«Перші кроки антикорупційного прокурора покажуть, чого він вартий», — Юрчишин
Говоримо про боротьбу з корупцією, діяльність новостворених органів та реформування прокуратури
Ярослав Юрчишин, експерт Реанімаційного пакету реформ, переконаний, що в Україні вже найближчим часом розпочне свою повноцінну роботу Національне антикорупційне бюро. Вчора Президент призначив антикорупційного прокурора — Назара Холодницького, що, нарешті, дасть старт для роботи бюро. «Перші кроки Холодницького покажуть громадськості, чого чекати від нього. Ми чекаємо сильного кроку, зокрема, призначення своїм першим заступником — опонента, Максима Грищука.
Після реформи в країні значно зменшиться кількість органів, які будуть боротися з корупцією. Це буде: Національне антикорупційне бюро, Державне антикорупційне агентство, які матимуть слідчі функції, та Національне агентство з запобігання корупції. У всіх інших правоохоронних органів ці повноваження заберуть. Саме поява подібних структур в Європі дала можливість радикально змінити ситуацію у боротьбі з корупцією. Важливо, що ці органи формуються по-новому, на конкурсній основі», — додає Юрчишин.
Ірина Соломко: Вчора Президент призначив Назара Холодницького антикорупційним прокурором. Ваша оцінка цієї особистості? Чи запрацює тепер структура?
Ярослав Юрчишин: Думаю, структура запрацює найближчим часом. Оцінку особистості можна буде дати по першим його крокам. Всі очікують від нього сильних кроків щодо формування команди, призначення свого конкурента, Максима Грищука, заступником.
Дмитро Тузов: Те, що новопризначений прокурор вже встиг попрацювати в органах прокуратури, не зіпсувало його?
Ярослав Юрчишин: Будемо сподіватися, що ні. Законодавство виписано так, що не можна було призначити людину, яка зовсім не мала досвіду і не працювала на керівній посаді. Зараз ми будуємо нову прокуратуру. Це буде прокуратура, яка здійснює процесуальне керівництво над кримінальними та корупційними справами, і представляє країну в судах. Досвід важливий, але не критично, враховуючи, що структура буде європейською.
Дмитро Тузов: В країні сформовано антикорупційні органи. Антикорупційне бюро, тепер ще є антикорупційний прокурор. Чого не вистачає для ефективної боротьби з корупцією?
Ярослав Юрчишин: Новим антикорупційним органам треба боротися з системою. Раніше в кожному міністерстві були профільні заступники по боротьбі з корупцією, і нічого з цього не вийшло. Зараз кількість антикорупційних органів суттєво зменшиться. Є три окремі органи, і спеціальна прокуратура. Три органи — це: Національне антикорупційне бюро (вищі чиновники), Державне бюро розслідувань (нижчі чиновники), Національне агентство запобігання корупції.
Дмитро Тузов: У нас гучні справи не розслідуються. Чи вважаєте ви, що ситуація може змінитися?
Ярослав Юрчишин: Однозначно. Створення нових структур в Східній Європі, в Центральній Європі, в Італії — дають результат. Ці структури формуються відкрито, за відкритими конкурсами. Ці люди мають довести, що вони здатні змінити щось. Я сподіваюся, що залишки старої системи в Україні вдасться зламати.
Ірина Соломко: Розслідування будуть вести чиновники середньої ланки. Як там відбувається конкурс? Чи все прозоро?
Ярослав Юрчишин: Тут є кілька речей, які впливають на довіру. Багато людей не подалися на конкурс. В Черкаській області в прокуратурі оновлення відбулося лише на 7%. Чому? Не дуже активна позиція самої прокуратури. Вона навіть не вивісила об`яви про вакансії на сайті. В комісіях по обранню керівного складу в регіональних прокуратурах, переважають ставленики політичних сил. Вони будуть діяти так, як їм будуть диктувати партії.
Дмитро Тузов: Я знаю, коли після революції до влади прийшли нові люди, пропрацювали там рік, а зараз до них ставляться, як до представників старої номенклатури.
Ярослав Юрчишин: Тут треба розбиратися в кожному випадку окремо. Якщо людина професійна, то таких людей звільняти не можна. Проте, участь у революції — це ще не гарантія якості. В прокуратурі треба знати, як боротися з корупцією. Громадськість мала максимально сприяти тому, щоб нові люди подавалися на конкурс до прокуратури. Люди, які були в системі, настільки зневірені в ній, що не хочуть працювати там.
Дмитро Тузов: А випадок з арештом «діамантових прокурорів» не надихнув громадськість?
Ярослав Юрчишин: Дуже допомагають посадки найвищого керівництва. В нас, на жаль, цього не відбулося.
З судовою системою в нас все важко. Якщо реформи в прокуратурі йдуть, то щодо судової системи — зараз відбувається лише дискусія.
Ірина Соломко: Якщо говорити про «діамантових прокурорів», ця справа зараз застопорилася. Це підтверджує те, що це була лише піар-акція?
Ярослав Юрчишин: Справа зараз рухається, але процедури, які діють, дуже ускладнюють процедуру доведення вини. Людей, які проводили затримання, зараз звинувачують у перевищенні свого службового становища. Що вони зробили ряд процесуальних помилок, які дозволили розбити доказову базу.
Дмитро Тузов: Чи є надія, що цю справу доведуть до суду?
Ярослав Юрчишин: Доведуть, однозначно. Я думаю, що в найближчі півроку ми будемо мати рішення суду по цій справі. Це пряма відповідальність новопризначених слідчих.
Дмитро Тузов: Можливо, нам варто звернутися до досвіду Польщі?
Ярослав Юрчишин: Реформаторам у Польщі суспільство дало на виборах понад 50% голосів, і вони мали змогу щось зробити. А у нас партія Президента програла парламентські вибори. В нас люди бояться надконтролю, і в той же час, хочуть його, щоб здійснити реформи. Це парадокс українського суспільства. Якщо ми хочемо «гострі» реформи, тоді ми припиняємо парламентаризм, закриваємо ГО, припиняємо дискусію. Не можна жити в країні Рад, будучи безвідповідальним.
Дмитро Тузов: Економісти кажуть, що в Польщі не було олігархів, людей які контролюють цілі сегменти економіки, тому реформи в них вдалися. Вся наша антикорупційна діяльність торкнеться олігархів?
Ярослав Юрчишин: Ми вже маємо приклади, коли люди звинувачені в корупції, публічно беруть на себе відповідальність та складають з себе повноваження. Вже є зрушення. Чи позбавимося ми олігархату? Ні. Але ми можемо поставити олігархів в такі умови, що вони будуть працювати чесно.