Віталій Шабунін: Треба чесний конкурс на керівника БЕБ, бо «риба гниє з голови»
Про реформу Бюро економічної безпеки говоримо на Громадському радіо з головою правління Центру протидії корупції.
Фінансовий комітет Верховної Ради підтримав проєкт змін у законодавство про Бюро економічної безпеки. Але спостерігачі та громадські організації, які слідкують за українськими реформами, не згодні з цими змінами, вважають їх не суттєвими, такими, що лише створюють вид реформи БЕБ.
Детальніше про це у розмові з Віталієм Шабуніним, головою правління Центру протидії корупції.
Про реформу БЕБ
Віталій Шабунін: Бюро економічної безпеки мало бути єдиним правоохоронним орган, який би здійснював кримінальні провадження в економічних злочинах. Тобто бюро планували як єдиний орган для взаємодії з бізнесом в рамках кримінального законодавства.
БЕБ мав би бути скоріше аналітичним органом, а не каральним, який мав би «схлопувати» великі корупційні, економічно-збиткові податкові схеми, що мало б згенерувати для України додаткові надходження в бюджет.
Нічого з цього не трапилось, на жаль. Тому БЕБ став ще одним органом, який тисне на бізнес, часто переслідує його на надуманих підставах та звинуваченнях. Тож реформа полягає в тому, щоб перезавантажити цей орган повністю.
Суть бюро має лишитися та сама. Це буде орган, зосереджений на економічних злочинах. Але важливим буде перезавантажити керівництво. Причому як керівництво головне, директора бюро, так і керівників підрозділів. А ще треба дати можливість новому керівництву очистити весь персонал від тих людей, які вже показали свою неефективність або недоброчесність.
Читайте також: Митники, БЕБ, СБУ на митниці — монгольське іго, яке треба розігнати — нардеп Ярослав Железняк
Обрання керівника БЕБ
Віталій Шабунін: У БЕБ немає реального керівника вже кілька місяців, а попереднього обрали псевдоконкурсом, за два тижні до якого ми сказали, хто переможе (9 квітня Кабмін призначив новим в.о. керівника БЕБ Сергія Перхуна — ред.).
Перше, що має бути передбачено в законі, — чесний, прозорий конкурс на керівника БЕБ. Без цієї вимоги все інше далі не має значення, бо риба гниє з голови. І це перша конфліктна точка в розмові про цей законопроєкт з владою.
Половина конкурсної комісії з обрання голови БЕБ має бути сформована нашими міжнародними партнерами, які делегують незалежних експертів з репутацією на міжнародному рівні в цю комісію. Таким чином буде половина представників української держави, делегованих владою, а половина міжнародних експертів, делегованих нашими партнерами.
Олег Климчук: А яка там пропорція?
Віталій Шабунін: Зараз йдеться про 3 до 3, але триває дискусія про 4 до 3, щоб був визначальний голос. Розглядають різні композиції, але навіть в тому, що зараз є, буде великий поступ вперед, якщо в кінці конкурсної процедури конкурсна комісія запропонує Кабміну одного кандидата на голову БЕБ. Не двох, не трьох, не п’ятьох, а одного.
Зараз дискусія полягає в тому, що влада хоче не більше двох кандидатів. А не більше двох — це два. Воно, ніби, гарно звучить, але конкурс на антикорупційного прокурора кілька років тому показав, що ця модель не працює. Тоді два роки не призначали обраного керівника, тому що в кінці було два кандидати. Владі подобався один, але не подобався інший.
Досвід показав: у кінці конкурсу має бути єдиний кандидат на затвердження. І це перша проблемно-дискусійна зона з владою.
Олег Климчук: Фінансовий комітет Верховної Ради, який розглядав зміни до законодавства щодо Бюро економічної безпеки, пішов на той варіант, де два кандидати, так?
Віталій Шабунін: Не більше двох. Вони вважають це компромісом. Це не компроміс, бо не більше двох — це завжди два.
Про очищення БЕБ
Віталій Шабунін: Друга проблемно-дискусійна зона з владою — це те, в який спосіб очищатимуть агенцію після обрання нормального керівника.
Це дуже важлива позиція, адже якщо кандидати на керівника БЕБ не будуть бачити в законі чесного й прозорого механізму очищення структури, то ніхто нормальний на цю посаду не піде.
Навіщо ставати керівником бюро, за яким тягнеться цілий шлейф дивних рішень і активностей, якщо не можна цю інституцію почистити? Бо якщо новий керівник не зможе, то він буде просто ширмою. Так, чесно оберуть, буде найкращий кандидат, але він не зможе поремонтувати інституцію і легалізовуватиме своїм ім’ям все те, що робили раніше і що далі будуть робити.
Тому треба чітко прописати повноваження і процедуру, якою новоборний керівник буде очищати інституцію. Без цієї процедури нормальні кандидати не подадуться на конкурс.
Ці процедури ще не прописані, їх немає в законі, тому Кабмін має це розробити. Ми вимагаємо, щоб це було прописано чітко, щоб були чіткі параметри такої процедури.
Нагадаємо, наприкінці грудня минулого року Кабінет міністрів України схвалив і вніс до Верховної Ради законопроєкт № 10439, який пропонував «перезавантажити» роботу Бюро економічної безпеки (БЕБ).
Уряд пропонував, щоб лише БЕБ і Національне антикорупційне бюро України могли проводити перевірки фінансово-господарської діяльності бізнесу, незалежно від його форми власності. Нацполіцію та СБУ пропонували виключити з переліку органів державного фінансового контролю.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль казав, що законопроєкт пропонував і нову процедуру обрання директора БЕБ із залученням міжнародних партнерів.
Тоді народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк розкритикував законопроєкт, назвавши його «псевдореформою авторства Татарова-Шурми без переатестації, зміни керівництва, прозорих конкурсів». Він стверджував, що цей документ — «черговий максимально нахабний кидок міжнародних партнерів, які прямо вимагають реального перезавантаження БЕБ, а не його імітації».
Також проти законопроєкту виступив очільник «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін. Він зазначив, що 16 жовтня фінансовий комітет парламенту вже погодив законопроєкт № 10088-1 про «справжню реформу БЕБ».
23 лютого цього року народні депутати не підтримали за основу урядовий законопроєкт № 10439 про реформу БЕБ. Документ відправили на повторне перше читання зі скороченням строків розгляду.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту