Відвідування катівень у Гостомелі / Фото: Андрій Rостін у Facebook
За словами Катерини Рашевської, цей візит прокурора Каріма Хана в Україну став уже шостим. На її думку, це свідчить про те, що для офісу прокурора важлива Україна, і що розслідування злочинів, які тут вчинила Росія, не хочуть надовго відкладати.
«На зустрічі Карім Хан був представлений офіційно, тому він не міг висвітлювати секретні дані. Він говорив дипломатично, подекуди обтічно. У лютому 2023 року в Раді Європі прокурор озвучував основні пріоритети розслідувань, серед яких були депортація дорослих і дітей, атаки на українську цивільну інфраструктуру, зокрема енергетичну, катування й нелюдське поводження як щодо цивільного населення, так і військовополонених. Тому я вважаю, що цей візит у катівні може свідчити про новий виток у розслідуванні цього воєнного злочину та можливого злочину проти людяності».
Генеральний прокурор України Андрій Костін та Прокурор МКС Карім Хан відвідали поруйновану росіянами лікарню Охматдит та катівні в Гостомелі.
Під час зустрічі з Карімом Ханом обговорювали питання інтерв’ювання постраждалих дітей та дорослих. Часом це може зашкодити їхнім справам у Міжнародному кримінальному суді, оскільки орган не підтримує надання постраждалими свідчень стороннім особам, зазначає Катерина Рашевська.
«Карім Хан зауважив, що головне питання в тому, як подібні розмови можуть зашкодити самим постраждалим. Коли особа розповідає про свої страждання, відбувається повторна травматизація. Також, коли людина повернулася з цих катівень, вона може дати одні свідчення, коли проходить психологічну реабілітацію, може згадати нові деталі, або навпаки, щось забути».
Як зазначає Катерина Рашевська, Регіональний центр прав людини намагається діяти за принципом «не нашкодь».
«Якщо ми можемо поспілкуватися не з дітьми, а з їхніми законними представниками, то надаємо перевагу другому варіанту. Якщо можна отримати свідчення від іншої дружньої організації для наших аналітиків і подань до Міжнародного кримінального суду, ми скористаємося цією можливістю, а не будемо повторно ставити ті ж запитання постраждалій людині».
За словами правозахисниці, Міжнародний кримінальний суд наголошує, що для нього достатньою буде інформація про постраждалу особу, її контактні дані та згода на те, щоб до неї міг особисто звернутися МКС. Надані свідчення людини все одно потребуватимуть роботи з нею слідчого МКС.
«Коли з людиною спілкуються спершу правозахисники, потім журналісти, потім слідчі, це створює постійне «коло травми», а також негативний психологічний ефект, коли людині здається, що вона стала цікавою іншим, лише коли постраждала від катувань. Подекуди це може провокувати її вигадувати певні елементи злочину, яких насправді не було.
Спілкуватися з такою людиною та брати свідчення можуть лише компетентні органи: або українські органи, що займаються розслідуваннями, або Міжнародний кримінальний суд, Комісія з розслідувань ООН тощо. Ми або користуємося результатами опитувань інших неурядових організацій, або, якщо особа безпосередньо до нас звернулася, то ми її вислухаємо, все задокументуємо та передамо ці свідчення у відповідні органи.
І до повномасштабного вторгнення, частіше у контексті окупованого Криму, і після початку великої війни до нас часто звертаються люди, навіть неповнолітні. Подекуди мова йде про доволі складні з юридичної точки зору кваліфікації. Одне питання, коли є кейс депортації або нелюдського поводження, але є ситуації «на межі». Наприклад, людина відчувала ментальні страждання, але їх потрібно доводити спеціальною експертизою. Або коли дитину на територію РФ вивезли не самі російські службовці, а рідна бабуся. Тоді нам потрібно пояснити, чим ця ситуація відрізняється та якими судовими чи позасудовими засобами захисту така особа може скористатися».
Читайте також: У 13 років осиротіла, а у 17 — пережила окупацію і депортацію: історія Валерії Сидорової
Прокурор Карім Хан багато часу присвятив темі співпраці Міжнародного кримінального суду з українськими органами та перспективам роботи з нашими неурядовими організаціями.
«За його словами, у певних ситуаціях наш Офіс Генерального прокурора консультується з офісом Каріма Хана, зокрема щодо імплементації людиноцентричного підходу до правосуддя для зменшення ретравматизації постраждалих, щоб дати їм ті гарантії, які існують у Міжнародному кримінальному суді, щоб перетворити людину з об’єкта міжнародного правосуддя на суб’єкт.
Також прокурор заявив, що оскільки Україна перебуває в унікальному становищі, а саме активній фазі збройного конфлікту, то й МКС подекуди навчається у нашого Офісу Генерального прокурора, зокрема, документувати злочини та ортимувати інформацію з відкритих і закритих джерел. Карім Хан сказав, що відзначає ратифікацію Римського статуту як відданість українським зобов’язанням у сфері захисту прав людини та відстоювання справедливості.
Що стосується співпраці з неурядовими організаціями, 15 з яких були присутні на зустрічі, прокурор сказав, що не хоче нас обмежувати щодо подачі інформації до МКС. Він наголосив, що зацікавлений у розширенні такої співпраці, що зустрічі будуть щомісячними.
Якщо ми назбираємо гарну доказову базу, задокументуємо достатню кількість інформації щодо тих злочинів, за якими Офіс прокурора не планував видавати ордери на арешт або відкривати справи, то ми можемо переконати його у доцільності таких дій. Перший злочин, про який я думаю в цьому контексті, — це політична індоктринація та перевиховання українських дітей як можливий злочин проти людяності. Прокурор зазначив, що такі дії можуть призвести до значних ментальних страждань, тоді злочин може також кваліфікуватися як воєнний».
Збором інформації про злочини займаються українські розслідувальні органи та українські неурядові організації.
«Приємно, що прокурор цінує роботу роботу неурядових організацій, які подекуди можуть викликати більшу довіру у постраждалих, можуть більш експертно підійти до того чи іншого злочину, оскільки мають відповідний бекграунд.
Офіс Генерального прокурора не може одночасно займатися 130 тисячами злочинів на найвищому рівні. Ми бачимо відкритість і міжнародних, і українських офіційних органів до співпраці. Подекуди злочини документують і незалежні журналісти. Ми дедалі частіше бачимо належну якість та людиноцентричний підхід у журналістських матеріалах».
Під час конференції «Об’єднані заради справедливості» 11 вересня Володимир Зеленський повідомив, що протягом війни Росія скоїла в Україні щонайменше 137 тисяч воєнних злочинів.
Неодноразово повідомлється про те, що росіяни страчують військовополонених українців. Відомо вже про чотирьох розстріляних цього вересня.
Також окупанти постійно використовують FPV-дрони, щоб атакувати цивільне населення. Це озброєння дозволяє добре бачити, куди саме скидається вибухівка, тож подібні випадки свідчать про цілеспрямовані удари не по військових.
У серпні Верховна Рада ратифікувала Римський статут. Як повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, ухвалення цього законопроєкту дозволить Україні: