Ціна на соняшникову олію зросте на 3-5% — Литвин

В Україні ціни на соняшник та олію оновили трирічний максимум. Які причини такого подорожчання та чого чекати на ринку продуктів із соняшника й овочів?

Про це в етері Громадського Радіо говорили зі Світланою Литвин, аналітикинею Українського клубу аграрного бізнесу.

Чому зросли ціни на олію?

За словами Литвин, одна з основних причин підвищення цін – скорочення виробництва соняшника на 20% порівняно з минулим роком. Це сталося через спекотне літо та недостатню кількість опадів, особливо на півдні та сході України, які традиційно спеціалізуються на вирощуванні цієї культури. За попередніми оцінками, загальний обсяг врожаю становитиме близько 10 мільйонів тонн.

«Перш за все, це зменшення виробництва насіння соняшнику цього року. За попередніми оцінками, скорочення буде десь на рівні 20% до 10 мільйонів тонн. Це трапилось через погані погодні умови. Все-таки в нас було дуже спекотне літо, невелика кількість опадів і показники врожайності знизилися в порівнянні з іншими періодами, особливо на півдні нашої країни і на сході, які в принципі традиційно спеціалізувалися на насінні соняшника»

Ще один фактор — підвищення вартості інших видів олії, таких як пальмова, соєва та ріпакова, на міжнародних ринках. Литвин пояснює, що ці види олій часто взаємозамінні у виробництві, тому збільшення їхньої ціни впливає й на соняшникову олію. Відтак, вартість насіння соняшника, тісно пов’язана з ціною на олію, також зростає.

«Друга причина – це зростання на світових ринках інших видів олій. Багато країн використовують різні види олій. Якщо для України характерним є використання соняшникової олії, для Польщі – ріпакової, для інших країн – інші види, пальмові, соєва. І в багатьох випадках ці олії є взаємозамінними. Тобто підприємство вирішує, в залежності від цінової ситуації, використовувати різні види олії.

Зараз спостерігається на світовому ринку зростання цін на пальмову, соєву і ріпакову олію. Відповідно, паралельно і соняшникова олія також йде вверх, а насіння соняшника максимально прив’язано до цін на олію.»

Третя причина – це налагодження стабільного експорту соняшникової олії з України. Незважаючи на складну ситуацію через війну, Україна залишається найбільшим експортером соняшникової олії у світі, що також сприяє зростанню цін.

«Це така позитивна тенденція для України, для української економіки. Зараз, незважаючи на те, що в нас війна, ми залишаємося найбільшим гравцем на світовому ринку соняшникової олії, і ми стабільно поставляємо великі обсяги на світовий ринок. Відповідно, попит є, ціна на сировину зростає.»

Що буде з цінами на олію у майбутньому?

Литвин прогнозує поступове зростання цін на соняшникову олію в Україні, однак не стрімке. Підвищення становитиме 3-5% від поточних цін.

«Є підстави вважати, що в нас також будуть зростати ціни на соняшникову олію. Ми не говоримо про стрімке зростання ціни, однак поступово ціна буде рухатися вгору, в тому числі і для кінцевих споживачів. Зараз ми можемо експортувати попит є, ціна в тому числі зросте як на світовому ринку, так і на українському також. Однак, повторюся, ми зараз говоримо не про стрімке зростання на 20% або щось таке. Будуть зростати ціни там 3-5% до поточних цін».

За словами експертки, таке підвищення цін є позитивною динамікою для українських аграріїв. За її словами, це дозволить фермерам отримати прибуток після двох років збиткової роботи, що є важливим для збереження їхньої активності на ринку.

«Особисто я це вважаю позитивною динамікою. Поясню, чому, хоча звучить це жахливо. Українським аграріям потрібно заробляти. Вони два роки в умовах війни працювали собі в збиток. Якщо ця тенденція буде продовжуватися, українські аграрії припинять сіяти, тому що в них не буде для цього фінансів. Якщо аграрії не будуть сіяти, це включить зворотню реакцію, що в нас будуть імпортуватися продукти і, відповідно, ціни будуть іще дорожчі».

Водночас Литвин наголошує, що ціни не обов’язково будуть зростати постійно. Все залежить від попиту і пропозиції. Якщо наступного року погодні умови покращаться, а площі під соняшником збільшаться, ціна може піти вниз.

«Все таки ціна формується на основі попиту і пропозиції. Цього року погані погодні умови, зменшення обсягів виробництва як в України так і в іншого найбільшого виробника соняшника: Росії. На жаль, вони виробляють його у великих кількостях.

Наступного року, наприклад, ситуація зміниться, будуть сприятливі погодні умови. Окрім того, українські аграрії можуть збільшити посівні площі під соняшником, пропозиція стане більшою, ціна піде вниз. Тобто така тенденція співвідношення попиту і пропозиції спостерігається на всіх ринках. Ринок гречки, ринок м’яса, яєць курячих і так далі. Тому немає гарантії, що ціна буде весь час зростати».

Яка продукція із соняшника популярна в Україні?

Окрім олії, значний експортний потенціал має соняшниковий шрот, який використовується для годівлі тварин. Україна експортує цей продукт із доданою вартістю, що є важливим для розвитку економіки, зазначає Литвин.

«Дуже багато ми експортуємо на зовнішні ринки соняшниковий шрот, який активно використовується при годівлі різних видів тварин. Тобто, фактично, весь соняшник, який вирощується в Україні, він переробляється в Україні і експортується як соняшникова олія, так і соняшниковий шрот. А це є продукти з доданою вартістю, на які ми фактично заробляємо, а не експортуємо його просто як сировину. Це треба поширити на всі сектори нашої економіки, щоб ми експортували не просто сировину, а продукти з доданою вартістю».

Конкуренти України на ринку соняшнику

Експертка наголошує, що до повномасштабного вторгнення Україна була де-факто світовим гегемоном на ринку соняшникової олії. Українські фермери виробляли майже 50% від світового обсягу цієї продукції. Зараз Україна все ще залишається провідним гравцем на ринку. Водночас великі обсяги соняшникової олії виробляють в Азії та Аргентині.

«Ще досить багато олії виробляється в Азії, Туреччина, та в Аргентині. Проте їхні обсяги навіть близько з нашими обсягами експорту, не конкурують. До війни ми займали 50% світового експорту соняшникової олії. Тобто ми такий основний глобальний гравець на цьому ринку. І це дуже добре».

Зростання цін на овочі: чи буде дефіцит?

Цьогорічні ціни на овочі в Україні вже обігнали показники минулого року. Водночас Литвин вважає, що Україні не загрожує дефіцит овочів.

«Дефіциту традиційних овочів 100% не буде. Просто по всім категоріям цьогоріч негативний вплив мали погодні умови. На мою думку, подальше зростання овочів «борщового набору» так званого, ми будемо спостерігати уже навесні, коли буде зменшуватися пропозиція».

Також експертка не прогнозує подальшого зростання цін на овочі. На її думку, те що ми зараз спосерігаємо — це звичайні коливання на сезонному ринку.

«Багато виробників, вже навчені досвідом, намагаються реалізувати свою продукцію не безпосередньо, коли вони її зібрали, а розтягнути в часі. Тобто продати її не в вересні, а в січні або ж лютому, коли зазвичай ціна буде зростати. І на мою думку, значних коливань не буде. Ціна збережеться на поточному рівні».

Чи може держава регулювати ціни на овочі та олію?

Литвин зауважує, що Україна це ринкова економіка. Відповідно будь-які втручання з боку держави у процес ціноутворення можуть мати негативні наслідки. На думку експертки, полегшення від таких дій буде лише тимчасовим. Надалі це спричинить глобальні негативні наслідки для економіки.

«Все регулюється попитом і пропозицією. Якщо держава почне втручатися в певні ці процеси, це може викликати негативні наслідки для тих же виробників. Це може бути добре для споживачів, але в довгостроковій перспективі це призведе до глобальних негативних наслідків».

Водночас, підкреслює аналітикиня, держава повинна дбати про те щоб в Україні завжди був достатній обсяг агропродукції для задоволення власних потреб.

«Наприклад, зараз у нас є чітко обмежений обсяг експорту пшениці, щоб не було вивезено більше і залишилася для внутрішнього ринку необхідна кількість продовольства. Ця ситуація контролюється. Так само для соняшникової олії. Якщо будуть бачити що вивозять більше ніж потребує залишок щоб перекривав внутрішню потребу, будуть включатися відповідні механізми, щоб на українському ринку не було дефіциту певного продукту. Ось таким чином це регулюється, а не коригуванням цін».