Війна фінансується виключно державою. Тому питання покриття дефіциту в частині безпеки та оборони, на сьогодні є нагальним питанням, каже економіст Олег Пендзин.

«На початку цього року ми не мали військово-технічної допомоги від американців. Для того, щоб військові отримували боєприпаси, необхідно було профінансувати їх. 200 мільярдів гривень використали на закупівлю боєприпасів з коштів, які мали б йти на фінансове утримання військових», — говорить експерт.

Олег Пендзин каже, що податки треба збільшувати й тому, що ми посилюємо досить активно мобілізацію.

«Кожен мобілізований — це 1 мільйон 300 тисяч грн з бюджету на рік. Тобто, якщо ми з вами мобілізуємо додатково 100 тисяч людей, то треба 135 млрд грн на рік. Якщо мобілізуємо більше, то треба буде більше коштів», — зауважує Пендзин.

Читайте також: Чому в українському бюджеті утворилась «дірка» у 500 млрд грн: розповідає економіст

Кого змусять платити більше

Олег Пендзин розповідає, що якщо ми уважно подивимося на перелік податків, які планують підвищити, то це зміни податкового навантаження на кінцевого споживача.

«Акциз платить кінцевий споживач. Воєнний збір збирається з отримувача доходу — фізичної особи. Навіть коли ми говоримо про 1% воєнного збору з юридичної особи, все одно це буде перекладено в ціну товару або послуги, і ми будемо це платити. Податок на додану вартість — це 100% податок на кінцевого споживача. З цього погляду усі ті податкові новації стосуються нас із вами безпосередньо», — каже Пендзин.

Економіст говорить, що Кабмін вводить податкове навантаження на ті сфери діяльності, які повʼязані з більшою кількістю грошей.

«Якщо ми з вами подивимось загальну ідеологію того, що запропонував уряд, то вони вирішили обкласти воєнним податком ті операції, які здійснюються частиною населення, яка має гроші. 15% збору — з продажу автомобілів, 30% — з ювелірної сфери, 5% — з будь-яких операцій по нерухомості.

Чому в цих податкових новаціях, які на сьогоднішній момент запропонували, немає податку на додану вартість? Може, просто не дійшли руки. Але податок на додану вартість — це податок на всіх. Якщо ви підіймаєте на 3-4% податок на додану вартість, то автоматично на 3-4% підіймаються ціни у всіх магазинах.

Коли йдеться про нові автівки, ювелірку, нерухомість, то це податки на ті види діяльності, які об’єктивно передбачають наявність грошей. Уряд намагався якимось чином відвести в сторону малозабезпечені верстви населення, тому що податок на додану вартість — це податок на всіх мешканців. Точкові збільшення воєнного збору стосуються власне тих сфер людської діяльності, де реально є гроші», — зауважує економіст.

Олег Пендзин зазначає, що є велика небезпека того, що якщо вводити додаткових 5% на нерухомість, або 15% на продаж нових автомобілів, то певні категорії цього бізнесу реально підуть у тінь.

«Є моменти, коли подібне збільшення податків буде робити бізнес нерентабельним. Споживачі намагатимуться занижувати вартість угоди або купляти, продавати автомобілі на тіньовому ринку, не користуючись легальними способами», — каже Пендзин

За його словами, уряд свідомо йде на підвищення таких податків, бо інакше ці гроші не можна буде зібрати.

«Коли ми говоримо про перспективи нових податків, то може до кінця цього року вийде наверх питання щодо збільшення податку на додану вартість. Це анонсовано й активно обговорюється, хоча Мінфін боїться це робити через прискорення інфляції, попри ті цифри, які вже сьогодні закладені.

Насправді сьогодні хороших рішень не лишилося. Сьогодні є або погані, або дуже погані рішення», — зауважує експерт.

Коли можуть це зробити

Експерт зауважує, що підняття податків — це поки що тільки пропозиція уряду.

«Вона має прийти у Верховну раду. Там її будуть обговорювати. Має бути перше читання, друге. Я впевнений, що раніше вересня ці питання розглядатися не будуть. Не зважаючи на те, що у вересні вже є великий дефіцит коштів для виплати грошового утримання нашим військовим. Проте народні депутати досить серйозно це питання затягли. Ще й поїхали по округах зараз. Тож засідання наразі не проводяться. Розглянути питання податкових змін зараз не вийде. Почнеться тільки в кінці серпня. А друге читання буде у вересні», — каже він.

Читайте також: Ухилення від оподаткування відбувається переважно через слабкість податкової й митниці — Боярчук

Довідково

Уряд пропонує збільшити видаткову частину бюджету на 500 млрд грн, щоб покривати, в першу чергу, військові витрати. Ці кошти планують акумулювати шляхом запозичень на внутрішньому ринку, підвищення акцизів на пальне та підвищення податків. Про це в етері Громадського радіо розповіла народна депутатка від фракції «Слуга народу», членкиня Комітету Верховної Ради з питань бюджету, голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Леся Забуранна.

Нещодавно голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа в подкасті «Хроніки економіки» сказала, що військові ризикують залишитися без зарплат уже наприкінці вересня, якщо Рада не ухвалить рішення про підвищення податків.

Йдеться про ініціативу Уряду щодо збільшення видаткової частини бюджету на 500,3 млрд грн. З них 495,3 млрд грн планують направити на потреби сектору безпеки та оборони. За словами Лесі Забуранної, 147 млрд грн з цієї суми безпосередньо підуть на заробітні плати та медичне забезпечення для військовослужбовців.

Нагадаємо, раніше в етері Громадського радіо макроекономістка, директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан повідомляла, що торішньої суми для військових витрат недостатньо для цього року. Тому в України є два шляхи: відновити друк грошей або підвищити податки.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту