«Не треба себе тішити надіями про те, що росіяни «обмежаться Донеччиною» — командир 503 ОБМП

Партнер проєкту — магазин військового спорядження Ukrarmor.

Ukrarmor — якісне військове спорядження, одяг та взуття!

Переходь за посиланням та обирай екіп під свої задачі з-поміж 3000 товарів:

• броня з підтвердженими протоколами відстрілу (з 1 по 6 клас захисту);
• тактичний одяг та взуття;
• туристичне спорядження;
• українське виробництво стандартів ДСТУ та НАТО.

А з промокодом HROMRADIO отримай знижку 10% на будь-який товар!

Ситуація біля Покровська

Богдан Пржегалінський: Щодо лінії бойового зіткнення, наразі оперативна обстановка досить напружена у даному регіоні, ми зараз кажемо про південні околиці Покровська.

Ворог щодня здійснює незліченну кількість штурмів на всіх напрямках. Застосовуючи тактику малих груп. Відповідно — від 4 до 6 особового складу. Переміщуються нескінченними хвилями один за одним. Роблячи так звані «накати» на наші бойові позиції. Тому динаміка й інтенсивність ведення бойових дій тут просто шалена.

Кожного дня, за будь-яких погодних умов відбувається велика кількість бойових зіткнень на лінії.

Російські окупаційні війська перебувають у декількох метрах від Покровська. Докладають чимало зусиль, кидають незліченну кількість особового складу для того, щоб оборону наших сил. Але наразі в них не виходить це — за рахунок злагодженості підрозділів, які ведуть бої на околицях Покровська.

Противник застосовує надвелику кількість артилерії для ураження. Постійні обстріли міста: з авіації, керованих авіаційних бомб. Щодня — по мирним кварталам, по цивільним. Постійно ворог здійснює вогневе ураження і намагається просунутись до Покровська.

Ірина Сампан: Тобто з Покровськом вони хочуть зробити ту саму тактику, що і, наприклад, з великими містами до того: урівняти ландшафти, і тільки потім заходити?

Богдан Пржегалінський: Так, як це було з Авдіївкою, Бахмутом, Лисичанськом і всіма іншими містами, які Росія просто вщент знищувала. Така сама тактика в них і застосовується зараз, нічого не змінюється.

Але, на мою думку, здебільшого вони зараз почали проводити тактику охоплень міста. Намагатися взяти його в оточення. Для того, щоб перерізати логістику. Унеможливити Силам оборони пересувати підрозділи для посилення оборони. І відповідно — завдати максимальних втрат.

Читайте також: «Противник іде по стежці з трупів» — Янкі про ставлення росіян до своїх бійців

Чи є в росіян спроможності зайти в Дніпропетровську область і тримати більш протяжний фронт?

Богдан Пржегалінський: Тут справді більше про хворі амбіції «його величності імператор всія Росії» (Путіна — ред.), який просто хворий. І його імперські амбіції — це захопити все, підкорити все. І те, що ми самі собі накрутили, що вони «обмежаться Донецькою областю», це особисто «наша проблема», як на мою думку.

Тому що російська армія, вона достатньо велика. Російська економіка досить вдало переходить на «військові рейки». Виробляє дуже велику кількість техніки. Підготовлює досить велику кількість особового складу. І якихось, скажімо, передбачень про те, що вони збираються зупинятися, зовсім немає. Тому не треба себе тішити якимись надіями про те, що вони «обмежаться Донецькою областю».

Досвід операції на Лівому березі, у Кринках

Ірина Сампан: На Покровський напрямок вас перекинули з Херсонського. І до того у вас була, мабуть, найбільш складна операція, найбільш складний досвід, мабуть, в історії Збройних Сил — це форсування Дніпра, і це оборона Лівого берега. І розширення там плацдарму. Наскільки я знаю, вас готували. Ви проходили навчання, зокрема, за кордоном. Але питання в тому, наскільки ця теорія, яку ви отримали за кордоном від фахівців, які також не проходили цього досвіду, допомогла вам в реальності, та наскільки ця реальність відрізнялася від того, чому вас навчали?

Богдан Пржегалінський: Ви гарно підмітили про те, що це надскладна операція. На мою думку, — не хочу образити нікого, — це дійсно  це дійсно була складна операція. Це перший досвід ЗСУ, реальний бойовий досвід з форсуванням водної перешкоди, а особливо такої, як річка Дніпро.

З розгалудженою острівною системою, притоками, — для того, щоб досягнути Лівого берега, яка потребувала дуже серйозної підготовки особового складу, тому що будь-яке форсування і займання плацдарму під контролем противника, його вогневих засобів, укріплень, і все інше — це досить складний, обмежений певною мірою в наших силах момент, виконання бойового завдання.

Так, дійсно, нам допомагали союзники у підготовці особового складу, а саме представники Великої Британії: Королівського флоту, морської піхоти, які мають свій досвід, певною мірою чимось схожий за специфікою. Але давайте не забувати про те, що Королівська морська піхота призначена трішечки для інакших завдань. Вона щось на кшталт між ССО і дуже підготовленою піхотою, скажімо так, вищого рівня. І вона виконує трошки інші завдання, мені так здалося.

Але при виконанні завдання, це допомогло нам досить непогано загартувати свій особовий склад, навчити його в досить хороших умовах в плані забезпечення, часу, кількості інструкторів, які пов’язані саме з проведенням морських десантних операцій.

Читайте також: Медики у війську мають працювати безпосередньо по своїй професії, а не штурмовиками — Яна Зінкевич

Ірина Сампан: Хочу вас запитати, як командира тактичної ланки, — ви безпосередньо виконували ці завдання — чи могли би ми уникнути аж такої кількості втрат, кількості поранених… Чи могли би ми зробити щось, щоби не було так, як воно було в реальності? Чи все одно, в цілому, коли б ми її не проводили, якими б силами не проводили, все одно операція по розширенню плацдарму, чи захоплення Лівого берега, була б така, що ми були змушені вийти звідти?

Богдан Пржегалінський: Питання, чи могло бути інакше, достатньо дискусійне. У першу чергу, тому що все відбулась так, настільки, наскільки ми були до цього готові. Питання своєчасності цієї операції — не нам це обговорювати, тому що кожна операція відбувається саме в той час, коли вона потрібна. Потрібна загальному замислу. На жаль, ми з вами не можемо знати стратегічні замисли командування, але ми можемо робити висновки щодо результатів.

У першу чергу, я хочу наголосити на тому, що не маючи переваги ні в живій силі, ні в техніці, ні в озброєнні… І ми знаємо з вами, що той, хто форсує водну перешкоду для захоплення плацдарму, автоматично має меншу перевагу. Тому що він більш уразливий, він обмежений у використанні техніки. І він обмежений у маневрі і логістиці.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі або дивіться на Youtube-каналі Громадського радіо