Людмила «Мальва» Менюк. Фото: «Новинарня»
Гостя — Людмила «Мальва» Менюк, ветеранка російсько-української війни. Її промова на Ялтинській Європейській Стратегії цього року, міжнародній конференції за участі багатьох досвідчених політиків та політикинь, справила потужне враження на аудиторію.
Людмила «Мальва» Менюк: Зараз іде потужна навала ворога на наші позиції. Мої побратими та посестри стоять за кожен клаптик нашої української землі. Але нема, на жаль, змоги підтримати артилерію, тому що нема боєприпасів.
Нема важкої підтримки. Нам обіцяють її всі держави, але вони такі повільні. Така їхня повільна поведінка — це смерті наших синів, дочок, батьків.
Мені хотілося донести з усього серця і достукатись до кожного, хто був на Ялтинській Європейській Стратегії. Я намагалася донести всі почуття, які в мене були, які мене дуже-дуже розпирали: про те, що йде війна в Європі. Але за європейські цінності воює Україна.
Війна — це втрати, і нам потрібна негайна підтримка боєприпасами, ракетами великої та середньої дальності. Нам потрібна техніка, бо цього ворога можна тільки побороти, не можна з ним вести якісь розмови. Це підступний ворог, він дуже жорсткий. Він на позиціях застосовує заборонену зброю. Я на своєму тілі, на своєму здоров’ї це відчула. Це хімія, це фосфорні снаряди.
І те, що я можу робити, робити це від щирого серця, я при кожній можливості хочу донести до світової спільноти.
Читайте також: Україна повідомила союзникам з ЄС про критичний брак снарядів
Андрій Куликов: Рефреном вашої вчорашньої промови була фраза «Що мені сказати моїм побратимам і посестрам в окопах». То що ви їм тепер скажете? Яка була реакція? Що ви відчули?
Людмила «Мальва» Менюк: Коли я маю зв’язок зі своїми побратимами й посестрами, вони запитують: «Ти говориш віч-на-віч з людьми, від яких залежить те, щоб у нас тут була підтримка. Що вони кажуть?» Я їм завжди відповідаю, що обіцяють підтримку з дня на день. Але, на жаль, декому я вже не можу сказати, бо ці люди загинули, не дочекалися підтримки. Мені від цього дуже боляче.
До мене підходили після моєї промови та просили вибачення. Я у відповідь казала: «А як я можу попросити вибачення перед тими, кого вже нема на цій землі? Допоможіть, робіть доноси до громадян своїх держав про те, що йде війна»
Читайте також: У Палаті представників запропонували законопроєкт з меншою допомогою Україні
Людмила «Мальва» Менюк: Я не політик, я ветеранка, але хочу сказати, що у зволікання дуже багато факторів. Насамперед, мабуть, пересічні громадяни держав-союзниць до кінця не розуміють, що таке війна. Не розуміють, що війна — це втрати, каліцтва, розруха, біль та жах. Вони живуть в іншому світі.
Треба більше доносити до громадськості цих держав, до пересічних громадян цей біль. Адже рішення наших партнерів дуже нерішучі, і мені від цього дуже боляче.
Андрій Куликов: Розкажіть, будь ласка, як ви застосовуєте свої професійні знання практичного психолога і на фронті, і на міжнародних зібраннях? Якщо ви психологиня, то ви маєте якісь особливі способи? Порадьте іншим, хто має з цим справу.
Людмила «Мальва» Менюк: Мені здається, що на будь-яких зустрічах треба бути до кінця відвертим.
Знаєте, психологи в деяких методах, наприклад, використовують шкалу від нуля до десяти. На Ялтинській Європейській Стратегії я намагалася на шість. Бо на десять було б дуже травматично для тієї аудиторії, яка мене слухала. Але в мене ще в запасі є чотири. І я буду застосовувати всі методи для того, щоб достукатись, щоб наше військо отримало допомогу: боєприпаси, ракети, бронетехніку.
Андрій Куликов: Мальво, а як ви говорите з тими в Україні, хто або не зовсім знає, або не хоче знати про те, яка насправді ситуація у нас, які зусилля нам потрібні для перемоги?
Людмила «Мальва» Менюк: Мабуть, я дуже суровою іноді буваю, тож такі люди мені не ставлять питань. Мабуть, бояться.
Читайте також: Частина іноземців все-таки вірять у міф про «російське миролюбство» — Андрій Куликов з Давосу
Андрій Куликов: Оцінюючи тих учасниць і учасників з-за кордону, які брали участь в обговоренні на Ялтинській Європейській Стратегії 24 лютого 2024 року, хто на вас справив найбільше позитивне враження, хто міг викликати сумніви, а хто став відкриттям?
Людмила «Мальва» Менюк: З позитивного — Борис Джонсон, я його обожнюю. Він мене надихає, десь для мене є підтримкою.
Про тих, хто був для мене відкриттям, я б поки що не хотіла коментувати, тому що я до кінця не розумію, чи це було відверто. Я люблю судити людей по їхніх справах. Тобто не тільки по тому, що вони говорять, але й по тому, що вони роблять і наскільки допомагають Україні та нашим військовим.
А щодо деяких людей я відчула, що на них десь впливає російське ІПСО. Коли ти знаходишся на таких зустрічах, то завжди намагаєшся донести інформацію, навіть коли п’єш каву. Але біля свого столика я почула якісь сумніви: нібито ми вийшли з одного міста, іншого села. Мені так хотілося сказати: «У цьому винні ви».
Ялтинська Європейська Стратегія (YES) — міжнародний форум політиків і підприємців, котрий щорічно відбувався у Ялті. З 2014 року перемістився до Києва.
Цьогоріч YES відбулася на другу річницю Повномасштабного вторгнення.
Нагадаємо, Головне управління розвідки повідомило, що українські війська іноді можуть завдавати ударів по російській артилерії, але загалом їм бракує боєприпасів для ведення ефективного контрбатарейного вогню.
В ГУР заявили, що багатьом українським безпілотникам не вистачає дальності польоту для ураження численних російських артилерійських установок, розміщених на відстані від 15 до 24 кілометрів від лінії фронту.
Західні та українські офіційні особи нещодавно наголосили на потребі України в артилерійських боєприпасах.
ISW заявив, що дефіцит боєприпасів унеможливлює оборону деяких населених пунктів.
Як повідомили на сайті Білого Дому, Президент США Джо Байден після телефонної розмови з українським лідером Володимиром Зеленським заявив, що Збройні сили України були змушені вийти з Авдіївки через брак боєприпасів унаслідок бездіяльності Конгресу.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі