«Для відновлення Донбасу Україна може наймати місцевих жителів» — волонтер

Німеччина обіцяє надати Україні 500 мільйонів євро на відбудову Донбасу у випадку встановлення миру. З волонтером руху «Восток-SOS» Міланом Зайцевим говоримо про те, що слід відновлювати у першу чергу.

Анастасія Багаліка: Ваша група часто їздить на Донбас, ви возите гуманітарну допомогу. Я знаю, що ви мало стикаєтесь з питання відновлення, тому, що переймаєтесь більш нагальними проблемами, але ви бачили на власні очі те, що зруйноване, в якому стані інфраструктура на звільнених територіях. Ми б хотіли поговорити з вами, що, на вашу думку і як, треба робити в першу чергу і нащо виділяти гроші?  

Мілан Зайцев: Тяжело оценить, потому, что разные районы и поселки, там разные разрушения.

Галина Бабій: Давайте з тих, де велися бої. Там же взагалі треба відновлювати все?

Мілан Зайцев: Наша группа в основном ездит по Луганской области, сейчас немного продвигаемся в Донецкую по линии фронта. Мы пришли к выводу, что наибольшая помощь нужна именно в маленьких поселках. Оценить сложно.

Галина Бабій: А давайте прикинемо приблизно, ось ці 500 мільйонів євро від Ангели Меркель і 10 мільярдів гривень, як ви думаєте, цієї суми вистачить, чи це лише початок і ми ще будемо шукати десь донорські гроші чи з своїх резервів?

Мілан Зайцев: Разный уровень разрушения. Дороги где-то есть абсолютно разбитые. Дебальцевскую трассу надо заново прокладывать, она абсолютно разбита техникой. Водопроводы и газопроводы не везде разрушены. Есть поселки, где уже после освобождения восстановили. Есть районы без подключения, где-то нет электричества. Есть такой нюанс, что села или города запитаны несогласно линии размежевания. Мы были в поселке Лобачево, Новоайдарский район. Там люди на прямую зависят от той стороны.

Анастасія Багаліка: Коли прийде час відновлювати високовольтні лінії , по тоді українська сторона буде потерпати.

Мілан Зайцев: Оно все взаимосвязано. Есть мнение, что нужно делать переподключение и все запитывать с украинской стороны, чтобы не зависеть от оккупированной части, но это деньги. Есть ли в этом целесообразность — вопрос к энергетикам.

Галина Бабій: Говорити про це можна буде лише після того, як війська відійдуть. Другий етап — розмінування цих територій і режим тиші. Все це настільки взаємопов’язане, що визначати, що зараз треба відбудовувати надзвичайно важко.

Мілан Зайцев: То, что войска находятся, когда соблюдается тишина, это не мешает что-то восстанавливать. Особенно, если это жилые дома или муниципальные здания, их восстанавливают, если есть финансирование и материалы.

Галина Бабій: А війська беруть участь у цьому, якщо, скажімо режим тиші і вони можуть допомогти у цьому?

Мілан Зайцев: Они и раньше помогали и сейчас, потому, что разные ситуации по сёлам, то нет работников, то еще что-то. Если раньше военные помогали с продуктами, когда тяжело было с поставками, такое общение продолжается и оно налажено.

Анастасія Багаліка: Є ще окрема тема — інфраструктура. Комплекс споруд, заводи, шахти , те, що дає регіону життя і фінансування. Я так розумію, що вона також попадає під визначення інфраструктури, як це було оголошено пані Меркель. Власне, в якому стані ці об’єкти, зокрема на лінії розмежування?

Мілан Зайцев: В Луганской области нет таких больших предприятий, которые находятся вдоль линии фронта, кроме Счастьинской ТЭС, ее хотели захватить, но ВСУ не позволили, сейчас она под охраной. Это странно выглядит, поставка угля идет с той стороны и есть большие запасы — зиму продержатся точно.

Еще остаются такие здания, как больницы, муниципальные советы или дома, газопроводы.

Анастасія Багаліка: А якщо чесно, то інфраструктура на Донбасі до війни була такою ж, що її варто було б відновлювати?

Мілан Зайцев: Ее нужно было реорганизовывать. Не столько восстанавливать, сколько иначе перераспределять средства.

Галина Бабій: А ось люди, які не мають зараз роботи, вони можуть прийняти участь у відновленні цих міст?

Мілан Зайцев: Если государство сможет соорудить какой-то нормальный проект и нанять местных жителей, которые смогут восстанавливать свои города, то это будет огромный плюс. Во многих местах это большая проблема. Потому как, те же переселенцы дальше от фронта не смогли найти ни жилья, ни работы, они вынуждены были вернутся. Если дом не разрушен, то его подлатали своими силами. Можно жить, но нет денег. Это острая проблема.

Анастасія Багаліка: Якщо оцінювати весь комплекс, то з чого б ви особисто почали?

Мілан Зайцев: Скорее надо определять какие-то населенные пункты и для каждого смотреть необходимость. В общем, сказать тяжело. Где-то есть разрушенная инфраструктура, но ее восстановили своими силами, то там надо открывать рабочие места, больницы восстанавливать и дома.