7-9%» в умовах війни допомагали інвестувати не так в розвиток, як у виживання, каже він.
«Тому для нас важливо, щоб коли в березні 2025 року закінчиться річна робота «5-7-9%», вона була продовжена та розширена за лімітами. Особливо це актуально для прифронтових територій. Важливо в державному бюджеті розширити підтримку на один гектар отримання коштів, адже цим аграріям сьогодні найважче. В умовах наступу ворога вони змушені кидати свої засіяні поля та втрачати вкладені в них ресурси».
Також, за словами Дениса Марчука, у Верховній Раді зареєстрували важливий законопроєкт, що заморожує кредити для аграріїв з тимчасово окупованих територій. Ці люди були вимушені покинути свої землі та виїхати на підконтрольну Україні територію, в той час, як тут до них мають постійні претензії банки, що не дають нових кредитів та можливості почати бізнес.