facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Які цілі вглиб Росії потрібно атакувати насамперед

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко розповідає в етері Громадського радіо про те, які удари вглиб Росії нам потрібні та чи можна це зробити без зброї партнерів.

Які цілі вглиб Росії потрібно атакувати насамперед
1x
Прослухати
--:--
--:--

Які цілі варто вражати на території Росії

Олександр Мусієнко вважає, що Україна має три глобальні цілі в Росії, по яких можуть завдавати ударів або вже їх завдають. Перша — аеродроми.

«Це дуже амбітна ціль, бо відіграє важливу роль для Росії в їхній агресії. На цих аеродромах багато чого зав’язано. Наприклад, там розташована тактична авіація Су-34, Су-35, які злітають та завдають ударів керованими авіабомбами та не тільки. Ці аеродроми використовуються для базування літаків-розвідників Су-24, які ведуть зараз розвідку, тому що їхні літаки ДРЛВ літають вже менше. На цих аеродромах сконцентрована старіша авіація, але вона виконує бойові завдання, наприклад літаки Су-25. Це фронтові штурмовики, які виконують завдання фактично на лінії фронту або поблизу», — говорить експерт.

За його словами, деякі аеродроми мають свої особливості. Коли Україна пошкодила Су-57 на аеродромі «Ахтубінськ» в Астраханській області, то метою ударів були не лише літаки. Аеродроми відрізняються між собою. Тільки на «Ахтубінськ» злітаються усі з Росії, хто займається модернізацією літаків типу «Су», їхнім удосконаленням, регламентними роботами тощо. Для стратегічної авіації, особливо ТУ-160, є своя унікальна авіабаза — це «Енгельс».

«Коли йдеться про глибинні удари по таких обʼєктах, то це не тільки про ураження авіації. Можна знищувати певне обладнання та устаткування, технічні інженерні приміщення, які є лише на тих аеродромах, щоб у майбутньому унеможливити певні дії щодо удосконалення їхніх польотів чи модернізації авіапарку», — зазначає Мусієнко.

На його думку, друга глобальна ціль — це підприємства військово-промислового комплексу. Тобто ті, які працюють і виробляють безпосередньо зброю, боєприпаси або перебувають у виробничому ланцюжку ВПК. Наприклад, металургійні підприємства, підприємства хімічної галузі, нафтопереробні заводи. НПЗ передають хімічній промисловості сировину для подальшого виробництва вибухівки та не тільки.

Третя амбітна ціль — інші військові обʼєкти, до яких ми можемо досягати: склади, військові частини, місця зберігання військової техніки й так далі.

«Потрібно дивитися і моніторити, як Росія залучає свої засоби протиповітряної оборони, РЕБи. Від цього теж залежить вибір цілей. Мене часто запитують, а чому ми не вдарили ще туди? А чому не били по Новоросійську? Ми вдарили й не раз. Це теж питання можливостей та спроможностей. Коли в нас з’являється більше можливостей, коли ми бачимо, що здатні проходити ППО, коли ворог здійснив перебазування цих систем ППО, тоді й наносяться удари», — зазначає Мусієнко.

Він зауважує, що Росії не вистачає систем ППО, бо територія країни є дуже великою. Об’єктів у них багато: аеродроми, заводи, військові об’єкти, НПЗ.


Читайте також: Якщо Росія добудує залізницю до Криму, то для них Кримський міст буде вже не таким важливим — Мусієнко


Більше про удари по Росії

Нагадаємо, Україна може використовувати британські ракети Storm Shadow для ураження військових цілей на території Росії. Про це повідомив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер для Bloomberg.

Водночас адміністрація президент США Джо Байдена не змінила свою позицію щодо ударів американською далекобійною зброєю по території Росії. Про це глава Білого дому заявив на спільній з президентом України Володимиром Зеленським пресконференції після підписання двосторонньої безпекової угоди.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц, коментуючи наданий ним дозвіл на використання німецької зброї для ударів по території Росії, наголосив на праві України на самооборону.

До цього США також дозволили України бити по Росії своєю зброєю, але з певними обмеженнями.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Недопрацювання в питанні заборони російського контенту — Мозгова про російськомовність школярів

Недопрацювання в питанні заборони російського контенту — Мозгова про російськомовність школярів

Нині оператори готові краще, ніж у 2022-му — Корсун про роботу мобільного зв'язку без електрики

Нині оператори готові краще, ніж у 2022-му — Корсун про роботу мобільного зв'язку без електрики

«Демократам треба серйозно подумати про заміну Байдена» — Краєв про наслідки замаху на Трампа

«Демократам треба серйозно подумати про заміну Байдена» — Краєв про наслідки замаху на Трампа