Фото: Міноборони
Адаптивний одяг для поранених дозволить військовим швидко переодягатися, нічого не травмувати або мінімально чіпати травмовані ділянки.
«У 2014 році перші жіночки, які вміли шити, вони просто розпорювали звичайні футболки та труси, вставляли туди липучки чи робили на зав’язках, і приносили хлопцям, щоб їм було зручно вдягати та роздягатися. Тому, на різних стадіях, у різних якостях адаптивний одяг є. Його забезпечують волонтерські організації, донорські організації. Зараз вже навіть є великі проєкти. Ніколи ніхто з волонтерів не зможе охопити 100% всіх поранених. Просто тому, що вони не знають, де вони лежать та не мають до них доступу. Тому я адвокатую це перед Міноборони», — каже волонтерка.
За її словами, Міноборони буде це робити так, як з іншим забезпеченням військовослужбовців. Планується «пакет пораненого» — це ті речі, які поранений має отримати, коли нічого немає, коли все згубилось чи згоріло. Туди входитимуть речі від зубної щітки до адаптивного одягу, який потрібен. Волонтерка каже, що на наради до чиновників приносила взірці такого одягу. Показувала, що працює, а що ні.
«Є досвід та розуміння, як має виглядати адаптивний одяг. Ніхто раніше не передавав Міноборони розроблені лекала, по яких можна вже шити. Перед тим, як оголосити тендер, має бути повністю креслення розроблене, має бути написано, з якої тканини це треба робити. Це потрібно, щоб потім поранені в шпиталях системно отримували від різного виробника однакової якості та кількості адаптивний одяг», — зазначає Солошенко.
Вона каже, що на сьогодні виробники відшили 10-20 пробних шортів та футболок, оскільки зараз літо. Це все передалося в різні шпиталі для того, щоб отримати фідбек та зрозуміти, що більше функціонально, а що менш. На базі уже отриманого результату буде обиратися модель, липучки та тканина. Але найголовніше, за словами волонтерки, Міноборони ухвалило рішення про розробку такого одягу, який в майбутньому вироблятиметься.
Читайте також: Військові отримуватимуть додаткові 70 000 грн за кожні 30 днів безпосередньо на «нулі» — речник Міноборони
Учора волонтерка Ірина Солошенко була біля воріт дитячої лікарні «Охматдит», коли туди прилетіла російська ракета. Вона отримала легку контузію. Згодом жінка допомагала постраждалим.
«Перші люди, хто допомагав все це робити, були медики «Охматдиту». Вони не розгубилися. Від воріт я одразу побігла до зеленої будівлі нефрології. Побачила там загиблу дівчину-медикиню. Пораненим надавали допомогу медики. Великі молодці. Потім почав вибиватись запах гару. Ми оббігли будинок і зрозуміли, що там просто пряме потрапляння. З третього по перший поверх будівля повністю склалася», — каже Солошенко.
Вона пригадує, що люди почали обʼєднуватись, щоб розібрати завали.
«Тоді всі, хто там був, стали в ланцюжок і почали передавати цеглу, розбирати дах, робили так, щоб туди могла важка техніка проїхати. Буквально через пів години почали пожежники пробиватися та техніку важку залучати. Стояли поряд молоді поліцейські. Стояли поруч закривавлені лікарі, тому що вилітало скло і вони в першу хвилину отримали незначні поранення, але вони нікуди не йшли. Поряд з нами був загиблий чоловік, донька якого сильно кричала. Він прийшов з донькою на операцію онучки. Але російська ракета вбила його прямо на території дитячої будівлі. Вчора я бачила дух Майдану, який в українців прокидається, на жаль, дуже рідко, і на жаль, дуже в критичних ситуаціях. Війна у нас іде кожен день», — зазначає волонтерка.
Читайте також: «Знайшла під завалами дитячі іграшки і книжки»: репортаж з «Охматдиту»
Нагадаємо, 9 липня оголошене днем жалоби у столиці. Станом на обід 9 липня, кількість загиблих у Києві після ракетної атаки 8 липня становить 31 людина, постраждалих — 117.
8 липня Росія масовано обстріляла Україну, зокрема, дитячу лікарню «Охматдит» у Києві, пошкодивши кілька корпусів лікарні, у тому числі корпус токсикології, де знаходилися важкохворі діти, які отримували діаліз (метод очищення крові, який широко використовується при нирковій недостатності — ред.).
Також сьогодні Радбез ООН проведе засідання через обстріл Росією лікарні «Охматдит» у Києві.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі