Що відбувається з Житнім ринком і чому містяни хвилюються про його майбутнє (ОНОВЛЕНО)

Про обстріли та алгоритм дій 

Ксенія Семенова: Росія вчергове обстріляла Київ. Є пошкоджені будинки, дитячий садочок, постраждалі. На щастя, обійшлось без смертей та тяжких поранень.

У кого вдома повилітали вікна, треба звернутися до районної державної адміністрації. Там збирають інформацію щодо того, де необхідно буде знову встановити їх. РДА допомагає із тимчасовим закриттям віконних отворів фанерою чи іншими матеріалами, які в них є.

Можна також отримати компенсацію до 6 тисяч гривень з міського бюджету. Заяву варто писати до райдержадміністрації.

На жаль, у держави немає механізму компенсації пошкоджених автомобілів, але можна також невеличку додаткову фінансову допомогу отримати в депутатських приймальнях. Для цього необхідно зв’язатися з приймальнею або зайти туди, щоб написати заяву на виплату матеріальної допомоги. Отримати її можна на картку.

Районні державні адміністрації опікуються тимчасовим розселенням людей, квартири яких постраждали. Якщо раптом ви звертаєтеся в РДА, а вам там відмовляють, то закликаю писати мені в соціальних мережах. Будемо допомагати розв’язувати це питання.

Про аукціон

Руслана Кравченко: Житній ринок виставили на аукціон. За право оренди будуть змагатися 25 березня. Чи вже відомо, хто братиме участь у цьому аукціоні й що буде після нього?

Ксенія Семенова: Я приєднаюся до думки Євгена Клопотенка, який останнім часом активно займався побудовою спільноти довкола Житнього ринку. Цей тендер треба скасовувати, оголошувати новий заздалегідь і з максимальним терміном подання. Жодний притомний суб’єкт господарювання не може підготувати документи на такий серйозний аукціон за п’ять днів.

Оголосивши конкурс з мінімально можливим терміном та без жодної попередньої комунікації, Департамент комунальної власності сигналізує, що у нього уже є на думці той, хто має прийти на аукціон. Іншим вони не хочуть дати можливість узяти участь у конкурсі. Це не справедливо, хоча й у рамках закону.

Чим більше учасників беруть участь у таких конкурсах, то кращі умови, ціни та пропозиції вони можуть запропонувати місту.

Тому сьогодні буду звертатися до міського голови, щоби скасувати цей аукціон і через кілька тижнів оголосити новий, але з максимальним терміном подання.

Оновлення: Міський голова Віталій Кличко заявив, що наявний аукціон скасують. Натомість оголосять про нові торги, і потенційні інвестори матимуть максимальний за законом термін — 25 днів до відкритого аукціону.

Кличко наголосив, що приміщення ринку є комунальною власністю, і йдеться виключно про оренду з умовами збереження функціонала та продовження роботи ринку. 

Про важливість ринку

Вікторія Єрмолаєва: Наскільки реалістично, що міський голова піде на цю пропозицію? Це буде пропозиція ваша особиста чи колективна?

Ксенія Семенова: Дуже багато депутатів абсолютно з різних фракцій і партій підтримують цю ідею. Очевидно, що немає достатньо часу, аби всі охочі подались на конкурс. Він сформований під когось конкретного — хто вже підготувався до цього заздалегідь. Всі решта підприємців про це просто не знали.

Один із великих київських бізнесменів, який володіє кількома ТРЦ, вчора у себе в соціальних мережах написав, що жоден підприємець не у стані за такий час прийняти рішення і податися на конкурс.

Житній ринок — це дуже важливий об’єкт інфраструктури в Києві. Це не просто базар, магазин чи супермаркет. Це таке місце розвитку локальних фермерів, бізнесів, екологічних продуктів. Люди приходять туди спілкуватись, на різні події. В усьому світі — це завжди родзинка міста.

Ми кілька років тому втратили Сінний ринок, який мав дуже велике значення для міста. Тому повинні зберегти Житній ринок. Для цього треба на кожному етапі підходити до питання якісно. Не можна тихенько за п’ять днів оголосити тендер і очікувати, що на нього прийдуть найкращі.

Читайте також: Будівлі «Квіти України» надали охоронний статус — КМДА

Реконструкція чи знищення ринку?

Вікторія Єрмолаєва: Сінний ринок знесли ще у 2005 році. Там з’явилася багатоповерхівка. Зараз громадськість хвилюється, що Житній ринок повторить його долю.

Ксенія Семенова: В умовах оренди йдеться про те, інвестор повинен реконструювати цей ринок. Але ми знаємо, що таке реконструкція в межах законодавства. Часто цим терміном маніпулюють.

Реконструкцію сприймають не як відновлення будівлі в первинному вигляді, а як знесення і побудову чогось нового.

Житній ринок — унікальна будівля. Там є об’єкти монументального мистецтва по периметру — металеві панно. Конструкція ринку, просторові рішення усередині мають культурну, архітектурну та містобудівну цінності для столиці.

Важливо зберегти ринок саме в такому вигляді, але зробити всередині сучасним з погляду організації міських ринків.

Руслана Кравченко: Водночас заступник директора КП Житній ринок Дмитро Жуков каже, що інвестор має реконструювати будівлю площею більш як 11 тисяч м², а також усунути порушення ДСНС. За словами Жукова, це дорого та проблематично. Що можуть означати ці слова? Він каже, що реконструкції не буде?

Ксенія Семенова: Якщо інвестор приходить на цей конкурс і розуміє, що для нього це дорого і проблематично, то йому не варто на нього подаватися. Громада міста і депутатський корпус абсолютно точно не дадуть знести цей ринок.

Можна нескінченно маніпулювати законом, але має бути притомний діалог із громадою міста.

Читайте також: Справа будівлі «Квіти України є дуже важливою у сфері авторського права — Ірина Федорів

Про відповідальних

Вікторія Єрмолаєва: Хто ухвалює рішення щодо обʼєктів в Києві? Зокрема, про Житній ринок?

Ксенія Семенова: Комісія з питань власності вирішує, які обʼєкти треба виставити на аукціон для приватизації чи оренди. Супроводжує тендери Департамент комунальної власності. Директора департаменту призначає міський голова, як і директора КП Житній ринок.

Рішення цього аукціону можна буде оскаржити, але краще вже на цьому етапі подати апеляцію через те, що для такої величини обʼєкта замалий термін конкурсу.

Читайте також:«Квіти України» — місце колективної пам’яті киян: чому важливо зберегти, не знищити?

Унікальність Житнього ринку 

Євген Клопотенко: Зберегти Житній ринок важливо, бо в Україні ми боремося за нашу ідентичність, за маленькі чи великі місточки, камінчики того, хто ми. Ми боремося за борщ, нашу релігію, мову, ми хочемо зрозуміти, що насправді наше, а що не наше. І такі величезні культурні речі, як Житній ринок, це абсолютно наша історія. Будівлю звели за часів Радянського Союзу, але на місці, на якому вона стоїть, раніше завжди був ринок. 

Зв’язок з минулим — це першочергова причина того, чому відбувається боротьба за Житній ринок. Його важливо зберегти. Бо важливо зберегти нашу історію.

Ми не змогли зберегти Сінний ринок, і ми втратили цю історію. Якщо ви подивитесь на картини Богомазова, то зможете знайти там Сінний ринок. Це означає, що відомий український митець ходив на цей ринок, надихався і малював картини. Це означає, що ринок існував до і мав існувати після. Це була частина культури Києва, а в один момент ми прокинулися, і вона зникла. І зараз ми можемо лише читати в спогадах, як воно було, бо зараз там стоїть інша будівля. 

Такого не має статися з Житнім ринком, щоб наша ідентичність, наш культурний зв’язок з нашим минулим не був втрачений. Ми не можемо через якісь правила ведення бізнесу зруйнувати наше майбутнє.

Тому я обов’язково хочу, щоб кияни через 100, 200, 300 років мали змогу йти на Житній ринок і відчувати свій зв’язок з минулим, а не втратити його. Я як свідомий громадянин, людина хочу передати від себе у майбутнє щось, а не просто шматки бездушного каміння.

Як зробити з Житнього ринку прибутковий бізнес

Євген Клопотенко: Житній ринок дуже запущений. Пам’ятаю його з мого дитинства, з 1986 року. Він став трошки гіршим. Але останній рік я робив там певні заходи, люди почали про це говорити, і доброустроєм навколо Житнього ринку зайнялися.

Все ж таки з Житнього ринку можна зробити прибуткове місце. І це гарна мрія, щоб навколо нього були митці, культурний простір. Але треба не просто романтизувати місце, треба ще і розуміти, звідки брати на нього кошти. У наших умовах для цього доводиться закликати бізнес.

Тобто Житній ринок варто зробити бізнесовим проєктом. Якщо ми поставимо в центр цього ринку саме культуру (і митців, і продавців продуктів), а також навколо цього будемо надбудовувати фінансову модель, то це матиме гарний вигляд. Так, треба багато інвестицій для змін, для покращення ринку. Але все це можливо, коли є чітка, зрозуміла, прозора система того, що будуть із цим місцем робити.

Я вважаю, що це бізнес, який може стати суперуспішним, суперприбутковим. Бо внасамперед бізнес заробляє на людях. Люди приносять бізнес. Бо якщо ти просто робиш щось, щоб купити, швидко потім продати, і воно нікому не потрібне, то, вочевидь, що нічого з цього не вийде.

Про діалог із владою

Євген Клопотенко: Я розмовляв із Віталієм Кличком і спитав, чи не написаний під когось аукціон за приміщення Житнього ринку. Можливо, є хтось зацікавлений. Мер сказав, що 100% такого немає.

Тому зараз буде наступний етап. У мене буде багато зустрічей з різними людьми, у понеділок я піду до КМДА, і там ми будемо вирішувати наступні кроки стосовно цього аукціону. Можливо, вже хтось є, можливо, є якісь проєкти. Якщо, можливо, є, то я це візьму і покажу громадськості.

Мені здається, що тут порушена комунікація з громадськістю. Люди точно знають, що їх обманюють, а мер впевнений, що ніхто нікого не обманює.

Завдяки тому, що навколо мене є однодумці, у мене є голос. І я вважаю, що те, що я кажу, — це думки багатьох киян. Тому я буду далі продовжувати спілкуватися з владою від імені киян і буду кожен день писати, що відбувається, який статус ринку, щоб все було прозоро. І точно ми так просто це не відпустимо, не дозволимо, щоб незрозумілість перемогла.

Я вже знайшов декілька інвест-партнерів, які готуються зайти в цей проєкт. Ми вже провели з ними попередні перемовини про те, що вони готові долучитися до проєкту. І якщо ми не зможемо домовитися з владою, щоб усе було прозоро, чітко і круто, то нам доведеться брати участь в аукціоні самим, за правилами бізнесу, перемагати, а потім робити фундаментальні зміни. Власне, є багато сценаріїв, і вони щодві години змінюються.

Відомо, що приміщення Житнього ринку у Києві пропонували в оренду через торги.  Початкова ціна була 475 710.59 грн. Електронний аукціон був запланований на  25 березня 2024 року. Подавати заяви на участь можна було до 24 березня включно.

Термін дії договору був 15 років. А орендар мав би провести власним коштом капітальний ремонт (реконструкцію) будівлі критого ринку.

Житній ринок розташований на Подолі. Він — один із найстаріших ринків столиці, збудований у 1980 році. 

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі