Нема кому вступати в партизани на окупованому Донбасі, — журналіст

Говоримо із Олександром Білінським, редактором сайту «Горловка.Инфо» про можливість розгортання широкого партизанського руху на окупованому Донбасі. Олександр Білінський скептично ставиться до появи широкого партизанського руху на Донбасі, бо там було мало громадських активістів. Це провина політичних партій демократичного спрямування, що не хотіли працювати із людьми на Донбасі, віддали цей край Партії регіонів.  Олександр Білінський розповів, що партизани із загону «Лесники» співпрацюють із СБУ, але таких загонів дуже мало на Донбасі.

Наталя Соколенко: Що вам відомо зараз про партизанський рух на окупованій частині Донбасу, чи він там взагалі є?

Олександр Білінський: Я очень долго искал этих партизан и знал, что есть группа «Лесника». Это очень известная группа, но они долгое время не показывали и не рассказывали о себе. Когда начался захват Славянска, сформировалась целая группа из бывших оперов, они работали в уголовном розыске, некоторые, бывшие офицеры СБУ. Это классические казаки-разбойники. Люди уже с возрастом, с опытом, знают как проводить военные действия, у многих есть разрешение на оружие. Они действовали в Славянске, в Красном Лимане. В Славянске была очень эффективная группа, она потом начала сотрудничать с нашей СБУ. С ними я познакомился во врем я командировки. Было очень познавательно, они знали 10 или 12 выходов из Славянска. Они знали каждую тропинку и были завербованы в окружение Гиркина, хотели похитить Пономарева. В последствие, когда освободили Славянск, они обеспечивали туда приезд президента Украины, министра обороны, министра МВД. Они сопровождали кортеж, когда шла колона из Славянска в разные города. Они были в городе первые минуты, после того как Стрелков ушел. В дальнейшем они же обеспечивали разминирование, показывали, где похищали людей. Сделали очень много полезного для освобождения наших городов. Все эти ребята уроженцы Донецкой области, многие из них из оккупированных городов.

Анастасія Багаліка: Я так розумію, що ті, хто чинять опір, в тому числі і на окупованій частині Донбасу — це не значна частина населення?

Олександр Білінський: Вы правы, их очень мало, они скрываются, потому что боятся мести со стороны своих земляков. Они не признаются во всех своих подвигах, о том, что они сделали, кого похитили, кого сдали. Территория небольшая и они боятся мести.

Наталя Соколенко: Юрій Гусєв, відомий волонтер, який зараз працює в міністерстві оборони, проводить там значні реформи. Він написав у своєму фейсбуці «Чому населення Донбасу не повстане проти окупантів?». Питання, чи це взагалі можливо? Ми зараз говоримо навіть не про партизанський рух, а про відкриті виступи громадян. Наскільки це взагалі можливо, бо і в наших ефірах дозвонювачи часто дорікають мешканцям Донбасу, що вони не виходять на свої майдани проти окупантів.

Олександр Білінський: Я сомневаюсь, что они выйдут. Их очень мало. Чтобы они вышли, надо чтобы их было больше. В основном в партизанах те люди, которые были демократического плана. Они и так привыкли к этой борьбе. Все они пошли в освободители либо волонтерят. Если бы их было больше изначально, города бы так не захватывались.

Наталя Соколенко: А чому їх більше не було? Політичні партії не хотіли працювати на Донбасі, не бачили в цьому перспективи, чи вони просто збирали свої електоральні врожаї там, де їм було вигідно.

Олександр Білінський: Партии понимали, что есть гегемония Партии Регионов и Донбасс им дает 2-3%. Были одиночки, которые вели борьбу, а партийные лидеры не появлялись там. В итоге мы получили то, что получили.  

Анастасія Багаліка: Я хочу повернутися до теми можливої ескалації. Як в цій ситуації буде поводитись Донбас? Так само як і рік тому?

Олександр Білінський: Там сейчас не стреляют, в городах спокойствие. Я думаю, на Донбассе будет ситуация, похожая на Абхазию. Когда местным князькам, назначенным Россией, дадут полномочия, а Украина будет постепенно забывать об этой территории.