Фото: Pexels
Дитяча психіатриня Юліана Маслак каже, що треба виокремлювати не лише психологічний аспект готовності дитини до школи, а також фізичний і емоційний.
Треба звернути увагу на такі критерії:
Юліана Маслак рекомендує батькам більше дізнатись про те, які ще є критерії на сайті МОН.
Когнітивно-поведінкова терапевтка рекомендує скласти батькам візуальний режим, який би міг помогти дитині. Але не варто очікувати, що з першого тижня дитина буде виконувати все. Не треба очікувати якихось фантастичних звершень і дій.
Десь за два тижні до початку навчального року треба допомогти дитині нормалізувати режим. Тобто, щоб вона лягала в потрібний час, щоб вона достатньо добре спала, відповідно до вікової норми сну, каже психіатриня.
«Варто дати можливість обрати дитині для себе якісь канцтовари, щоб вона мала комунікацію з однокласниками. Це часом виглядає як свято, є велике натхнення, але теж дитина має розуміти, що є й домашні завдання. З цим треба їй допомогти. Запропонуйте спробувати разом організувати простір для навчання», — говорить експертка.
За її словами, якщо діти мають труднощі з самоорганізацією, то завданням батьків є навчити дітей вчитися. Вони не вміють цього робити від природи. Варто використовувати для цього модель домовляння. Встановити уже конкретні, чіткі правила і домовленості (виконати два уроки), а натомість запропонувати річ, яка подобається (гра, перерва на ґаджет). треба допомогти дитині, поставивши ціль не ідеально виконане завдання, а помогти дитині самоорганізацію.
«У перший місяць навчання треба допомогти дитині влитись, пустити себе в ту рутину і повернутися до навички вчитися, бо нам всім це складно робити»,— зауважує терапевтка.
Читайте також: Понад чверть українських дітей не можуть відвідувати школу через війну
Юліана Маслак наводить приклад своєї подруги, яка зараз готує доньку в перший клас.
«Вони почали це робити одразу після випускного. Вона пояснює дитині, що садочок закінчується, і треба йти в школу. Тоді було «сватання»: вони обирали портфелик, канцтовари, одяг. Тобто, ми даємо можливість дитині мати вибір у цей момент і готуватись.
Плюс до того всього, вона може прийти в школу і подивитись на свій клас, познайомитися з ними за декілька днів до школи. Ми розповідаємо, що там може відбуватись. Якщо є старші брати та сестри, то це простіше. Хоча вони можуть ускладнювати ситуацію поганими розповідями про школу. Треба пояснювати, що у кожного своє сприйняття та не обов’язково, що в тебе так має бути.
Варто розповісти, що найважливішим є контакт з вчителем. Ми маємо розуміти, що дуже багато всього залежить від того, який вайб або атмосферу вчитель встановлює в класі та в школі. Наскільки ця людина може змотивувати», — пояснює Маслак.
Вона зауважує, що перший клас — це не про навчання, а про засвоєння навичок. Шкільна програма передбачає добру адаптацію. Водночас батьки мають запитувати такі важливі питання: чи тобі комфортно у школі, що тобі сподобалося, як тобі спілкуватися з вчителькою, Чи є якісь діти, які тобі сподобались?
Читайте також: В Україні один з найкоротших навчальних років у світі — співзасновниця «Смарт освіта»
Новий навчальний рік у школах розпочнеться з 2 вересня та триватиме до 30 червня 2025 року. Про це повідомив прем’єр-міністр Шмигаль.
Нагадаємо, раніше міністр освіти та науки Оксен Лісовий повідомляв, що відомство не має намірів розпочинати навчальний рік у школах на місяць раніше, щоб заощадити електроенергію. Однак у зимовий період можливе повернення до змішаного навчання.
Він наголосив, що школам, на відміну від університетів та закладів професійної технічної освіти, МОН не рекомендувало розпочинати навчальний рік раніше. Тобто школярі почнуть навчання, як і зазвичай, у вересні.
А втім, школам доведеться «працювати з розкладами занять, зміщуючи там, де це можливо», початок занять на 10 годину, пояснив Лісовий. За його словами, у зимовий період у «крайніх випадках» можливе повернення до змішаного або онлайн-навчання.
Міністр наголосив, що близько 30% закладів забезпечені засобами електрогенерації, але «вони різні». Так, за словами Лісового, є «доволі потужні» засоби, які дозволяють закладу освіти працювати загалом, а є «слабкі», які підтримують лише «пункт незламності» у школі.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі