Скрин з відео
Гостя — журналістка «Громадського телебачення», авторка репортажу: «У мене чоловік ухилянт, можете його мобілізувати?» Мар’яна П’єцух.
Мар’яна П’єцух: Чому ТЦК опинилося в моєму репортажі? Це людський абсолютно фактор, коли самих працівників ТЦК дістало, що люди дуже агресують у їхній бік. І вони хотіли медіаспівпраці, щоб хтось показав, як воно насправді. Я більше, напевно, ніж рік, зробити матеріал з ТЦК, я писала пресофіцерам… Рік тому ще чоловіки були на вулицях, а цього разу просто конфліктів було мінімум. Тому що, власне, чоловіків, як таких, і не було. Можливо, це був невдало вибраний день. Але почалося з того, що ми мали заїхати на підприємство, де в їхньому переліку були люди, які були в розшуку, які ніби працюють на підприємстві.
Працівники ТЦК навіть чомусь не спробували туди зайти, пояснивши, що вони наперед знають, що їх не пустять. Бо це приватна територія, а в них немає відповідного наказу від керівництва. Яке би дало їм право попроситись туди зайти.
Тому що вони не мають права навіть з наказом заходити на неприватну територію, але якщо на це є добра воля керівництва цього підприємства, то можуть.
З усіх випадків був тільки один, власне, неприємний, який в кінці сюжету. Де приїхав батько з інвалідністю чоловіка, якого вони зупинили, і там трошки був скандал. Більше навіть з батьком, ніж з тим чоловіком. Як вони потім пояснили, що найчастіше в них якраз скандали з тими, хто заброньовані. Бо вони можуть спокійно з ними сваритися, бо знають, що їм за це нічого не буде, бо в них є бронь.
Вони сказали, що в них дуже багато таких зйомок на бодікамерах, як люди нападають на них. Але вони не мають права їх зараз показувати.
Жартували, що після війни в них будуть просто шедевральні фільми на підставі зйомок їхніх бодікамер.
Слухайте також: Командувач Сухопутних військ: Співробітники ТЦК — не прохачі й не агітатори
Ірина Сампан: Ваш матеріал називається «У мене чоловік ухилянт, можете його мобілізувати?». Тобто навіть сімейні проблеми за допомогою ТЦК можна вирішити, можна здати того неугодного чоловіка, щоб його забрали в армію?
Мар’яна П’єцух: Ну вони кажуть, що вони цим не займаються. Я не знаю, бо звичайно, що не все вам скажуть.
Ті, що працюють в ТЦК, вони ж там живуть. Одна дружина каже, що «мій чоловік з хати не виходить, хамить мені». Тобто жінка страждає від того, що чоловік сидить в хаті, не працює, бо боїться виходити з хати, і всі страждають навколо. І вона, напевно, їм так натякає: «Приходьте, забирайте». Але чомусь вони цього не роблять.
Мар’яна П’єцух: Це в дію новий закон про мобілізацію не вступив, місяць має прийти після оприлюднення закону. Нагадаю, що зараз вони не мають права на вулиці вимагати в людини показати свої документи. Тобто це тільки добра воля самих чоловіків.
Зараз працівник ТЦК — це майстер перемовин має бути. Тобто якщо він уміє словами переконати, умовно десь не лякати, а поставити чоловіка словесно в кут, коли той зрозуміє, що йому краще показати свої документи… Але якщо чоловік дивиться на YouTube-відео і поради різних адвокатів, він знає, як не показати документи і уникнути цього поки що. Бо поки що по закону ТЦК не має права вимагати документи. Це має право тільки поліція.
Вони кажуть, що зазвичай їм документи показують, їм вдається людину переконати. Плюс, я так розумію, що в селах люди менше обізнані в своїх правах. Вони можуть не говорити ні прізвище, нічого. І навіть, не маючи при собі документів, людина просто говорить ім’я, прізвище. І по своїй базі вони бачать, чи ця людина не перебуває в розшуку.
Якщо вони бачать, що ця людина вже раніше отримувала повістку і не з’явилась, тоді вона опиняється в їхньому внутрішньому розшуку. Це нічого не значить, це не розшук, згідно Кримінального процесуального Кодексу, це просто їхній розшук.
Але якщо вони бачать, що ця людина в розшуку тоді кажуть: «Ви не з’явилися вчасно на повістку, ми можемо вас підвести в ТЦК, ви зараз, власне, поновите свої дані і, можливо, зразу й перейдете в ВЛК».
Людина, звичайно, може відмовитись. Тоді ТЦК може викликати поліцію і тут, власне, далі вже йдеться про юридичні суперечки. Можуть на це робити, не можуть.
Читайте також: «Ми забагато слухаємо гучну залякану меншість» — Максим Колесніков
Мар’яна П’єцух: Усі прекрасно розуміють, що ТЦК в дуже багатьох місцях зараз перевищує свої повноваження, тому що інакше виходу в них немає. Бо в рази відрізняється потреба в мобілізованих від реальної ситуації.
Я не певна, наскільки зміниться цей алгоритм дій з новими змінами до закону.
Тому що навіть якщо чоловік буде зобов’язаний мати з собою військово-облікові документи, або якщо їх не має, зобов’язаний буде показати свій паспорт, щоб передивилися, чи облікові документи є. Все одно в бусик, згідно з законом, ніхто не має права людину запихати.
Можуть максимум запропонувати: «Просимо з нами проїхати». Коли виникає купа конфліктних ситуацій, коли їх з силою запихають… Там вже кожну конфліктну ситуацію треба окремо розглядати. Це абсолютне порушення будь-яких законів.
І в цьому ж ТЦК, з яким я робила репортаж, кажуть: «Ми такого не практикуємо, але ми розуміємо, що іншого виходу немає. Інакше який вихід? Хоч червону доріжку стели, вони добровільно не прийдуть в ТЦК». Я думаю, що ситуація буде погіршуватися з порушенням прав.
Читайте також: Поки що ми залишаємося у пострадянській моделі мобілізації — Олег Саакян
Нагадаємо, 11 квітня Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт про мобілізацію, 16 квітня його підписав Володимир Зеленський. Закон набуде чинності 16 травня. У ньому, зокрема, передбачені адміністративна й кримінальна відповідальність за не оновлення своїх даних у територіальному центрі комплектування та неявку до розподільчого центру.
У новому законі прописані додаткові виплати на час воєнного часу. По-перше, додаткова щомісячна винагорода на умовах розміру та в порядку, який встановить Кабінет міністрів. Також винагорода за знищене озброєння та військову техніку ворога у розмірі від 12 до 908 тисяч гривень. Порядок і розмір виплат також встановить Кабмін.
Для осіб, які підпишуть контракт, пропонується компенсація 50% від першого внеску за кредитом у рамках програми «Є оселя». Додаткову виплату 100 тисяч гривень після першого року військової служби, і ще 100 тисяч після другого року. Також пропонується військовослужбовцям, які підписали контракт, отримати сертифікат розміром 150 тисяч гривень на купівлю авто.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі