Ілюстративне зображення з відкритих джерел
Верховна Рада, за інформацією видання Forbes, не голосуватиме за проєкт з підвищенням низки податків саме до вересня. Але у парламенті поміняють концепт: замість 1% податку для юридичних осіб від обороту буде підвищення ПДВ. Кажуть, що підвищать до 23-24%
Олег Гетьман розповідає, що аналітичні центри та експертне середовище звертались до народних депутатів, щоб змінити декілька речей проєкту Кабміну: підвищення військового збору на працівників, податок з обороту, збір на ювелірну галузь, на автомобілі пропонували замінити тимчасовим підняттям ПДВ.
«ПДВ — це не прямий податок. Він не такий шкідливий для економіки, як податки на зарплату чи з обороту, бо це найжахливіші податки, які могли б бути. ПДВ — нейтральний податок. Він впливає тільки на кінцеву ціну, на кінцевого споживача. Підняття ПДВ на 3-4% призведе до підняття цін майже на всі товари приблизно на 2%. І своєю чергою це призведе до невеличкого збільшення інфляції. Тож це не катастрофічні наслідки.
Якщо це тимчасове, саме для збору в цьому і в наступному році, то на півтора року його можна підняти. Крім того, показник збору ПДВ в нас зараз 93%. Тобто дуже високий. Лише 7% ми втрачаємо. Тож це була наша рекомендація. На щастя, народні депутати, Кабінет міністрів дослухався до пропозиції аналітичних центрів, до пропозиції бізнесу. І зараз напрацьовується дійсно оновлений проєкт», — говорить експерт.
Він зазначає, що у цьому році можна буде отримати від цього близько 40-50 мільярдів в цьому році, а в наступному році — 100-130 мільярдів.
Читайте також: «Хороших рішень не залишилось»: навіщо влада хоче збільшувати податки
Олег Гетьман говорить, що всі податки шкідливі й пригнічують економічну активність. ПДВ менш шкідливий.
«Потрібно відразу в податковому кодексі прописувати в перехідних положеннях це як тимчасову норму, щоб на початку 2026 року ми повернулися знову до нашої базової ставки.Чим вищі податки, тим менша економічна активність, тим менша купівельна спроможність. Тож певні негативні ефекти це має.
Спільна думка аналітичних центрів, що в першу чергу потрібно використати резерви тіньової економіки. У нас тільки через контрабанду і сірий імпорт втрачається 120-150 млрд грн на рік через неефективну роботу митниці. На підакцизних товарах через контрафакт і підакцизні товари ми втрачаємо 35-40 млрд грн на рік, через зарплати в конвертах — 100-110 млрд грн на рік. Тож тільки 250 млрд грн втрачається на трьох схемах за рік.
Тому ми спонукаємо правоохоронні органи, народних депутатів зосередитись в першу чергу на цьому. І перезавантажити корумповані неефективні органи – митницю і податкову службу», — каже Гетьман.
За його словами, підняття цін на кілька відсотків — це не критична історія. Це вплине на інфляцію на кілька відсотків і на купівельну спроможність на кілька відсотків. Але це все відбуватиметься в межах похибки.
Читайте також: Гроші потрібні сьогодні. Тут два варіанти: відновити друк грошей або підвищити податки — макроекономістка
Економіст розповідає, що військовий збір для ювелірної галузі 30% — це негативна пропозиція, яка занурить цю галузь в тінь. Тому від неї майже всі учасники відмовились.
Були й дискусії щодо 15% на нові автомобілі. За словами Гетьмана, начебто депутати почули думку експертного середовища, які не вважають машину розкішшю. Потрібно робити цей податок на автомобілі тільки вище певної суми, умовно 50 тисяч доларів. Скоріше за все цей концепт буде реалізований.
«А щодо жахливої пропозиції про військовий збір на всіх працівників 5%,
то ми переконували депутатів, що це взагалі шкідливо. Водночас це великий потенціал надходжень до бюджету, тому можливо приймуть прийнято якесь середнє рішення — піднімуть до 3%», — говорить фахівець.
Читайте також: До чого призведе підвищення податків для бізнесу
Верховна Рада не голосуватиме за законопроєкт про підвищення податків до вересня, оскільки не встигне цього зробити.
Головна зміна, про яку вдалось домовитись, — замість 1-відсоткового податку для юридичних осіб від обороту в законопроєкті пропишуть підвищення ПДВ на 3-4 відсоткові пункти — до 23-24%. Про це журналістам розповіли четверо співрозмовників в Кабміні та Раді.
Ще одна зміна – авансовий податок для АЗС. В урядовій версії пропонувалось запровадити авансовий податок у розмірі 4000 грн за кубометр потужності зберігання пального. Нова концепція передбачає, що АЗС сплачуватимуть фіксований платіж за кожен об’єкт, розповіли депутат фінансово-економічного блоку та співрозмовник з однієї з мереж АЗС. Наразі планується, що мінімальний платіж становитиме 60 тисяч гривень з однієї АЗС на місяць.
Збільшення військового збору для фізичних осіб та ФОПів залишиться без змін, зазначив народний депутат, дотичний до перемовин.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі