«Серйозний крок до переведення економіки на воєнні рейки» — економіст про перерозподіл ПДФО військових до держбюджету

8 листопада Верховна Рада ухвалила законопроєкт про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України. Він передбачає передання податку на дохід фізичних осіб (ПДФО) військових від місцевих громад до державного бюджету. Про це повідомила голова парламентського Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа.

ПДФО військових зараховуватимуть до державного бюджету з 1 жовтня 2023 і до 31 грудня того року, в якому закінчиться воєнний стан. Також законопроєкт передбачає, що доходи Дорожнього фонду у 2024 спрямовуватимуть у загальний фонд бюджету і на потреби оборони.

Також підласа повідомила, що з 1 жовтня по 31 грудня 2023 року «військовий ПДФО» спрямовуватимуть до державного бюджету в пропорції 50% на 50%: Держспецзв’язку на дрони (13 млрд грн) і Міноборони на закупівлю артилерійських систем (13 млрд грн).

Говоримо про це з економістом Олегом Пендзиним.

Про перерозподіл ПДФО військових до державного бюджету

Олег Пендзин: Сьогодні народні депутати у другому читанні ухвалили державний бюджет на 2024 рік. Суттєвою і єдиною зміною до чинного податкового законодавства, яке супроводжувало прийняття цього бюджету, є переспрямування податку на доходи фізичних осіб, що працюють в секторі безпеки й оборони, в центральний бюджет. Також закріпили те, що на наступний рік весь дорожній фонд переводиться до загального фонду державного бюджету. 

• Тобто загальний плюс, відповідно до цього закону про державний бюджет, буде становити понад 200 мільярдів гривень.

Перенаправлення ПДФО в цьому році безпосередньо дасть близько 20 мільярдів гривень до державного бюджету, а наступного року — 97 мільярдів гривень.

Для того, щоб територіальні громади не сильно говорили про відсутність коштів для виконання їхніх основних завдань, їх забезпечать реверсною дотацією або дотацією вирівнювання. Це для того, щоб необхідні кошти, потрібні для виконання безпосередніх функцій громад, надходили належним чином.

Але є такі міста, як Харків, Київ, Одеса, які навіть з перерозподілом податку на доходи фізичних осіб лишаться профіцитними. Тобто їм не треба буде ніяких дотацій вирівнювання, тому що коштів, які лишатимуться в їхньому розпорядженні, буде цілком вистачати для забезпечення всіх необхідних видатків, що визначають їхні повноваження. Такі міста не так сильно постраждають через цей перерозподіл.

Для чого цей перерозподіл роблять, і чому це є настільки важливим? І експерти, і політики дуже багато говорили про те, що необхідно переводити економіку на воєнні рейки. Говорили про те, що державі потрібні надзвичайно великі кошти, щоб забезпечувати війну. 

Власне, цей процес перенаправлення частини податку на доходи фізичних осіб (до державного бюджету — ред.), централізація цих коштів, на мій погляд, є першим дуже серйозним кроком до переведення економіки на воєнні рейки. І це жодним чином не означає, що децентралізації — кінець.

Читайте також: Як має працювати податкова система в умовах війни?

Про витрати коштів з місцевих бюджетів громад

Олег Пендзин: У повноваженнях місцевих органів влади немає витрачання коштів на безпеку й оборону. У їхніх повноваженнях — забезпечення й існування територіальних громад: доброустрій; фінансування заробітних плат бюджетникам місцевого рівня; питання, пов’язані із забезпеченням діяльності підприємств житлово-комунального господарства; навіть ремонт доріг місцевого значення. Ніхто не піддає сумніву, що такі видатки мають бути в місцевих бюджетах — це потрібно для існування громад.

• Коли, через економію коштів, місцеві бюджети ініціативно ухвалювали рішення виділяти гроші на підтримку якихось конкретних військових частин чи для закупівлі дронів, то це не їхній прямий обов’язок, а їхня громадянська позиція. Але треба розуміти, що громадянська позиція — не значить обов’язок.

Часто бували випадки, коли в місцевих бюджетах з’являлися надлишкові кошти, які використовували, наприклад, для озеленення чи для будівництва нових закладів спорту. Це, з одного боку, відповідало бюджетним видаткам громад, але, з іншого боку, коли мова йде про воєнний час, то це викликало здивування й обурення навіть у мешканців цих територіальних громад. Тому є логічним, що ПДФО військовослужбовців (це приблизно 60% від всього ПДФО) буде консолідуватися в державному бюджеті. Там є чіткіше розуміння того, куди ці кошти потрібні в цей момент.

Власне, ми бачимо, куди конкретно гроші будуть спрямовані. Вже є розподіл коштів «50 на 50» до кінця цього року: і на закупівлю дронів, і на відповідні видатки, пов’язані з Міноборони. Також є зрозуміння, як будуть використовувати кошти на наступний рік. Все це є в законі, який вже прийняли — щоб ні в кого не було жодних сумнівів, що ці гроші спрямовуватимуть на якісь речі, що не стосуються безпеки й оборони.

Читайте також: Чи готові громади віддавати 10% на підвищення обороноздатності держави? 

Про соціальні видатки громад та реверсні дотації

Олег Пендзин: У місцевих бюджетах приблизно така ж логіка, як і в центральному. Є загальний фонд бюджету, який наповнюється з різних джерел. З цього загального фонду йдуть витрати залежно від рішень місцевої ради щодо видатків бюджету. Просто треба розуміти, що є захищені статті, а є незахищені. Всі соціальні видатки місцевих бюджетів, всі заробітні плати працівникам, які фінансуються з місцевих бюджетів, — це захищені статті. Тобто їх точно фінансуватимуть, як і поточні ремонти. 

А щодо капітальних видатків, то міністр фінансів чітко сказав, що на наступний рік всі вони припинені. На наступний рік припинені всі видатки на дороги державного значення. Все це повністю відправлять в загальний фонд державного бюджету для фінансування війни.

Анастасія Багаліка: Коли ми почуємо суму реверсних дотацій для громад?

Олег Пендзин: По кожній громаді там йде відпрацювання в Міністерстві фінансів. Власне, це робота місцевих органів влади — вони мають сформувати й довести все необхідне в Мінфін. Вони, напевно, розучилися це робити, отримуючи децентралізацію. Але, у зв’язку з війною, треба згадати ту практику, яка була ще декілька років тому, коли всі ці речі однозначно вирішувалися в Міністерстві фінансів — кому скільки давати при розподілі дотацій вирівнювання. 

Ц цій  ситуації місцевим органам влади не треба нічого придумувати. Їм просто треба згадати, як це робилося, і продовжувати цю діяльність до закінчення війни.

Читайте також: У нас є перспектива та бажання стати громадою, в яку хотітимуть приїжджати й у якій захочуть жити — голова громади на Дніпропетровщині

Згідно з даними, опублікованими Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження проблем миру (SIPRI), у 2022 році світові військові бюджети досягли історичного максимуму у 2,2 трильйона доларів США, і зростання спостерігається восьмий рік поспіль.

На Сполучені Штати Америки припадає майже 40% світових військових витрат, у 2022 році вони сягнули 877 мільярдів доларів. На другому місці Китай, 292 мільярдів доларів, це 13% світових військових витрат. На третьому — Росія, 86,4 мільярда доларів і 3,9% світових витрат.

Україна посіла 11 місце за фінансуванням оборони. 44 мільярди доларів. Це 2% світових військових витрат. 

Майже через 80 років сучасні військові витрати не дуже відрізняються від бюджетів Другої світової війни. Найбільші витрати продовжують нарощувати свій військовий потенціал, тоді як війна в Україні змусила країни регіону також зробити переоцінку своїх бюджетів», пише visualcapitalist.com.

Сума видатків загального фонду державного бюджету України за січень-червень 2023 року сягнула 1,408 трлн грн.

Народний депутат фракції «Голос», перший заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк повідомив, що у Верховній Раді планують внести зміни до державного бюджету на 2023 рік, збільшивши військові видатки на 500 млрд гривень.

На сьогодні всі соціальні зобов’язання Українська держава виконує коштом макрофінансової допомоги міжнародних партнерів. Про це в етері Громадського радіо повідомив економіст Олег Пендзин.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі