Фото з Facebook Ольги Решетилової
Для правозахисниці Ольги Решетилової призначення Уповноваженою президента з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей стало несподіванкою. Вона очікувала, що на цю посаду призначать «більш політично зручні кандидатури». Про це Ольга Решетилова розповіла в етері Громадського радіо.
«Це все відбулося дуже швидко. Я так розумію, підготовка до цього призначення в Офісі президента велася довго. Я, відверто кажучи, думала, що, можливо, будуть призначені якісь інші кандидатури, можливо, більш політично зручні, скажімо так. Але президент висловив довіру мені, і для мене, по-перше, це велика честь, по-друге, велика відповідальність, великий аванс. Я сподіваюся, що я не підведу ні його довіру, ні довіру тих людей, які підтримали мою кандидатуру. І сподіваюся, що з часом завоюю авторитети серед тих військовослужбовців, які ще мене не знають», — заявила Ольга Решетилова.
Вона зауважила, що поки не буде прийнятий закон про військового омбудсмена, цієї посади ще немає. Тож наразі вона є Уповноваженою президента з питань захисту прав військовослужбовців. Це посада, яка охоплює координаційну роботу, моніторинг порушення прав, рекомендації президенту та іншим уповноваженим органам для розв’язання проблем.
«На сьогодні моя задача координаційно-моніторингова, хоча в мене є абсолютний карт-бланш від Офісу Президента в тому, щоб збирати координаційні наради, комунікувати з уповноваженими органами і працювати над цим. Але допоки не буде прийняти законопроєкт, в якому будуть прописані повноваження військового омбудсмена повноцінні, його незалежність, його можливість впливати на ситуацію різними засобами. І рекомендаційними, і у виключних випадках дисциплінарною владою, у виключних випадках зверненням до суду — до того моменту, звичайно, ми не можемо говорити про повноцінну діяльність військового омбудсмена», — зазначила вона.
Вона бачить своєю адвокаційною задачею — говорити з народними депутатами і переконувати їх у необхідності швидкого рішення. Але при цьому обов’язково обговорити законопроєкт із експертами та громадськістю.
«Я би не хотіла, щоб це було кулуарно прийнято дуже швидко, тому що це надзвичайно важливе історичне рішення для сектору безпеки і оборони. Тому ми повинні робити це зважено, демократично і цивілізовано», — підкреслила Ольга Решетилова.
Слухайте також: Крига скресла, є початок передачі на територію України цивільних — Павліченко
До Уповноваженої надходить величезна кількість звернень. Вони дуже різнопланові: від критичних ситуацій з побиттям військовослужбовця, до системних рішень. Наприклад, звертаються інструктори з навчальних центрів щодо якості підготовки, або щодо використання їх не за призначенням (на кшталт в одному з полігонів інструкторів у вільний від роботи час відправляють в наряди патрулювати).
«Я розумію, що в армії дуже не вистачає людей, але через цю нестачу дуже неякісно використовується особовий склад. І я не впевнена, що це безпосередня компетенція військового омбудсмена, але як Уповноважена президента, я, звичайно, буду порушувати це питання», — додала вона.
Ольга Решетилова поділяє задачі на тактичні (які потребують невідкладного реагування) і стратегічні (які потребують вироблення дуже системних рішень).
«І зараз ми над цим працюємо. На щастя, працює також команда Міністерства оборони, Центральне управління захисту прав військовослужбовців, яким я дуже вдячна. Не було ні вихідних, навіть новорічної ночі фактично в нас не було, тому що все це пішло на опрацювання звернень. Також допомагає команда Медійної ініціативи за права людини. На майбутнє, звичайно, ми передбачаємо, що це буде команда Офісу омбудсмена — професійні люди. Ми хочемо передбачити, щоб в офісі омбудсмена були і військові посади, і частина співробітників були військовослужбовцями. Нам дуже потрібен їхній досвід, їхнє розуміння базових речей у війську. Тому я сподіваюся, кращих з кращих військовослужбовців, юристів, правозахисників, які пішли на службу, також бачити в Офісі військового омбудсмена», — розповіла Ольга Решетилова.
На питання ведучого, чи буде Уповноважена президента з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей реагувати на кейси, які сталися до призначення, як, наприклад ситуацію в 211 бригаді, Ольга Решетилова відповіла наступне:
«На такі ситуації, як у 211 бригаді, повинні реагувати відповідні правоохоронні органи, що вони і зробили. Ясно, що військовий омбудсмен такі ситуації має тримати на контролі аж до вирішення суду. Але військовий омбудсмен не може собою підмінити роботу правоохоронних органів. Це дуже важливо, і я наголошую, щоб не було завищених очікувань. Ми не можемо просто зруйнувати всю систему і замінити це все військовим омбудсменом. Звичайно, якщо до мене надходить інформація, де є відверта кримінальна справа, це все передається до правоохоронних органів, здійснюється контроль», — зазначила вона.
Експертка наголосила на конфіденційності та анонімності інформації.
«Тому що ми знаємо, що до моменту навіть реагування правоохоронних органів, якщо командуванню стає відомо про звернення військовослужбовця, то він потрапляє під ще більші репресії. Тому наша задача — зробити систему таким чином, щоб у військовослужбовців або у інших свідків якихось порушень не було страху звертатися. Щоб вони були впевнені у тому, що їм гарантована анонімність і забезпечений захист. Тому ми і в законі хочемо передбачити анонімні скарги і забезпечення анонімності до скаржників», — додала вона.
Читайте також: Правоохоронці затримали командира 211 бригади, в якій знущалися з військових
Володимир Зеленський призначив Ольгу Решетилову уповноваженою президента з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей.
Ольга Решетилова — голова Медійної ініціативи за права людини. Має тривалий досвід роботи у журналістиці, зокрема працювала редакторкою відділу регіональної мережі в соціально-політичній газеті «День». У 2014 році стала співзасновницею одного з найбільших фондів підтримки української армії «Повернись живим», в якому відповідала за координацію роботи фонду з силовими структурами та безпосередньо з силами та засобами антитерористичної операції на сході України.
В законі про звільнення від покарання за самовільне залишення частини (СЗЧ) знайшли системну проблему. Він звільняє від покарання військових, які добровільно повернулися на службу до 1 січня 2025 року. Однак через завантаженість Державного бюро розслідувань, кримінальні справи проти багатьох військових, які самовільно залишили частину, не встигли закрити.
У вересні 2023 року міністр оборони Рустем Умєров анонсував започаткування нової посади – військового омбудсмена.
Як читати і слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція
Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі