Фото: president.gov.ua
Президент Володимир Зеленський підписав закон про спрощення процедури зміни цільового призначення землі для цілей економічного відновлення. Чому не спрацювали антикорупційні бар’єри? Говоримо про це з політологом Олегом Саакяном.
Олег Саакян: З погляду політичного аналізу, тут важливо навіть не саме рішення. Зрозуміло, що земля — це один з кінцевих ресурсів, обмежених, і, відповідно, поле битви за землю — це завжди питання великої корупції як в місцях виведення землі, так і перепризначення землі. Якщо ми говоримо про сільськогосподарські землі або землі, які належать до територій, які не можуть бути використані для побудови.
Ми бачили в Києві вчора буквально горів екопарк Осокорки — підпал очерету, і це територія, за яку йде битва забудовників достатньо давно, оскільки це заповідна зона, але її хочуть забудувати.
Є історичного призначення місця, наприклад, під Києвом. Зараз знову зрушили з місця, є ризик забудови історичної пам’ятки давньокиївського часу 14-15 століття на півдні Києва. І багато такого різного, це завжди постійно дуже ресурсне питання.
Читайте та дивіться також: Масштабна пожежа на Осокорках у Києві: чому активісти говорять про підпал і що каже забудовник (ВІДЕО)
Але симптоматичними тут є декілька моментів.
Дуже часто в нас ті, хто сидять на різних посадах навіть не розуміють, що таке державницькі інтереси, вони займаються виключно політичною діяльністю, відповідно, отриманням влади, утриманням цієї влади, і отриманням ренти з наявності у них цієї влади.
Читайте також: Підписання Зеленським законопроєкту № 9627 про спрощення зміни цільового призначення землі знищить інструмент громадських слухань — активістка
Олег Саакян: У суспільстві питання, які не належать до короткої перспективи, не сприймаються. От коли прямо на очах ми бачимо, що не вистачає безпілотників. Або ще щось відбувається, от що тут прямо зараз загрожує нам — це сприймається як важливе. А питання, які трішечки на поодаль у часі або в просторі, середньої або довгої перспективи — суспільством не ідентифікуються як важливі. І в такому випадку суспільство живе тільки тим, що актуальне тут і зараз. Актуалізація відбувається внаслідок додаткової уваги, уваги медіа, вкидання ресурсів політичними силами, або в інтересах певних олігархічних груп тощо.
І таким чином, коли суспільство живе виключно актуальним порядком денним, не розрізняючи актуальне від важливого, то такі законопроєкти проходять. І стають надбанням суспільства тільки коли вони вже на фінішній прямій, підписані. І всі кажуть: «О боже, а як так трапилося? От ніколи не було, і тут знову в нас з’являється лобістський законопроєкт». Який (виявляється) значним чином впливає на землевідведення в країні, переведення призначення цих земель, і створює цілу низку корупційних ризиків.
А як же ж ніхто не помітив цього в цілому процесові, поки він готувався, приймався тощо? Бо суспільство не вважало цю тему важливою. І це дуже серйозний виклик для самого суспільства: дорослішати та ставитися до політичного життя не тільки як до тут і зараз, а з ширшою перспективою сприйняття суспільно-політичних явищ.
Візьмемо журналістське середовище й один з принципів, на якому базується західна журналістика. Якщо якесь питання піднято в ефірі, то відповідно воно має бути доведене до свого завершення логічно. І до нього будуть повертатися і через місяць, і через пів року, і до моменту, поки проблема не вирішиться, висвітлювати, а що ж там з цією проблемою, про яку раніше інформували.
Олег Саакян: У нас же такої традиції та запиту в суспільстві немає. І, відповідно, це формує оцю коротку дистанцію. Владі дуже часто достатньо просто не допустити ескалації ситуації в ту саму мить, і потім пересидіти. Якщо пересиділи тиждень, то вся ця інформація вже відіграна, і вона нібито згорає.
Але тут криється друга частина. Це лише нібито. Тому що категорія населення, яка до цього дотична, вона вже випадає з поля симпатики влади. Вона втрачається, тому що вони себе відчувають зрадженими, відчувають, що їх надурили, або їхній інтерес проігнорували. У будь-якому разі ця частина суспільства вже залишається незадоволеною. І таких категорій накопичується.
І тому, якщо говорити про сьогоднішній стан з президентом, довірою до нього, в розрізі завершення терміну повноважень і його подовження в часі, то на перший щабель вийде категорія «легітимність», а не легальність.
Згідно з нашим законодавством і з Конституцією України питання, чи продовжаться повноваження президента, чи ні, навіть не стоїть. Воно чітко прописане. Повноваження продовжуються. Стаття 103 і стаття 106 Конституції. У нас Конституція не регламентує питання президентських виборів в умовах, коли війна. Воно просто не присутнє в Конституції.
Щодо ВРУ, місцевих виборів — чітка заборона, а щодо президентських немає цієї чіткої заборони. Вона є тільки в профільному законі й у низці законів, зокрема про воєнний стан. І, відповідно, у Конституції це замовчується. Це не означає, що проведення виборів зараз — законне. Є закони, яким це регламентується. Проте оце створює потребу трактування. І через це буде багато маніпуляцій навколо, нібито легальності президента Зеленського, хоча вона абсолютно і достеменно стовідсоткова.
І це буде відбуватися через легітимність. Легітимність — це про довіру, це про готовність виконувати рішення, це про сприйняття влади: довіряють, не довіряють.
І тепер повертаємось до питання землі. От ще чергова категорія суспільства розчаровується в послідовних діях влади й персонально президента, який підписує цей законопроєкт. І тобто якийсь відсоток від легітимності знову надломлено.
В умовах війни це небачена розкіш — розмінюватися легітимністю. В умовах, коли немає механізмів для її поновлення і до зміни прізвищ тих, за ким вона закріплена наразі на своїх посадах, зокрема, коли ми говоримо про президента.
Слухайте також: Якби вибори були зараз, Зеленський би не переміг — Лариса Волошина
6 лютого Верховна Рада прийняла закон №9627 про спрощення процедури зміни цільового призначення землі для цілей економічного відновлення. За словами заступника голови Комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитра Кисилевського, головною метою закону є ліквідація зайвих бюрократичних перепон для людей, які хочуть побудувати в Україні промисловий чи енергетичний обʼєкт — отримання всіх необхідних дозволів займатиме замість 1-3 років не більше 1,5 місяця. Відповідно до закону, зміна цільового призначення землі відбуватиметься на підставі висновку уповноваженого органу містобудування та архітектури місцевої ради щодо можливості розміщення запланованого об’єкта. Без обовʼязкового розроблення містобудівної документації та документації із землеустрою.
26 лютого Президент Володимир Зеленський підписав закон про спрощення процедури зміни цільового призначення землі для цілей економічного відновлення. Про це глава держави розповів, виступаючи на форумі «Зроблено в Україні». Він зазначив, що уряд за його дорученням має розробити та представити «відповідні кроки, щоб розширити в Україні локалізацію виробництв, в тому числі виробництв зброї й техніки, яку використовують наші воїни». Для цього, за словами Зеленського, мають бути ліквідовані бар’єри, про які говорять десятиліттями і які заважають створювати нові й розширювати наявні виробництва.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі