Андрій Риженко: Ситуація зараз дійсно більш-менш стабільна і Чорноморський флот Російської Федерації перебуває в режимі очікування. Хоча, в принципі, всі свої основні завдання вони продовжують виконувати.

Перше завдання — це блокада північно-західної частини Чорного моря. І ця блокада підтримується і здійснюється коштом тих сил, які перебувають на Кримському півострові. Це і ракетна система, і авіація, і кораблі.

До речі, отой катер «Івановєц», який був знищений недавно, він якраз входив до того наряду сил, які постійно там. З липня минулого року росіяни тримають два ракетних катери або ракетних кораблі в озері Донузлав, пункт базування Новоозерне. Для того, щоб у разі того, що якесь судно наважиться пройти через відкрите море напряму з Босфору до Одеси, Миколаєва, Очакова, то по ньому буде здійснено ракетний удар. Ці катери хоча і старенькі, але ракети там досить такі спроможні. Називаються вони П-270 «Москіт», це радянська ще ракета, вона може знищити велике цивільне судно без проблем.

І для того, щоб продемонструвати свої наміри, вони в липні зробили таке навчання в північно-західній частині Чорного моря. І оцей «Івановєц» знищив наш корвет «Тернопіль», який вони захопили ще у 2014 році й тримали в Севастополі.

Знищення «Іванівця» трошки пошкодило їхні плани зі здійснення ротації цих ударних сил у Західному Криму. Зараз у них там залишилася одна одиниця. Замінити «Івановєц» поки нічим їм.

Друге завдання — це завдавати ударів по Україні. Дійсно, з серпня минулого року Чорноморський флот таких активних дій в цій операції з ураження не проводив. І минулою зимою, і до літа фактично протягом кожної такої масованої атаки, в якої було і 60, і 100 крилатих ракет, як правило, було 20-30 ракет калібру. От крайній раз, коли це трапилось — це було якраз 6 серпня. Після цього ракети «Калібр», якщо випускалися, то дуже небагато, окремо одиниці. Причина нібито в тому, що є інформація, що ті зусилля наших партнерів з впровадження санкцій, вони якісь результати дали, і зараз у Росії є складності з тим, щоб ці ракети збирати.

Якщо раніше вони їх збирали у кількості близько 60 ракет за квартал, то є така інформація, що за крайній квартал, четвертий квартал минулого року, їх було зібрано на порядок менше. Тому вони їх просто економлять і тримають для таких реально дуже важливих завдань.

Читайте також: Втрата ракетного катера «Івановєц» для окупантів суттєва тим, що таких більше не виробляють — військово-політичний оглядач

Скільки Україна пошкодила російських кораблів

Андрій Риженко: Після того, як ми почали дуже активно й ефективно використовувати тактику змішаних ударних роїв з використанням морських дронів, повітряних дронів, і крилатих ракет з літаків Су-24 наших повітряних Сил, росіяни втратили досить серйозну кількість кораблів. Бо досить серйозна кількість кораблів пошкоджена.

Я провів аналіз і можу сказати, що точно знищено нами 7 кораблів середнього і великого класу. Якщо і зможуть війти до складу флоту — це буде не скоро. І ще декілька одиниць невеликих катерів типу «Раптор» були як знищені, так і пошкоджені. Ще близько 15 одиниць кораблів різного класу були пошкоджені. В основному це були удари дронами, і на термін від декількох тижнів до декількох місяців вони перебували в ремонті, але потім вони були повернуті до складу Чорноморського флоту.

І після таких атак вони свої нові всі кораблі вивели в Новоросійськ. Через дистанцію нам складніше проводити такі удари. Вони наростили систему оборони, але на початку року ми спостерігали активність кораблів Чорноморського флоту. Це було пов’язано з тим, що у них 1 грудня починається новий навчальний рік, і якраз на середину січня припадає велика кількість таких навчань в морі.

Зараз ми бачимо окреме патрулювання, охорону їхніх пунктів базування: в основному це Новоросійськ і Керченський міст. У Севастополь вони заходять, але, враховуючи те, що ми теж там досить активно працюємо нашим оцим флотом морських дронів, то вони мінімізують заходи туди.

Так що ситуація в Чорному морі зараз характеризується відносно невисоким рівнем напруги. Хоча атаки на наші порти: і Одеса, і Миколаїв, і Очаків — продовжуються. До цих атак залучаються в основному дрони «Shahed», запускають їх з Криму.

Чому по Одесі? Тому що, в принципі, той зерновий коридор, який існує, їм не подобається. І вони намагаються йому протидіяти. Були намагання, коли вони намагалися поставити дронні міни зі своїх літаків 124. Але після того, як ми, я так розумію, отримали нові системи ППО і збили там два літаки в районі острова Зміїний, то вони свої спроби припинили. Однак, ці дрони вони продовжують застосовувати в серйозних кількостях. Через це і потерпає якраз Одеса та її цивільна інфраструктура.

Читайте також: Російський флот на Чорному морі й далі заганятимуть у пастки — Гончар

Що робити Україні, щоб не втратити ініціативу на морі

Андрій Риженко: Перше: тактика таких змішаних роїв на морі буде продовжуватися. Це будуть дрони: і морські, і повітряні, і крилаті ракети. Я думаю, що є у нас перспектива отримати й літаки F-16, вони також можуть виконувати роботу з ураження ракетами надводних кораблів.

Я думаю, що в перспективі у нас будуть інші ракетні системи, в тому числі й балістичні, які можуть бути залучені до боротьби з супротивником на морі, або при стоянці в пунктах базування.

Але тут треба також зрозуміти: окрім того, що знищити противника шляхом отаких рейдових ударів, нам потім буде потрібно взяти під контроль дуже серйозні акваторії морської ділянки (територіальні води, морську-економічну зону) і забезпечити те, щоб супротивник не міг там діяти, не міг наближатися до цих вод. І якимось чином використовувати зброю.

На початку війни одесити могли бачити російські кораблі з Приморського бульвару. Тому що вони наближались фактично на дистанцію артилерійського пострілу, і обстрілювали Одесу та Одещину. Після удару по крейсеру «Москва» тенденція значно змінилася. Тому, я думаю, що треба, по-перше, продовжувати оці удари, а по-друге, брати під контроль море.

Після удару по крейсеру «Москва» тенденція обстрілів по Одесі значно змінилася, нагадує експерт.

Зараз ми контролюємо вже невеликий клаптик морської ділянки в межах наших територіальних вод від Одеси в сторону острова Зміїний. Цей клаптик дозволяє функціонувати нашому зерновому коридору. Це забезпечується і протимінними силами, силами ВМС України, і системами ППО, які не дозволяють противнику там використовувати авіаційні ракети, авіацію, для того, щоб нам перешкоджати вести судноплавство. Але зону нашого контролю треба розповсюдити на всю північно-західну частину Чорного моря, яка зараз все ще контролюється супротивником. Він може ударити, не зважаючи на те, що кораблів зараз дійсно там немає. І для цього нам потрібен наш надводний флот.

Я думаю, що цей надводний флот має бути невеликим, це катери розміром 20-50 метрів, вони мають бути дуже маневрові, швидкі, вони мають мати на борту ракетну зброю, можливо, торпедну, якісь системи ППО, самозахисту, і головне — завдавати ракетних ударів і реагувати на дії диверсійних груп противника, постановки мін тощо.

Читайте також: Росіяни тримають Дніпро-Бузький лиман під вогневим контролем — Гуменюк

Нагадаємо, у ніч на 1 лютого воїни спецпідрозділу Group 13 Головного управління розвідки Міноборони України атакували ракетний катер «Івановєц» Чорноморського флоту РФ. Катер в цей час був на рейді в озері Донузлав в окупованому Криму. Судячи з відео, його атакували надводні дрони-камікадзе. Вони кілька разів поцілили у корпус катера, після чого він дав крен на корму і затонув. Орієнтовна вартість катера: $60—70 мільйонів. Пошуково-рятувальна операція російських окупантів, згідно з попередньою інформацією, була марною.

Знищення катера «Івановєц» призвело до нестандартної ситуації для Чорноморського флоту РФ. Зараз російські окупанти опікуються охороною та обороною пунктів базування та навчанням своїх моряків. Станом на вчора, 12 лютого 2024 року, окупанти тримали у Чорному морі п’ять кораблів, з яких два фрегати — «Адмірал Ессен» та «Адмірал Макаров». Кожен з них може мати на борту до 8 ракет.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту