Гості — керівник «Економічного дискусійного клубу», економіст Олег Пендзин, а також керівник «Центру економічного відновлення», радник премʼєр-міністра на громадських засадах Кирило Криволап.
Олег Пендзин: На сьогоднішній момент ФОП не платить військовий збір. Платить тільки фізична особа, коли мова йде про її доходи. Коли платить податок на доходи фізичних осіб, 18%, і отам 1,5% воєнного збору.
Ідея про необхідність збільшення податкових надходжень була ще у Меморандумі з Міжнародним валютним фондом. І була одним з структурних маяків, які були на 2024-й рік. Треба було збільшити дохідну частину державного бюджету на 44 мільярди гривень. Це приблизно 0,5% ВВП.
Власне, сьогодні уряд активно шукає не критичні для бізнесу і не критичні для людей джерела додаткових податків, для того, щоби виконати оцей структурний маячок від Міжнародного валютного фонду.
Це тільки один з напрямків. Є й інші. Розглядається питання щодо ведення додаткових податків на операції з нерухомістю, на купівлю ювелірних виробів. Підіймається питання щодо можливості введення акцизного збору на солодкі газовані напої. Зараз у Верховній Раді є законопроєкт, який вводить оподаткування на так звані нетрадиційні стабільні доходи, випадкові доходи. Ну, це коли ви, наприклад, цілий день працюєте, а ввечері сідаєте в автомобіль, їдете таксувати.
Сьогодні в уряду є дуже багато починань, які мають на меті виконати оцей структурний маяк, тому що Міжнародний валютний фонд жодним чином не обумовлював, як саме це зробити. Це було просто домовлено. Додатково 44 мільярди.
Слухайте також: Як має працювати податкова система в умовах війни?
Олег Пендзин: Законопроєкту про військовий збір ще немає. І він непогоджений урядом, але готується у Міністерстві фінансів. Я розумію, це робиться для того, щоби вкинути у інформаційний простір, подивитися реакцію суспільства на такі речі. Тому що суспільство може висловити свою негативну позицію, і уряд оперативно буде щось змінювати, не доводячи законопроєкт до повернення після голосування за перше читання. Як було зі змінами до мобілізації.
Тому, як на мене, зараз трошки зарано говорити з приводу конкретних цифр, і що воно має бути, тому що це є таке, як попереднє обговорення у громадській думці, наскільки це прийнятно сьогодні для людей, і наскільки вони готові до цього.
44 мільярди — це дуже маленька сума. Хочу нагадати, що дохідна частина бюджету у нас — 1,7 трильйона, розхідна — 3,3 трильйона. Усіх тих 1,7 трильйона, що ми збираємо, ми віддаємо на війну. І для того, щоби виконати потребу в мобілізації, Україні потрібно пів трильйона — 700 мільярдів гривень додаткових. Тобто 44 мільярда на сьогодні — це просто структурний маячок. Вони в цілому якихось суттєвих змін у видатковій дохідній ситуації з бюджетом точно не змінять.
Мають бути якісь достатньо великі принципові рішення. До речі, ми анонс цих рішень почули вже. Готується надзвичайно складний і важкий законопроєкт, який буде стосуватися платного бронювання. Власне, Шмигаль це сказав, і ми це почули і від президента, він схвально віднісся до ідеї, тільки зараз конкретно опрацьовуються механізми через що це має бути.
Тобто має бути бізнес, який сумлінно сплачує податки, який сумлінно платить заробітну платню, з якої платяться відповідні податки фізичними особами. І зараз напрацьовуються, як я розумію, стандарти, які будуть давати для людей, що працюють у такому бізнесі, автоматичне бронювання на той період, поки вони сплачують податки.
Але це все дається у суспільно-інформаційний простір для того, щоб люди обговорили це, висловили свою позицію для того, щоб влада розуміла, як суспільство сприймає подібні інновації.
Тому що це все є надзвичайно непопулярне, будемо відверті. Як збільшення податків на ФОП, так і платне бронювання, так і будь-які додаткові акцизи на будь-які, скажімо, речі додаткові. Будь-яка додаткова сплата податків — це є надзвичайно важка річ, тому що і так важко всім.
А я так розумію, що на меті оцього законопроєкту про платне бронювання — механізм, спроба вивести з тіні ту частину економіки, яка сьогодні не платить податки зовсім.
Читайте також: Якщо нема можливості донатити, можна купити військові облігації, за які повернуть гроші — Банік
Мар’яна Чорнієвич: Уряд напрацьовує більш справедливі підходи до бронювання військовозобов’язаних з урахуванням рівня зарплат, податкового навантаження та впливу на економіку. Почнімо з того, яка основна мета зміни підходів до бронювання, зважаючи на рівень зарплат та податкове навантаження?
Кирило Криволап: Уряд вирішує одночасно фактично три задачі. Тобто перше — це як забезпечити взагалі стійкість публічних фінансів. В умовах, коли зовнішня допомога може скоротитися. І це вже ні для кого не новина, що є певні ризики з отримання тієї ж частини, яка надходить від Сполучених Штатів. Можемо зіткнутися з нестачею якраз коштів у бюджеті, за якого ми фінансуємо наші військові видатки.
Друге — потрібно підвищити оплату військовослужбовцям, потрібно створити якісь мотиваційні програми, інвестувати в підготовку. І наразі бюджет не дозволяє одночасно тримати наявні збройні сили в окопах і готувати ще 200 тисяч чи 80 тисяч людей. Тобто ми можемо робити або одне, або інше.
І третє — це фактично як забезпечити стійкість економіки з точки зору роботи бізнесу, детінізації, сплати податків. І тут ми якраз доходимо до цих питань бронювання та мобілізації.
Євгенія Гончарук: Я трошки так забігаючи наперед, хочу запитати вас. Я бачу дуже багато дописів від чинних військовослужбовців, що коли вони навіть просто чують, що бронювання будуть залежати від рівня зарплат і, наприклад, податків, це викликає думки про соціальну наївність. Як із цим бути? Як це пояснювати?
Кирило Криволап: Задача, яку зараз вирішує Міністерство фінансів, чи треба пов’язувати це з питанням сплати податків. Я такий чув коментар, що система має бути така, щоб за неї дійсно боєць в окопі не дав у морду тому, хто це озвучить. І це абсолютно справедливо. Наш аналітичний центр постійно робить аналітику, слідкує за цією суспільною темою.
І зараз ситуація така, що в нас мобілізовано до 10% від наших трудових резервів, від працюючих чоловіків. У нас заброньовано десь 10% від працюючих чоловіків. І зараз потрібно якимось чином додатково мобілізувати якийсь відсоток.
З іншого боку, бізнес не зміг замінити десь половину з тих, кого було мобілізовано. Тому що критичні спеціальності, тому що важливі співробітники. І якщо далі буде продовжуватись такий доволі безконтрольний процес мобілізації, і бізнес буде втрачати людей, важливих для нього, то може статися обвал продажів, обвал оборотів, і це призведе до втрати податків.
Тому, на нашу думку, якраз це доволі очевидна річ, що зараз ситуація така: або будуть збільшені податки рівномірно, умовно кажучи, по кругу (тобто той самий військовий збір), або будуть придумані якісь інші заходи, як от додаткові податки на дорогоцінні речі, купівлю авто, інші якісь категорії товарів).
Читайте також: «Серйозний крок до переведення економіки на воєнні рейки» — економіст про перерозподіл ПДФО військових до держбюджету
Кирило Криволап: Але можна також цей шанс використати для того, щоб зробити детінізацію. Бо частина працюючих перебуває у тіні.
У нас сектор тіньової економіки 30%, проти тих же 20% у Польщі. Є мільйони людей, у тому числі чоловіки, які взагалі ніяк не світяться перед державою, ніяк не сплачують податки.
Коли мова йде про справедливість, це, напевно, краще ставити питання філософам, але я можу сказати з точки зору практик публічного управління, що тут треба поставити питання: «Чи створила держава рівні умови для того, щоб кожен міг працювати, заробляти, створити додаткову додану вартість?». Напевно, так, в Україні йде процес децентралізації, у нас доволі висока частка державних витрат йде на освіту, на медицину, тому рівні умови створені.
Далі питання: «Чи захищені ті категорії людей, які не мають можливості заробляти і працювати на економіку?». І знову ж таки, так, у нас ті категорії людей, які або мають інвалідність, або піклуються про таких людей, то вони теж захищені від мобілізації, тут справедливість теж забезпечена.
Тепер вже виникає питання, як найбільш ефективним чином використовувати, забезпечити стійкість економіки, щоб держава працювала і могла дійсно підвищити утримання військовослужбовців, давати додаткові премії. І ми рахували, що залежно від дизайну цієї системи, такої «розумної мобілізації», ми можемо дійсно мобілізувати від 30 мільярдів до 350 мільярдів. У нас зарплата військовослужбовців без податків — це 600 мільярдів + гривень. І якщо вдасться додатково коштом детінізації мобілізувати 200-250 мільярдів, це буде якраз така серйозна підтримка для Збройних сил.
Читайте також: Чи готові громади віддавати 10% на підвищення обороноздатності держави?
Кабінет міністрів України готує законопроєкт, за допомогою якого хочуть збільшити надходження до бюджету. Один із таких способів — збільшити військовий збір для приватних підприємців, ФОП, повідомляє Суспільне з посиланням на голову фінансового комітету ВРУ Данила Гетманцева.У повідомленні йдеться, що Мінфінансів працює над збільшенням доходів держбюджету на 44 млрд грн. Представлення цього законопроєкту очікують у березні. Гетьманцев не зазначив, якою буде сума військового збору.
Зміни в українському податковому законодавстві не лише пов’язані із вимогами Міжнародного валютного фонду. Це ті зміни, які «передусім потрібні нам самим», повідомив торік у червні голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами Податкова реформа, яку запроваджують в Україні, націлена на зміну формату взаємовідносин між Податковою службою та платником податків.
Як зазначала в етері Громадського радіо Олена Хотенко, голова ради ГО «Інститут податкових реформ», головне завдання малого та середнього бізнесу — створювати робочі місця, а не платити податки. Вони мають забезпечити роботою себе, доходом свою сім’ю і найманих працівників. Саме малий і середній бізнес створює робочі місця. Податки платить за всіма міжнародними стандартами великий бізнес – це 60-80% надходжень у деяких країнах.
Згідно з даними, опублікованими Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження проблем миру (SIPRI), у 2022 році світові військові бюджети досягли історичного максимуму у 2,2 трильйона доларів США, і зростання спостерігається восьмий рік поспіль.
На США припадає майже 40% світових військових витрат, у 2022 році вони сягнули 877 мільярдів доларів. На другому місці Китай, 292 мільярдів доларів, це 13% світових військових витрат. На третьому — Росія, 86,4 мільярда доларів і 3,9% світових витрат. Україна у 2022 році посіла 11 місце за фінансуванням оборони. 44 мільярди доларів. Це 2% світових військових витрат.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі