Чи готові громади віддавати 10% на підвищення обороноздатності держави?

Що пропонує законопроєкт 9531?

Оксана Заболотна: Цей законопроєкт поки що тільки зареєстрований у ВР. Але цю тему вже активно обговорюють і мери міст, і голови громад. Тому що його ухвалення безпосередньо вплине на міські, сільські, селищні ради. На усіх без винятку.

Що пропонує законопроєкт 9531? Він пропонує, що до видатків з бюджету сільських, селищних, міських, територіальних громад, також будуть належати заходи, спрямовані на підвищення обороноздатності держави. Все було б добре. Але в законопроєкті зафіксовано, що з 1 січня 2024 року та на період дії воєнного стану в Україні ці видатки повинні складати не менше 10 % від загального обсягу щорічних видатків з місцевих бюджетів. Це стосується бюджетів на 2024 рік. Зараз якраз відбувається їхнє формування.

У разі ухвалення цього законопроєкту, міські, сільські та селищні бюджети мають встановити 10% видатків на забезпечення обороноздатності. Тобто цього року такої вимоги ще не буде. Законопроєкт пропонує цю норму поширити тільки на період дії воєнного стану. Коли він закінчиться, ця вимога стане не актуальною.

У законопроєкті є формулювання, на що ці кошти мають спрямовувати. Не супер чітке, але є. Наприклад, на закупівлю товарів, робіт, послуг в інтересах військових частин ЗСУ, які розташовані на території відповідних сільських, селищних, міських і територіальних громад. Згідно з пропозиціями військових частин, які погоджені з Міністерством оборони. Це доволі складна конструкція. Це означає, що міська рада просто не зможе закупити будь-що, що вона вважає за потрібне, бо ці пропозиції військові частини мають узгодити з Міноборони. Також ці кошти можуть спрямовуватися на реалізацію місцевих програм підвищення обороноздатності та сприяння матеріально-технічного забезпечення збройних сил. Це формулювання доволі розмите. Під нього насправді може бути закладене будь-що.

Чи готові громади?

Оксана Заболотна: Не можна сказати, що громади однозначно підтримують цей законопроєкт чи ні. Настрої неоднозначні. Насправді є важлива річ про скерування окремої статті видатків саме на підвищення обороноздатності. Багато територіальних громад, особливо великих міст, спрямовують кошти своїх бюджетів на якісь речі, які пов’язані з підвищенням обороноздатності. Тому виділення такої окремої статті видатків операційно спрощує їхню діяльність і роботу. Але встановлення цих 10% на такі потреби, не впевнена, що є ефективним. Якщо для великих міст це ще може бути посильним, то для сільських і селищних громад дуже часто буде означати, що їм не вистачатиме на якісь базові потреби. Насправді це може бути проблематичним для них.

• Крім того, ці 10% не завжди можуть відповідати потребам, які можуть бути у військових частин. Тому я б не застосовувала такий однозначний підхід і обов’язковий відсоток, який має виділятися.

Я розумію мотивацію центральної влади. Але також варто розуміти місцеве самоврядування. Після реформи децентралізації вони отримали значну кількість коштів разом із повноваженнями. Вони вже навчилися цим управляти. А зараз у черговий раз їх хочуть позбавити ще частини коштів, перекладаючи обов’язок держави нам них.

---

Читайте також: Деякі закупівлі є дикими під час війни — економіст про витрати бюджетних коштів

---

---

Законопроєкт про вдосконалення інституту старост

Оксана Заболотна: Законопроєкт про вдосконалення інституту старост в умовах воєнного стану опрацьований місцевим самоврядуванням за участі багатьох громад. Були проведені робочі групи, круглі столи. У чому проблема? Інститут старост був запроваджений і нормально працював в умовах мирного часу.

• Староста — це така людина, яка забезпечує зв’язок між мешканцями села та владою громади. Він фактично зв’язковий.

В умовах воєнного стану законопроєкт про вдосконалення інституту старост потрібен. Він вирішує кілька проблем. Зокрема, неможливість призначення старост у громадах, де не діють місцеві ради. Також він дає можливість начальникам обласних військових адміністрацій звільняти старост у тих випадках, коли є така потреба. Наприклад, якщо старостинський округ перебуває в тимчасовій окупації або в оточенні.

Чи можуть бути зловживання? Звісно, можуть. Зловживати можна навіть в суперідеальних умовах, якщо є бажання. В цьому законопроєкті є тривожна норма, яка може спричинити зловживання. Це дозвіл голові громади одноосібно призначати старост у разі, якщо сесія міської ради не проводиться впродовж 6 місяців. Також через дострокове припинення повноважень місцевої ради. Якщо три претенденти не затвердили, то четвертого голова громади може призначити одноосібно. Як на мене, ця норма дає простір для зловживань.

---

---

Читайте також: Після створення райрад у Києві доведеться прозоро витрачати бюджетні гроші, бо видатки буде дуже легко перевіряти — Ганущак

---

Найбільші військові бюджети у 2022 році

Згідно з даними, опублікованими Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження проблем миру (SIPRI), у 2022 році світові військові бюджети досягли історичного максимуму в 2,2 трильйона доларів США, і зростання спостерігається восьмий рік поспіль.

На Сполучені Штати Америки припадає майже 40% світових військових витрат, у 2022 році вони сягнули 877 мільярдів доларів. На другому місці Китай, 292 мільярдів доларів, це 13% світових військових витрат. На третьому — Росія, 86,4 мільярда доларів і 3,9% світових витрат.

Україна посіла 11 місце за фінансуванням оборони. 44 мільярди доларів. Це 2% світових військових витрат. 

Майже через 80 років сучасні військові витрати не дуже відрізняються від бюджетів Другої світової війни. Найбільші витрати продовжують нарощувати свій військовий потенціал, тоді як війна в Україні змусила країни регіону також зробити переоцінку своїх бюджетів», пише visualcapitalist.com.

Сума видатків загального фонду державного бюджету України за січень-червень 2023 року сягнула 1,408 трлн грн.

Народний депутат фракції «Голос», перший заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк повідомив, що у Верховній Раді планують внести зміни до державного бюджету на 2023 рік, збільшивши військові видатки на 500 млрд гривень.

На сьогодні всі соціальні зобов’язання Українська держава виконує коштом макрофінансової допомоги міжнародних партнерів. Про це в етері Громадського радіо повідомив економіст Олег Пендзин.

---

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS