Фото:Pexels
Іванна Коберник каже, що в Україні один з найкоротших навчальних років у світі. Навіть, якщо не зважати на війну чи відключення світла, треба його збільшувати.
У львівських школах новий навчальний рік 2024-2025 розпочнеться 19 серпня. Таке рішення ухвалив Штаб підготовки міста до зими, аби гарантувати повноцінний шкільний навчальний рік. Раніше таку ідею підтримували й у Чернівцях.
«Було не так багато ініціативних громад, які були готові дати дітям можливість вчитися раніше. Багато пасивних громад чекали постанову Кабміну. Зараз уже зрозуміло, що навчальний рік почнеться 2 вересня.
Незрозуміло, що буде з дітьми та з їхнім навчанням десь з листопада. Енергетики прогнозують, що у вересні та жовтні в Україні будуть мінімальні відключення електроенергії. З середини листопада розпочнеться досить важкий період. Кажуть, що взимку відключатимуть світло як в липні, 10-12 годин на добу.
Уже зараз треба думати, яким чином організовувати навчання дітей. Ця ситуація показує, що онлайн-навчання буде малоймовірним. Усе, що діти отримають, вони отримають очно у взаємодії з вчителями», — зауважує співзасновниця ГО «Батьківський контроль».
Читайте також: «Ми 10 років вчились у війні»: як дорослішали цьогорічні випускники
За словами Івани Коберник, рішення Кабміну про подовження навчального року не є популярним. Проти цього виступають вчителі.
«Для них це означатиме збільшення кількості робочих днів. Вони дуже цінують відпустку — 56 календарних днів, яка їм належить за законом. Хоча насправді в червні вони не працюють так, як протягом всього року. Я не кажу, що роботи в них немає, бо наші вчителі перевантажені звітністю, бюрократією. У них є робота, але цей час більшою мірою можна було б організувати так, щоб вони більше відповідали за освіту дітей, а не за бюрократію.
Тому видовження тривалості навчального року — це перезріле питання. Усі ті ж самі вчителі вам розкажуть, що перші 2 місяці вони просто збирають дітей докупи й намагаються повернути їх на рівень знань, який відповідав би третій чверті попереднього навчального року. Це насамперед наслідок тривалої паузи у навчанні, яка є шкідливою.
Збільшити тривалість навчального року та зменшити кількість канікул, які погано впливають на освітні результати дітей — це непопулярне рішення», — зауважує співзасновниця «Смарт освіта».
Іванна Коберник каже, що для того, аби навчальний рік був більш тривалим, у Міністерстві освіти й науки повинні виконати свою частину роботи.
«Задача полягає не в тому, щоб продовжити перевантаження дітей, які сильно залежать від змісту програм, щоб вони повчили застарілі види навчальних діяльностей. Річ у тім, що треба переглянути програми та забрати з них усе другорядне, застаріле, затероризоване і далеке від практики.
Водночас варто додати більше практичних знань і більш рівномірно розподілити навантаження. Також треба забрати дублювання, яке часто зустрічається в українських освітніх матеріалах. Цю роботу може зробити тільки МОН, бо це його відповідальність.
Будь-які рішення щодо продовження навчання без одночасного представлення оновлених програм не буде ефективним і не буде більшістю позитивно сприйматись», — зазначає Коберник.
Читайте також: Понад чверть українських дітей не можуть відвідувати школу через війну
Новий навчальний рік у школах розпочнеться з 2 вересня та триватиме до 30 червня 2025 року. Про це повідомив прем’єр-міністр Шмигаль.
Нагадаємо, раніше міністр освіти і науки Оксен Лісовий повідомляв, що відомство не має намірів розпочинати навчальний рік у школах на місяць раніше, щоб заощадити електроенергію. Однак у зимовий період можливе повернення до змішаного навчання.
Він наголосив, що школам, на відміну від університетів та закладів професійної технічної освіти, МОН не рекомендувало розпочинати навчальний рік раніше. Тобто школярі почнуть навчання, як і зазвичай, у вересні.
А втім, школам доведеться «працювати з розкладами занять, зміщуючи там, де це можливо», початок занять на 10 годину, пояснив Лісовий. За його словами, у зимовий період у «крайніх випадках» можливе повернення до змішаного або онлайн-навчання.
Міністр наголосив, що близько 30% закладів забезпечені засобами електрогенерації, але «вони різні». Так, за словами Лісового, є «доволі потужні» засоби, які дозволяють закладу освіти працювати загалом, а є «слабкі», які підтримують лише «пункт незламності» у школі.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі