Фото: Pexels
Співзасновниця благодійного фонду «Свої» Леся Литвинова розповідає, що зараз простіше говорити з людьми про те, що вони мають підстрахуватись на випадок блекаутів.
«Раніше ми були в ситуації, коли світло можуть вимкнути, а можуть не вимкнути. А зараз питання полягає тільки в тому, коли та на який термін. Декілька років тому ми виглядали як панікери. Нам казали, що нічого не станеться, що у будинку не вимикають світло. Є люди серед наших паліативних пацієнтів, які без світла можуть бути. Це дискомфортно, але це можливо. А є ті, хто напряму залежать від кількості електрики й від її якості. Якщо у них вимикається світло, то вимикається людина. З цим нічого неможливого зробити», — каже благодійниця.
Слухайте також: Правила безпеки під час блекаутів: роз’яснює експерт ДСНС
Литвинова зазначає, що для кожного випадку потрібні свої рішення.
«Кисневі концентратори небагато тягнуть електрики. Тобто, нормального автомобільного акумулятора-інвертора на клемах вистачає для того, аби притриматись майже добу. Це такий собі бюджетний варіант на заміну EcoFlow. Є кисневі подушки, які можна заправляти в лікарнях. Це ненадовго, їх вистачає до години. Але це теж певний запас, який допоможе притриматися до того, як доїде швидка. Я хочу нагадати, що функція викликати швидку нікуди не поділася. І коли людина телефонує у швидку і каже, що в неї хтось задихається, та навряд відмовиться їхати на цей виклик», — говорить співзасновниця благодійного фонду.
За її словами, люди, що перебувають на неінвазивній вентиляції легенів, мають в запасах мішки Амбу. Вони не можуть бути повноцінною заміною, але це допоможе протриматись до вирішення, що робити далі.
«Найбільша проблема є в тих, хто лежить вдома з домашніми апаратами ШВЛ. Їм допомогти набагато важче. Доводиться шукати міцні акумулятори, генератори чи зарядні станції. Декому доводиться міняти місце проживання — їхати з міської квартири кудись за місто, бо там легше. Але у великої кількості немає фінансової можливості щось вирішити. Ми, на жаль, не зможемо допомогти всім так, як ми б хотіли. Сподіваюсь, що якось вирішимо це завдяки автомобільним акумуляторам та кисневим подушкам», — каже Литвинова.
Вона зазначає, що їхній фонд не забезпечує елементами живлення. Вони можуть порадити, як це вирішити бюджетно — не за 50 тисяч, а за умовних 8-9 тисяч. Також можуть дати кисневі подушки.
Леся Литвинова розповідає, що швидка приймає рішення, яким чином вона буде далі працювати з цим пацієнтом. Можливо, вони приїздять з балоном кисню і допомагають людині протриматись до включення світла. Або швидка забирає людину в лікарню з дихальною недостатністю.
«Треба розуміти, що це може бути виключенням, а не нормою. Не можна буде викликати швидку кожні три години, коли зникає світло. Це саме випадок, коли більше нема чого робити та треба допомогти», — зауважує благодійниця.
Слухайте також: Як мати інтернет, навіть коли відключають світло: поради
Нагадаємо, радник прем’єр-міністра України, член наглядової ради НЕК «Укренерго» Юрій Бойко висловив думку, що відключення електрики, що розпочалися із 14 травня, можуть тривати до серпня-вересня. Взимку дефіцит в енергосистемі буде навіть за високих температур.
Він додав, що зима буде «невідворотно важкою» і шансів на відновлення знищеної за два місяці генерації у повному обсязі немає. І уникнути дефіциту в енергосистемі взимку не вдасться навіть за теплої погоди.
Директор енергетичних програм «Разумков Центру» Володимир Омельченко вважає, що липень може бути достатньо складний, а також цей місяць буде індикатором того, наскільки українці будуть здатні пройти осінньо-зимовий період.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі