«На свіжу голову». Ефір за 26 вересня. Частина перша

Газпром відмовився від умови «бери або плати» стосовно України — до жовтня 2016 року. Санкції вплинули?

У студії програми «На свіжу голову» —  експерт з  енергетичних питань, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар. Він зауважив, що домовленість між Україною, ЄС та Росією наразі парафовано, але ще не підписано: «В такому вигляді, в якому угоду було підготовлено, її, скоріше за все, підпишуть», — додає експерт. Навіщо ЄС стимулювати Україну до купівлі російського газу? «ЄС діє доволі цинічним чином: замість  того, щоби натиснути на Газпром і закачувати потрібну кількість газу в наші газосховища, європейська сторона тисне на більш слабкого партнера – на Україну», – говорить Михайло Гончар. За його словами, в цих переговорах є речі, що залишилися за кадром: «Наприклад, доволі чутлива тематика, пов’язана з «боргом» України за газ, який Газпром самовільно постачав на Донбас у обхід Нафтогазу. Ця «заборгованість» постійно зростає, Нафтогаз її не контролює, тож Газпром може називати будь-які цифри. Зараз називають суму на рівні сотень мільйонів доларів». Чи можу Україна обійтися без російського газу? Михайло Гончар каже, що є такий досвід у нас уже є: «Ми можемо обходитися без російського газу — минулого року ми провели без нього 180 днів. Проблема в тому, що на піку зимових холодів нам складно без нього обійтися. Треба більш системно працювати з європейськими постачальниками. Європейці продовжують дивитися на те, що відбуваються на схід від них, як на двосторонні російсько-українські взаємини. Війна не змінила їхнього світосприйняття».

На фоні різкого падіння життя, інфляції  та безробіття  ринок праці в Україні демонструє нові тенденції та тренди. Наприклад, бурхливо розвивається сфера фрілансу

В студії «На свіжу голову» — Марія Балабанова, фрілансерка з багаторічним досвідом. Говоримо про страхи та соціальну захищеність фрілансерів. Також до розмови телефоном долучається Сергій Марченко, директор з розвитку сайту Work.ua. На його думку, фрілансери можуть бути соціально захищеними, якщо самі того захочуть: «Якщо фрілансер платить податки — то він захищений». Також, за словами експерта, частка фрілансу збільшуватиметься, хоча повністю традиційну повну зайнятість не замінить.