Роман Титикало, що веде справи по вбивствах на Майдані, говорить, що є дві причини, чому досі не покарано винних у розгоні Майдану: відсутність політичної волі та непрофесіоналізм слідчих МВС і Генпрокуратури: «Мені відомо, що прокурори не можуть допроситися у міліції елементарних речей для слідства. Просто нема у владі бажання це розслідувати. Якби таке бажання було, поставили б на цю справу найкращих фахівців».
Ігор Бігун у листопаді 2013-го був студентом Києво-Могилянської академії. Вночі 30-го листопада він стояв біля Стели Незалежності, коли беркутівці пішли у наступ. «Ми намагалися тримати оборону, щоб захистити дівчат, які стояли за нашими спинами. Але беркутівці в повних обладунках — в касках, бронежилетах, з кийками нас просто розкидали». Студент часто згадує про ті події разом з іншими свідками розгону: «Ми вважаємо, що правильно вчинили, коли вийшли на Майдан. Звісно, нам не подобається, що не розслідувано справу, що зміни відбуваються повільно, але зрушення є. Громадськість має більше сили, більше впливу на владу. Наприклад, домоглися, що Паскал, якого підозрюють у причетності до переслідування майданівців, написав рапорт про відставку з посади заступника голови Національної поліції».
Наталія Соколенко: Який стан справ із розслідуванням цієї справи? Одразу після Майдану викликали на допити Попова, а потім настала гнітюча тиша.
Роман Титикало: На жаль, стан розслідування дуже гнітючий. Слідство триває, але, у якому напрямку, не зрозуміло. Є конкретні особи, конкретні виконавці. Багато з них відомі. Замовників можна встановити, але чомусь цього ніхто не хоче робити. Фактично є 2 причини. Стан правоохоронної системи, карного розшуку, слідчих низький. Але було б бажання, то знайшли б професійних працівників. Немає політичної волі закінчити це питання обвинувальними висновками і вироками у справі.
Наталія Соколенко: Пане Ігоре, а вас викликали свідчити у цій справі?
Ігор Бігун: Особисто мене не викликали. До процесу розслідування я стосунку не маю можливо тому, що мені пощастило, і я тоді не постраждав. Але я все бачив і можу чітко згадати ті події.
Наталія Соколенко: А де ви тоді знаходилися?
Ігор Бігун: Біля стели. Як і всі інші я був біля стели, коли Беркут почав її оточувати. Я і ще кілька хлопців вишикувалися у таку собі стінку, щоб якось затримати беркутівців і захистити дівчат та жінок, які були позаду. Але Беркут пішов в атаку без усяких попереджень. Озброєні кийками, щитами, в бронежилетах вони почали розкидати хлопців. Всі почали або бігти, або падати. Коли нас почали оточувати, я зрозумів, що поки є шанс, потрібно щось робити. Я вибрався у напрямку вулиці Хрещатик і пішов у бік метро.
Роман Титикало: Я не знаю, скільки людей опитали. Кожен свідок має бути опитаний. Кожне свідчення повинно бути долучене до матеріалів провадження. Якщо цього не зроблено, то це факт халатності.
Марія Бабич: Халатності чи ігнорування? Розслідування не ведеться, не виконується робота?
Роман Титикало: Я не знаю, які є вказівки слідчому, чому не виконується робота. Тому, що йому дали вказівку, чи тому, що він не вміє працювати.
Наталія Соколенко: Пам’ятаєте, коли сніжками активісти влучили у депутата Ірину Горіну? Тоді опитали людей, які не мали ніякого до того відношення, просто проходили повз. А був зафіксований їх мобільний телефон десь у тому районі. Нова влада не зацікавлена у розслідуванні?
Роман Титикало: Було б бажання. Слідчі Генеральної прокуратури завдання виконують, але вони не вміють оформляти документи, обґрунтовувати висновки, що підтверджує колапс правоохоронної системи.
Наталія Соколенко: Стало відомо, що заступник голови Національної поліції Василь Паскал, ім’я якого пов’язують з переслідуванням майданівців, але він це заперечує, подав у відставку. Він говорить, що «до цього часу основу оперативного супроводу спеціальної оперативно-слідчої групи, яка розслідує події на Майдані, складають мої підлеглі з кримінального розшуку». Чи ви вбачаєте тут замкнуте коло?
Роман Титикало: Система сама знищувати себе не може. Якби була політична воля, можна створити спеціальний підрозділ, який має бажання і досвід довести цю справу до кінця.
Ігор Бігун: Коли немає поновлення кадрів, то система не працюватиме по-новому. Систему правоохоронних органів потрібно формувати з нуля.
Марія Бабич: Все зруйнувати, звільнити людей і набрати нових? Яким чином це зробити?
Роман Титикало: У питаннях карного розшуку все одно потрібно буде залучення старих кадрів, які мають знання кримінального середовища, психології й інших речей. Можна на 90% оновити штат, а решту — залучати старі кадри.
Марія Бабич: За 24 роки ми втратили карний розшук?
Роман Титикало: Так. Ми втратили карний розшук.
Наталія Соколенко: Ігоре, а ви думаєте про наступний Майдан?
Ігор Бігун: Ми думаємо, що те, що ми тоді пережили, не було даремно. Зміни відбуваються, хоча і не такі швидкі, і не такі хороші, як нам хотілося. Але громадянське суспільство діє, і влада до нас прислухається.