«Боротьба з піратством в Україні — це перерозподіл ринку», — експерт

«Новий законопроект — чіткий сигнал міжнародним ресурсам на кшталт Youtube, що в Україну заходити не можна», — юрист Інтернет-асоціації України Артем Афян.

Якщо закон буде ухвалено, то норма про те, що  «після скарги про незаконний зміст, сайт буде заблоковано на десять днів» дозволить тим же російським інтернет-тролям заблокувати скаргою, навіть, сайт президента України чи уряду, — пояснює експерт.

Едуард Лозовий: Одного дня у 2012 році, всі хто користувався ресурсом ex.ua, зрозуміли, що його немає. Ви тоді представляли інтереси сайту. Як вам далося виграти справу?

Артем Афян: Справа проти ex.ua не мала жодного реального звинувачення. Були, начебто, декілька анонімних осіб, які розмістили там контрафактну продукцію. Позивачі не зверталися до адміністрації сайту зі скаргами, оскільки ресурс видаляє контент за скаргами правовласників. Були винесені сервера, зробили обшук, МВС зробило прес-конференцію про успіхи у боротьбі з піратством. Проти ex.ua звинувачень немає. Боротьба з піратством в Україні — це перерозподіл ринку.

Ольга Бродська: А зараз, вже реальна боротьба з піратством?

Артем Афян: На жаль, реальної боротьби з піратством в Україні поки що немає. Для того, щоб ми говорили про подолання цього явища, потрібна альтернатива. Де в Україні можна легально купити контент? Навіть, користуючись сервісом iTunes, ми сплачуємо за кордон. Все йде повз український бюджет,  повз податкову.

Едуард Лозовий: Наша влада працює на закордонного «дядю»?

Артем Афян: Сьогоднішня українська держава не може ігнорувати інтереси закордонних інвесторів. Турбує те, як це робиться, на скільки ігноруються інтереси українського ринку. Процедура розробки останнього законопроекту була дуже непрозорою. Подається так, що законопроект схвалений профільними асоціаціями, але я не знаю жодної. Суспільне обговорення законопроекту в Інтернеті ігнорується. Втричі більше людей висловилося «проти», ніж «за», вносилося більше 90 поправок. Законопроект зроблений не професійно. По-перше, не прописано на кого закон розповсюджується. Виходить, що ми, з України, будемо контролювати весь Інтернет. Правила, які там містяться, є жорсткішими, ніж у популярних сайтів, на кшталт, Facebook. Це чіткий сигнал, наприклад, для YouTube, що в Україну заходити не треба.

Ольга Бродська: Чи буде приносити цей закон користь українським виконавцям, в яких є ліцензійний продукт?

Артем Афян: Важко сказати. Я боюся, що цей закон розчистить ринок. Яку частку ринку займають українські виконавці? Мені здається, що ця частка ще зменшиться. Якщо в Україні не з’являться власні майданчики, то працювати через закордонні буде дуже важно.

Едуард Лозовий: У нас крім держави, є ціле коло зацікавлених осіб. У ВР лежить ще один закон, розроблений виробниками серіалів та кіно. Вони надихнулися прикладом ТНТ? Чи реально, що їм почнуть платити гроші за контент?

Артем Афян: Насправді, ТНТ не виграв справу. Еx.ua — заборонений на території Росії тому, що відмовився видалити контент, де містилися докази того, що ФСБ прослуховує ЗМІ.  Еx.ua вважає, що там немає порушення авторського права. Інструменти, що захищають авторське право, часто працюють для цензури. Цей закон не містить жодних запобіжників. Необхідно видаляти контент і тримати сторінку заблокованою 10 діб. Будь-яка людина, з паспортом України, може подати скаргу на зображення, розташоване на сайті Президента України.

Едуард Лозовий: Ця доля може спіткати і опозиційні сайти ? Скарга може надійти з Києва?

Артем Афян: Так, звісно. Хочу навести вам приклад Росії. Там прийняли надзвичайно жорсткий закон про піратство, але піратства менше не стало. Піратство — явище ринкове, воно виникає, коли ринок не може надати адекватних альтернатив. Тут річ у власниках контенту. Світ зараз контрольований лише з одного регіону — США. Вони отримують 5% ВВП за рахунок інтелектуального продукту. Вони використовують всі ресурси, щоб зберегти свою монополію.

Ольга Бродська: Яким на вашу думку має бути закон, щоб він працював?

Артем Афян: Дуже простим. Закон має закріплювати той механізм, що там описаний, але діяти по-іншому. Якщо людина вважає, що її права порушено в Інтернеті, то вона має надіслати електронну скаргу. Ресурс, в свою чергу, має надати відповідь протягом 24 годин. Далі є декілька варіантів розвитку подій. Контент може блокуватися, якщо відповідач мовчить, якщо контент видаляється — конфлікт вичерпано, якщо відповідач не бачить порушення — позивач може спокійно тягнути його  в суд.