Громадське радіо
Влада окупованого Росією Криму здійснила обшуки в помешканнях та на підприємствах кримськотататрських активістів, ініціаторів блокади.
Чи було це прогнозованим кроком окупаційної влади Криму і як має реагувати на такі дії Україна, — з’ясовували у програмі «На свіжу голову».
Гостею студії була Еміне Джаппар, радник Міністра інформаційної політики з питань Криму.
Галина Бабій: Чи було це прогнозованим кроком окупаційної влади Криму і як має реагувати на такі дії Україна?
Еміне Джаппар: Я думаю, що це було цілком прогнозовано. Блокада Криму, яка пішла знизу, вона роздратували кримських чиновників і окупаційну владу. Вони з самого початку заявляли, що блокада не вплине на ситуацію в Криму. Це дійсно так. Продуктового дефіцити зараз нема. Але кримські татари і Меджліс є кісткою в горлі окупаційної влади. Ці люди не скорені і це сильно дратує кримських чиновників. Обшуку у активістів проходили з порушенням навіть чинного законодавства РФ. Коли слідчий ФСБ зайшов до будинку Лілії Буджурової, до неї навіть не допустили адвоката Джеміля Тамішева.
Галина Бабій: Таким чином влада Криму намагається створити ще й психологічний тиск на активістів?
Дмитро Тузов: З якою метою вони намагаються залякувати людей? Щоб вони виїхали з півострова?
Еміне Джаппар: Вони хочуть аби молодь і основна рушійна сила народу виїхали, а всі решта просто замовчали. Але я не впевнена, що їм це вдасться. Кримськотатарський народ має досвід ненасильницької боротьби з радянською репресивною машиною. У нас є ряд всесвітньовідомих дисидентів.
Дмитро Тузов: Але ж вони всі нев’їздні?
Еміне Джаппар: Так. Мустафа Джемілев — не в’їзний. На Рефата Чубаров вже відкрили справу і заочно арештували. Такі дії проти Ленура Іслямова викликані тим, що він є координатором акції блокади Криму. Також репресії були направлені проти його родичів. З обшуками заходили у будинок до його сестри та до колишньої заступниці Лілії Буджурової. Силовики забрали оргтехніку, комп’ютер, телефон і документи.
Галина Бабій: Які саме документи?
Еміне Джаппар: Я не знаю. Вони забрали все, що знайшли. Про це вона мені написала приватним листом. За цими фактами, я як радник, звернулася до прокуратури АР Крим, що знаходиться при генеральній прокуратурі України, щоб на цей факт відповідно відредагували. Бо ми вбачаємо у цьому навмисне перешкоджання професійній діяльності журналіста. Це стаття 171 КК України. Також там мав місце грабіж і порушення принципів недоторканності житла.
Дмитро Тузов: Тобто українська прокуратура може заочно відкрити провадження проти певних посадовців кримського півострова?
Еміне Джаппар: Звичайно.
Галина Бабій: Чи була реакція кримськотатарської громади? Чи прийшли люди підтримати своїх побратимів?
Еміне Джаппар: Така підтримка була, але вона була на рівні соціальних мереж.
Галина Бабій: Флешмобів жодних не було?
Еміне Джаппар: Ні, не було. Всі люди залякані. Я зустрічалася з представниками громади і пропонувала виходити на мітинг до російського посольства. Мені відповіли, що є багато студентів, які хочуть виходити, але бояться, що стануть нев’їздними до Криму. А там у них є родичі і батьки. Це основний фактор, який впливає на зниження активності громадян. Але ми ініціюємо такі акції. Я думаю, що буде акція в підтримку кримських активістів біля посольства РФ.
Дмитро Тузов: На півострові лишилися незалежні ЗМІ, які можуть подавати об’єктивну інформацію?
Еміне Джаппар: Якщо говорити про аналогове мовлення — ні. Всі вишки були відключені і українські ЗМІ не мали до них доступу. Єдине, що зараз лишилося — супутник і Інтернет, завдяки якому жителі півострова мають доступ до українських ЗМІ. Мабуть, найбільш відомими ресурсом є «Крим. Реалії». Нещодавно разом з «Радіо Свобода» було запущено радіопрограму «Крим. Реалії». Вона транслюється на середніх хвилях і поширюється на 70 відсотків території Криму. Тому сьогодні ми вже можемо казати, що незалежні ЗМІ у Криму є.