Електронна медсистема зменшить навантаження на кишені пацієнтів — А. Голунов

Україна з наступного року перейде на електронні медичні карти. Про це заявив міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі. Чи додасть це комфорту під час візиту до лікарень і щоб в українській системі охорони здоров’я варто змінити в першу чергу, — з’ясовували у програмі «На свіжу голову».

На включенні зі студією був експерт Реанімаційного пакету реформ Анатолій Голунов

Євген Павлюковський: Яка користь від нової електронної системи буде простим громадянам, які звертаються до лікарень?

Анатолій Голунов: Ви правильно акцентували питання. Це стосується тих хворих, які приходять на прийоми, вистоюють чергу, коли лікар дві третини свого часу витрачає на заповнення папірців. Це лише один аспект проблеми, яку треба вирішити. Але на неї треба дивитися глобально. Охорона здоров’я — дуже складна і багатогранна система. В ній перетинаються медичні, економічні і юридичні проблеми. Коли створюються електронні медичні системи, всі ці проблеми треба враховувати.

Первинне джерело системи охорони здоров’я — сімейні лікарі. Облік їх роботи ведеться по дній схемі, а стаціонарів — по іншій. У мене була зустріч з Квіташвілі по цьому питанню на весні. Він стоїть на дуже правильних позиціях, які пов’язані з тим, щоб системно вирішувати всі ці питання. Україна досить просунута в цьому питання країна. В ряді регіонів за останні 10 років подібні системи вже розвиваються і довели свою ефективність. 

Дмитро Тузов: Так все ж таки, що це буде означати для простої людини?

Анатолій Голунов: Для простої людини це буде означати, що якість медичної допомоги суттєво зросте.

Дмитро Тузов: За разхунок чого це відбудеться?

Анатолій Голунов: За рахунок більш раціонального розподілення коштів на лікування пацієнтів. Вони не будуть йти на вітер. Однозначно зменшиться навантаження на кишені пацієнта. Збільшиться час, який спеціалісти зможуть приділяти пацієнтам.

Дмитро Тузов: За рахунок чого відбудеться таке поліпшення?

Анатолій Голунов: За рахунок оптимізації часу лікарів і оптимізації ресурсів всієї галузі.

Дмитро Тузов: Чи будуть збиратися бази даних про пацієнтів, про стан їхнього здоров’я?

Анатолій Голунов: Звісно. Ці бази вже збираються. Але зараз це все треба систематизувати. Потрібен єдиний системний підхід для всієї системи охорони здоров’я України. 

Євген Павлюковський: В нас з переходом на інші електронні реєстри виникали проблеми з переносом інформації. Кількість пацієнтів практично дорівнює кількості власників паспортів в країні. Хто це буде робити і за який час це зробити реально?

Анатолій Голунов: Це в першу чергу завдання Міністерства охорони здоров’я. Але, на мою думку, було б краще і легше, якби на початку цього шляху був створений єдиний реєстр фізичних осіб. Тоді не потрібно було б створювати купу інших реєстрів: медичних, соціальних, пенсійних. До такого реєстру могли б бути підключені всі професійні бази, зокрема і медична. 

Євген Павлюковський: Ми ще можемо піти подібним шляхом?

Анатолій Голунов: Треба намагатися. Я думаю, що з часом так і буде. Сьогодні в медичній сфері кожне спеціаліст створює свій власний реєстр. Створювався реєстр пацієнтів з гіпертонічними хворобами, онкореєстр, реєстр хворих з ендокринною патологією. Всього існує близько 14 тисяч різних хвороб. Уявіть скільки реєстрів треба створювати, якщо не підходити до цього питання системно.

Дмитро Тузов: Хто захищатиме такі бази даних, це ж дуже конфіденційна інформація?

Анатолій Голунов: Це сьогодні дуже важливе питання. Є інформація, що реєстри, які надходять у МОЗ, зливаються різним фармацевтичним компаніям. Потрібна дуже потужна система захисту цих реєстрів і професійний підхід.

Євген Павлюковський: На вашу думку, ми зможемо це зробити? Буде системний підхід при створенні?

Анатолій Голунов: Звичайно. Без цього краще і не починати. В Дніпропетровській області роботу по створенню реєстру довелося припинити через те, що не було забезпечено належного захисту персональної медичної інформації.

Євген Павлюковський: У медичних працівників вистачатиме технічних засобів для користування електронним реєстром?

Анатолій Голунов: Я так розумію, що ви досить добре підготувалися до теми. Справді. Для початку треба провести технічне оснащення всіх медичних установ. Це дуже великі гроші. Але, на жаль, не всі медичні працівники вміють користуватися комп’ютерами. Якщо мова йде про лікарів, яким 50 років, не всі з них можуть легко навчитися цього. Це теж велика проблема. Ще однією проблемою є системи зв’язку. У віддалених селах звязок працює не дуже добре. Але всі ці проблеми можна вирішити.