"Громадське радіо"
Гості студії: Тетяна Філевська, малевичезнавиця, організаторка курсу лекцій «Київські лекції Малевича. Реконструкція», та Павло Білодід, менеджер арт-проектів Києво-Могилянської бізнес-школи.
Організатори сьогоднішнього «круглого столу» розповіли, чому вирішили зараз популяризувати ім’я Малевича: «Він, як і кожен геній, актуальний, бо випередив свій час. Ми досі не вивчили його уроків», — каже Тетяна Філевська.
Родзинкою сьогоднішнього заходу буде оприлюднення раніше невідомих текстів Малевича. Ці тексти передали родичі Мар’яна Кропивницького, що був особистим помічником Казимира Малевича. Де оригінали цих текстів невідомо, бо в радянські часи небезпечно було зберігати записи чи інші речі, пов’язані з Малевичем. Оригінали знищували з міркувань безпеки.
Наталя Соколенко: Чому Києво-Могилянська бізнес-школа зацікавилась таким проектом?
Павло Білодід: У нас часто відбуваються такі події, не про бізнес, а про творчість. Сьогоднішній «круглий стіл» — це продовження серії лекцій. Ми сьогодні будемо обговорювати роль Малевича, як митця, роль «Чорного квадрату» в мистецтві, і чи потрібно його розкодовувати.
Наталя Соколенко: Ця подія для студентів бізнес-школи? Для того середнього класу, майбутніх підприємців?
Павло Білодід: В тому числі. «Круглий стіл» є відкритим. Вже більше ніж півсотні людей зареєструвалася. Також ми будемо вести он-лайн трансляцію.
Ірина Соломко: Чому ви обрали тему саме Малевича та «Мистецтва після «Чорного квадрату»?
Тетяна Філевська: Це був цикл з 9 лекцій. Ми говорили про питання, які хвилювали самого Малевича: форми, кольору, історії мистецтва, мистецтва початку 20 століття. Зараз ми хочемо подивитися, наскільки актуальні ці питання зараз.
Я вважаю, що Малевич дуже актуальний. Він, безумовно, геній, і як будь-який геній він випередив свій час. Нажаль, ми не засвоїли його уроки, а вони актуальні в сучасності.
Наталя Соколенко: Які уроки Малевича ми не засвоїли?
Тетяна Філевська: Ми втратили можливість мали таку досконалу систему освіти, яку пропонував Малевич в художньому інституті.
З’явилися нові тексти Малевича, про які ми будемо сьогодні говорити. Під час однієї з лекцій до мене підішли люди, які представилися родичами Мар’яна Кропивницького, українського художника. Він був особистим помічником Малевича. В нього збереглися копії протоколів і матеріалів.
Наталя Соколенко: Можете сказати декілька тез з цих текстів.
Тетяна Філевська: Малевич — це філософ у шкурі художника. Тексти теоретичні, і вони будуть, передусім, цікаві професіоналам. Там міститься інформація про те, чим могла б стати Київська художня академія, якби всі пропозиції Малевича втілилися.
Ірина Соломко: Яка була відвідуваність ваших лекцій по Малевичу?
Тетяна Філевська: Мені здається, що в часи кризи та війни, краще, що ти можеш робити — розвиватися и займатися самоосвітою. На кожній лекції було від 50 до 400 людей.
Наталя Соколенко: А де знаходяться оригінали цих документів?
Тетяна Філевська: Всі архіви художнього інституту до 30-х років були знищені або загублені. Були втрачені і центральні архіви під час війни. В Кропивницького були секретарські записи.
Ірина Соломко: Що спонукало родичів Кропивницького саме зараз оприлюднити архіви?
Тетяна Філевська: В СРСР можна було за будь-які матеріали, пов’язані з Малевичем, сісти в тюрму. Родичі Кропивницького приносили у художню академію ці документи, але там ніхто ними не зацікавився.
Наталя Соколенко: А хто приходив на лекції? Наскільки ці люди були тісно пов’язані зі світом мистецтва?
Павло Білодід: Наші студенти намагаються розвиватися різнобічно. Ми активно намагаємося підтримувати творчі проекти. Це не останній подібний проект, в історії України багато постатей, що заслуговують на увагу.
«Круглий стіл» відбудеться о 7 годині.
Ірина Соломко: Чи приходять до вас політики?
Павло Білодід: Деякі у нас навчаються. Ми впевнені, що компетенція управлінця не обмежується лише бізнесом.
Ми намагаємося запрошувати митців до бізнес-школи.