Звели паркан і чекають — активіст про забудову на Старокиївській горі

В археологічному заповіднику «Старокиївська гора» в історичному центрі столиці забудовник вирішив звести кількаповерховий комплекс з оглядовими майданчиками. Містяни зібрали 6051 підпис за петицію «За збереження схилу Старокиївської гори від забудови (вул. Гончарна, 19)».

Гість — громадський активіст, співзасновник Українського центру охорони здоров’я (UHC) Павло Ковтонюк.

Що таке Старокиївська гора для історії Києва?

Павло Ковтонюк: Це місце, де виник Київ і виникла Україна. Старокиївська гора — це місце, на якій в X столітті ще варяги, шведські вікінги, побудували перше укріплення. І, власне, з цього почалась історія Києва як центру Русі.

На Старокиївській горі стоїть Десятинна церква, яку побудував князь Володимир, потім був Град Ярослава. Тобто це серце не просто міста, а країни.

«Просто звели паркан і чекають»

Олег Климчук: Забудовник, який офіційно фігурує у паперах, має дозволи для того, щоб там щось будувати? Скандал виник після того, коли відгородили частину території огорожею.

Павло Ковтонюк: Ми знаємо, що і при одному, і при другому, і при третьому, і при четвертому міських головах Києва останніх багато незаконно виділялися ділянок. Проблема не тільки в «злісних забудовниках». Але і в тому, що Київська міська рада, я думаю, як і в інших містах ради, своїми рішеннями ухвалюють виділення цих ділянок. Нам створює проблему те, що ця ділянка, яка розташована прямо на історичній зоні, насправді виділена була під забудову. І це зробили наші люди, наші обранці. Своїм рішенням. Проголосували. І це насправді змінити ще важче.

Чим ми можемо боротися? Ми можемо боротися через ці дозволи спеціальні. Тому що, щоб будувати історичні зони, треба дозволи від Міністерства культури (це національна пам’ятка). І друге: треба від Київського відповідного департаменту охорони культурної спадщини теж дозволи. Цих дозволів у забудовника немає. Ми отримали відповідні відповіді від цих органів.

А що у забудовника є? Власна відведена ділянка. І він отримав дозвіл на тимчасове порушення благоустрою, щоб звести там паркан. Що він і зробив. Просто звели паркан там. І чекають. Я думаю, чекають, дивляться, що буде відбуватись. Якщо нічого не буде відбуватись, я думаю, що приженуть трактори, і почнуть будувати.

Більшість незаконних забудов в Україні відбувається саме так. Просто будують, ніхто нічого не робить, ніхто не протестує і потім кажуть: «Ну так і стояло, вибачте, вже ніхто його не буде демонтувати».

Олег Климчук: А як можна махнути рукою на Міністерство культури і інформаційної політики? Як можна махнути рукою на Департамент культурної спадщини Києва? Чи там люди просто хабарі занесли й вони мовчать?

Павло Ковтонюк: Вони не мовчать, поки що до них ніхто по дозвіл навіть не ходив, вони нічого не видавали.

Бісить дуже — те, що забудовник маніпулює різними чутливими темами. Зокрема, от вони в цьому місці, де огородили його, такий банер поставили, на якому кажуть, що зведуть тут соціальний об’єкт. Де буде центр гончарства і центр реабілітації військових. Цього центру гончарства, про який вони пишуть, ніколи раніше не існувало. Створений він був напередодні встановлення цього паркану. А центр реабілітації військових — це взагалі насмішка, тому що місце вкрай не інклюзивне. Тут, власне, гора, підійматися треба з Подолу дуже важко. Абсолютно всім тут очевидно, що це така прикра спроба когось обманути на межі з насмішкою над людьми.

Слухайте також: Так само як ворог знищує наші пам’ятки, деякі несвідомі забудовники в тилу теж ведуть свою війну — юрист

Як можна зупинити незаконну забудову?

Павло Ковтонюк: Є відомий в нас випадок: будівля «Квіти України» на Січових стрільців. Є на Подолі такий приклад, де люди просто вийшли, і засадили парком те місце, де мала бути забудова. І сказали, що так і було — це «Самосад» на Спаській.

І навіть тут, поруч біля цієї Старокиївської гори, громада теж почала суди з цим самим забудовником за ділянку, яка була під сквер. Поки йшов суд, вони той сквер на свої гроші зробили. І закінчилось все тим, що міська рада не продовжила угоду з забудовником. І тепер там сквер.

Поки що ми на початку цього шляху, працюємо медійно, працюємо юридично. Будем подавати скарги, якщо доведеться — будемо подавати в суд.

Так само були там скандальні забудови на Поштовій площі, де почали теж намагатися будувати якісь паркінги, але зробили археологічну розвідку і знайшли рештки давньоруського Києва. І теж активісти дуже довго відбивали це. Там ситуація просто в такому законсервованому стані. Стоїть паркан зелений, знаменитий, забудовницький, обклеєний весь всілякими плакатами, і нічого не відбувається.

Юридично, власне, так громада і діє — зупиняє будівництво, але я хочу повернутися до кореня проблеми. Корінь проблеми в тому, що ці ділянки хтось виділяє цим людям під будівництво. І це депутати наших рад, за яких ми голосуємо. Треба дуже добре дивитися, кого ми туди обираємо, і стежити, за що вони, власне, голосують.

Депутатів цих давно вже там немає, бо виділена ділянка була у 2004 році. Яке ставлення нинішніх депутатів — поки що не знаємо. Будемо працювати й з ними.

Ситуація з Житнім ринком на Подолі

Павло Ковтонюк: Оголосили конкурс на те, щоби приватна компанія була оператором цього місця. З одного боку, все виглядає нормально, тому що в умовах тендеру написано, що ринок має зберегти своє призначення, тобто залишатися ринком. Але довіри до влади місцевої дуже мало.

Тому громада дуже напружена. І з того, як тендер був оголошений, був дуже маленький термін на подачу заявок. А це може свідчити про те, що переможця вже знають. І оце саме збурило громаду. І от міський голова сам прокомунікував, і рада переоголосила зараз цей тендер. Будемо бачити, що там відбувається.

Слухайте також: Що відбувається з Житнім ринком і чому містяни хвилюються про його майбутнє (ОНОВЛЕНО) 

Нагадаємо, у серпні 2023 року Міжнародна організація ЮНЕСКО підтвердила пошкодження 274 культурних об’єктів в Україні з початку повномасштабного вторгнення РФ.

Перелік пошкоджених об’єктів оприлюднений на сайт організації. Найбільше пошкоджень культурних об’єктів ЮНЕСКО зафіксувала в Донецькій (78 об’єктів), Харківській (55 об’єктів), Київській (38 об’єктів), Луганській (33 об’єкти) та Чернігівській областях (17). Також є ушкодження в Запорізькій та Сумській (по 12 об’єктів), Одеській та Миколаївській (по 8), Херсонській (6), Житомирській (3), Вінницькій (2) і Дніпропетровській та Львівській областях (по 1).

У вересні 2023 року стало відомо, що Міністерство культури разом з МЗС готують документи, щоб додати до спадщини ЮНЕСКО історичний центр Чернігова.

Також на початку вересня Комітет ЮНЕСКО підтримав ініціативу українських відомств щодо внесення 20 об’єктів на території України в Міжнародний список культурних цінностей, які є під посиленим захистом. Йдеться про Собор Святої Софії та пов’язані з ним монастирські споруди, Києво-Печерську Лавру, ансамбль історичного центру у Львові, резиденцію Буковинських і Далматинських митрополитів. Водночас серед 20 об’єктів є шість церков карпатського регіону, а саме: Ясінянська церква Вознесіння Господнього, Жовківська церква Пресвятої Трійці, Матківська церква Введення в храм Пресвятої Богородиці, Нижньовербізька церква Різдва Пресвятої Богородиці, Потелицька церква Зіслання Святого Духа, церква Зіслання Святого Духа в Рогатині.

Водночас посилять захист геодезичної дуги Струве у пунктах Катеринівка, Баранівка, Фельштин, Старо-Некрасівка, а також Астрономічної обсерваторії Київського національного університету, будівлі Державної промисловості в Харкові, Науково-дослідних інститутів – Астрономічної обсерваторії Одеського національного університету та Миколаївської астрономічної обсерваторії.

Захистять і культурний ландшафт каньйону в Кам’янці-Подільському, дендрологічний парк «Софіївка», могилу Тараса Шевченка та Державний історико-природничий музей-заповідник.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі