«Наша позиція полягає у тому, що ми однозначно проти необґрунтованого підняття податків для бізнесу. Ми вважаємо його необґрунтованим, бо перед тим, як підвищувати податки для бізнесу, який і так платить податки і прозоро працює, потрібно подивитися де є інші джерела фінансування державного бюджету. Ми всі розуміємо і підтримуємо те, що нам потрібно фінансувати витрати на оборону та ЗСУ. Проте ми говоримо, що держава має переглянути у першу чергу видаткову частину бюджету у частині скорочення витрат на державні програми, не усі з яких є ефективними, та інші скорочення. Також треба подивитися на сектори, які працюють в тіні. Це теж джерело наповнення державного бюджету. Варто провести консультації з бізнесом. Пояснень від держави не було. Бізнеси не розуміють логіки.

Підняття податків і створення нових призведе до здорожчання українських товарів і послуг. Через це вони стануть менш конкурентними на зовнішніх ринках у тому числі. Бізнес, який працює «в білу», не може виступати «дійною коровою». Він і так сплачує податки, військовий збір, зарплати. Він не може бути джерелом додаткових надходжень до бюджету».

Читайте також: Гроші потрібні сьогодні. Тут два варіанти: відновити друк грошей або підвищити податки — макроекономістка

Що таке тіньова економіка?

Пояснює директорка Diia.City United Наталія Микольська.

«Тіньова економіка — це не лише зарплата в конвертах. Це і часткові виплати в конвертах: коли є ставка, а інші частина доплачується у конверті. Це також коли відбувається оплата за товари і послуги на карти фізичних осіб. Коли ввозяться на територію України товари без сплати митних платежів. Коли бізнес здійснює оплату сам своїм постачальникам. Або йому здійснюють оплату готівкою і це все не проходить з погляду обліку, і з цього не сплачуються податки. Це також коли продаються підакцизні товари без акцизних марок. Тіньова економіка — це достатньо великий об’ємний ринок».

«Український бізнес — це не олігархічні компанії, це підприємці різних видів»

За словами Наталії Микольської, якщо необґрунтовано одним махом підняти податки, є можливість того, що український бізнес почне закриватися.

«Це призведе до того, що податки не будуть сплачуватися взагалі. Буде зменшена кількість робочих місць. Відповідно, менше коштів в економіці. Бізнес чудово розуміє, що треба фінансувати армію. І робить це. Український бізнес — це не олігархічні компанії, це підприємці різних видів: великих, середніх, чесних, які працюють прозоро.

Нам треба пам’ятати, що для перемоги нам потрібна працююча економіка і працюючий бізнес. Фінансування ЗСУ відбувається за рахунок податків, які сплачують українці. А ще нам треба відновлювати зруйноване. І це теж питання до бізнесу та його функціонування. Нам потрібно більше говорити про підприємців, які працюють чесно і дбають про Україну. Також дуже важливо зазначати, що бізнес — це основа та фундамент української держави».

Читайте також: «Хороших рішень не залишилось»: навіщо влада хоче збільшувати податки

Довідково

Уряд пропонує збільшити видаткову частину бюджету на 500 млрд грн, щоб покривати, в першу чергу, військові витрати. Ці кошти планують акумулювати шляхом запозичень на внутрішньому ринку, підвищення акцизів на пальне та підвищення податків. Про це в етері Громадського радіо розповіла народна депутатка від фракції «Слуга народу», членкиня Комітету Верховної Ради з питань бюджету, голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Леся Забуранна.

Нещодавно голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа в подкасті «Хроніки економіки» сказала, що військові ризикують залишитися без зарплат уже наприкінці вересня, якщо Рада не ухвалить рішення про підвищення податків.

Йдеться про ініціативу Уряду щодо збільшення видаткової частини бюджету на 500,3 млрд грн. З них 495,3 млрд грн планують направити на потреби сектору безпеки та оборони. За словами Лесі Забуранної, 147 млрд грн з цієї суми безпосередньо підуть на заробітні плати та медичне забезпечення для військовослужбовців.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту