facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Альтернативна освіта допоможе школярам з зони АТО вступати у виші України

Учні 5, 6, 7 класів майже два роки не отримують знань з української мови та історії України, і через це не зможуть вступити до українських вузів, — Ірина Воротнікова

1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

Університет імені Бориса Грінченка презентував проект дистанційного екстернату для учнів, які мешкають у зоні АТО та на тимчасово окупованих територіях. Цей проект передбачає, що охочі учні можуть надіслати свої документи, таким чином зареєструвавшись. Далі навчання проходить електронної поштою, а тематичні проміжні атестації проходять онлайн на спеціальному сайті. Навчання відбувається у співпраці з київськими школами, котрі відповідають за наповнення курсу, атестати яких отримають учні дистанційного екстернату. Чи зможе цей екстернат підготувати школярів, що мешкають в зоні АТО і в Криму до ЗНО та успішного вступу до вишів України, — з’ясовували у програмі «На свіжу голову».

Нову ініціативу коментує координаторка проекту «Дистанційний екстернат для школярів, які мешкають в зоні АТО» Ірина Воротнікова. На включенні зі студією був Голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат Рефат Чубаров.

Ірина Славінська: Чи складно було приймати постанову про визнання депортації кримських татар актом геноциду та доводити іншим депутатам його необхідність?

Рефат Чубаров: Вчора 240 голосами депутатів було підтримано постанову про визнання депортації кримських татар 1944 року актом геноциду. Це є дуже важливим. Це є ще один крок до деокупації Криму. Автором цієї постанови виступив Микола Княжицький. Зважаючи на все те, про що проголосували народні депутати, можна сказати, що у суспільстві відбуваються докорінні зміни.

Саме кримськотатарська проблема та відновлення прав кримськотатарського народу буде все більше актуалізуватися по мірі того, як всі учасники кризи, яка розпочалася з нападу РФ на Україну, будуть звертатися до корінного населення півострову – кримських татар. Ми маємо своєчасно розставляти акценти. Якщо ми це робимо вчасно, то ми йдемо поступово і сміливо вперед. І тоді ми розвиваємося.  

Ольга Бродська: Як виникла ідея створення проекту дистанційного екстернату для учнів, які мешкають у зоні АТО та на тимчасово окупованих територіях?

Ірина Воротнікова: Рік тому у столиці започаткували інноваційний експеримент. Ідея полягала в тому, щоб створити модель центру відкритої освіти. На його базі будуть реалізовувати програми та проекти столичної освіти але таким чином, щоб надавати освітні послуги не тільки у регіоні, а  за його межами.

Сьогодні активно розвивається дистанційне навчання. Україна формує інформаційний простір. Ми вирішили, що треба починати з відкритої освіти для учнів, щоб допомогти їм вступати до українських вузів.

Ірина Славінська: Але ж здати ЗНО з сертифікатом, виданим на окупованій території неможливо. В Україні вони не визнаються. Така ініціатива дає можливість учням, що проживають у зоні АТО вступати до українських вузів?

Ірина Воротнікова: Так. В минулому році ми започаткували експеримент, в якому взяли участь з Луганської, Донецької областей та з Криму. На жаль, через наявність перепусток у зону АТО і фінансове забезпечення не всі випускники змогли вступити. Але шестеро учнів, які зареєструвалися і пройшли державну підсумкову атестацію на базі київської школи  № 81, здали ЗНО і зараз навчають в різних вузах України.

Ольга Бродська: Що таке дистанційний екстернат? Це є навчання через Інтернет, що можна здійснювати дистанційно і не їхати з Горлівки до Києва?

Ірина Воротнікова: У нас є сайт, на якому можна зареєструватися, надати електронною поштою свої документи, потім переслати їх звичайною поштою на адресу школи. Школа зараховує таких учнів на навчання і після цього учні електронною поштою отримують інструкції, графіки навчання, журнали успішності, методичні рекомендації. З усіх питань учні можуть звертатися до вчителів. Проміжні атестації, не державні, відповідно до законодавства, ми викладаємо на сайт і учні онлайн опрацьовують ці матеріали.

Ольга Бродська: Я знаю, що вам пропонують розробити подібну програму для учнів різних класів. Учні яких класів можуть скористатися вашою програмою сьогодні?

Ірина Воротнікова: В минулому році ми навчали лише учнів 11 класу. Тоді було саме таки завдання. Але після того до нас звернулася велика кількість батьків з неконтрольованих територій. Вони дуже хвилюються за учнів 5, 6, 7 класів, через те, що майже два роки діти не отримують знань з української мови та історії України і через це не зможуть вступити до українських вузів. Тому в університет Грінченка ми вирішили зробити презентацію цього проекту. Ми хочемо знайти однодумців і тих, хто готовий працювати над створенням контенту для учнів з зони АТО і з окупованого Криму.

Ольга Бродська: В інших країнах передбачене фінансування подібних видів навчання. Чи думаєте ви над тим, щоб запровадити такі програми на державному рівні?

Ірина Воротнікова: Міністерсто освіти і науки працює над цим питанням. В серпні місяці відбувалася нарада, в якій ми теж брали участь. Там якраз йшлося про те, щоб створити такий загальний всеукраїнський ресурс.

Поділитися

Може бути цікаво

Є жінки, які ходять у ТЦК і пишуть заяви з проханнями забрати їхніх чоловіків в армію: адвокат

Є жінки, які ходять у ТЦК і пишуть заяви з проханнями забрати їхніх чоловіків в армію: адвокат

Лідія Смола: Для західної аудиторії образ Навальної може бути трагічнішим, ніж жертви у Чернігові

Лідія Смола: Для західної аудиторії образ Навальної може бути трагічнішим, ніж жертви у Чернігові

Роман Погорілий: Половина села Роботине у «сірій зоні», яка під вогневим контролем Сил оборони

Роман Погорілий: Половина села Роботине у «сірій зоні», яка під вогневим контролем Сил оборони