У мистецтві не повинно бути табуйованих тем, – голова Держкіно Пилип Іллєнко

Київський кінотеатр «Жовтень» після підпалу минулого року знову відкрився для глядачів. Його відновлення проходило під гаслами кінофестивалю «Молодість», кінотеатр позиціонував себе як один з основних майданчиків фестивалю. Утім напередодні відкриття виявилось, що кінотеатр та фестиваль припиняють співпрацю. Керівництво «Жовтня», посилаючись на рекомендації Київської міської держадміністрації, виявило бажання обирати программу для показу, хоча минулі роки такої умови не було. Чому це сталося – телефоном розповіла прес-секретар “Молодості” Анна Корягіна.

Голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко вважає, що заборона чи дозвіл на показ того чи іншого фільму в кінотеатрах – це справа більш комерційна ніж ідеологічна, але в ефірному мовленні все навпаки – держава свідомо виступає у ролі наглядача. В ефірі “На свіжу голову” він розказав про своє ставлення до обмежень у мистецтві.

Катерина Луцька: Зараз є невеликий скандал між фестивалем і кінотеатром про те, що не всі фільми мають бути показані на фестивалі і є певні рекомендації КМДА. Як ви вважаєте, чи має бути якась рекомендація від місцевої влади чи державної про те, чи має бути фільм показаний на території країни чи ні?

Пилип Іллєнко: Щодо взаємостосунків фестивалю і кінотеатру, мені це відомо виключно з прес-релізів «Молодості». Ми як державне агентство не маємо відношення до налагодження якоїсь співпраці. Фестиваль цього року у складному становищі через брак фінансів. Наскільки мені відомо, на фестивалі через це вжимається трохи програма його діяльності. Щодо обмеження показів, є загальносвітова практика про те, що кожному фільму, який виходить у прокаті, надається індекс обмеження  аудиторії. Цей індекс завжди встановлюється для того, щоб діти не потрапляли на сеанси фільмів, у яких містяться сцени надмірного насильства чи відверті. У тому числі і фільм Гаспара Ное. Я є прихильником того, щоб фільм Гаспара Ное «Любов» демонструвався у нашій країні, щоб українці мали доступ до здобутків світового кіно, якими б вони не ули дискусійними. На те воно і мистецтво, щоб бути дискусійним. Але при цьому фільм дійсно містить певні речі, які б я не хотів. Щоб бачили мої діти до того, як вони сформуються як дорослі люди. Фільм зараз вільно йде на вечірніх сеансах. Це мистецтво, яке містить елементи постмодерністського хуліганства.

Катерина Луцька: Чи є такі теми, до яких українське суспільство не готове? І чи повинні бути такі теми?

Пилип Іллєнко: Якщо йдеться про мистецтво, то я не думаю, що мають бути якісь табуйовані теми. Якщо йдеться про інші аспекти, які часто пов’язані із кінематографом, і з іншими видами мистецтва – про пропаганду, то це зовсім інше питання. І під час війни ворожу пропаганду слід обмежувати. Це загальносвітова практика. Інше питання, коли дається оцінка, що є пропагандою, а що не є пропагандою, до цих речей треба підходити на основі чинного законодавства і маючи тверезу голову. Тому що можна побачити пропаганду будь-де. Але треба чітко прослідковувати, чи є в тому чи іншому фільмі якийсь зміст, який системно та цілеспрямовано направлено на досягнення певного ефекту пропагандистського характеру.

Катерина Луцька: І в мене питання до прес-секретаря міжнародного фестивалю «Молодість» Анни Корягіної. Анна, чи є на фестивалі цього рокудивитися, провокативні якість стрічки?

Анна Корягіна: Якщо так дивитися, кожна стрічка можна назвати про вокативною. В нас дуже багато програм цього року. Більше 350 фільмів. Я думаю, що кожен глядач знайде певні провокативні елементи. Але окремо ми не виділяємо жодних програм, які є провокативними.

Дмитро Тузов: А такі фільми, які б могли стати епіцентром протистояння між людьми, які сповідують різні погляди?

Анна Корягіна: Ми в жодному разі не позиціонуємо програму, про яку ви говорите, як провокаційну. Ми не одноразово підкреслюємо, що це є кіно програми зі стрічками, які є авторським художнім висловлюванням, але в жодному разі ми не позиціонуємо їх як провокаційні. В наші плани не входить провокувати глядачів.

Катерина Луцька: Яка зараз ситуація із «Жовтнем»? Домовилися чи ні? І в чому саме полягає недомовленість?

Анна Корягіна: Нажаль, цього року фестиваль не буде співпрацювати із кінотеатром. Минулого тижня ми опублікували офіційну заяву. Справа в тому, що протягом року «Жовтень» використовував бренд кінофестивалю в рамках реставрації. І директор позиціонував кінотеатр як один з основних майданчиків фестивалю. Окдкан напередодні відкриття виявилося, що «Жовтень» виявив бажання обирати програму, яку кінофестиваль буде показувати у кінотеатрі. Раніше ми просто пропонували репертуар, і «Жовтень» на цей репертуар погоджувався. Оскільки кінотеатр надав незручні денні покази, нагадаю – це п’ять денних показів і лише один вечірній, ми вважаємо, що такий розклад не відповідає одній з основних площадок фестивалю. Тому нашим рішенням було відмовитися. Але ми готові до співпраці наступними роками. Сподіваємося, що ситуація вирішиться.

Дмитро Тузов: Але це саме був підхід, щоб обирати фільми, які будуть йти чи фактично йшлося про те, що «Жовтень» не хоче скасовувати комерційні сеанси?

Анна Корягіна: Мені важко судити. Але я думаю, що річ йшла про комерційні покази.

Катерина Луцька: Пане Пилипу, а чому така вибірковість, чому одні люди вирішують, що мають дивитися інші? Вона колись припиниться чи повинна існувати?

Пилип Іллєнко: Щодо «Жовтня», я не знаю всі деталі стосунків і не готовий це коментувати. Впевнений, що вони мають якось налагоджувати співпрацю, і це буде на користь кіно. Що стосується тих чи інших обмежень, то в основному, якщо ми будемо аналізувати законодавство України, то ці обмеження стосуються якраз не стільки кінотеатральніх показів, а телевізійних. Ситуація, коли людина, по великому рахунку, не вибирає коли людині через телеканали демонструють один і той же контент протягом великого часу. І це призводить до формування певних негативних стереотипів, які, на мою думку, несуть загрозу загалом інформаційній безпеці і національній безпеці. Тому коли у глядачів створюється симпатія до російського спецназу, і це системно робиться, потім виникають плакати «Путин, введи войска». А правильною відповіддю було б створення власного контенту.

Дмитро Тузов: Українське кіно знімається зараз?

Пилип Іллєнко: Трошки знімається, і я думаю, буде зніматися більше. Тому що ми отримали додаткове фінансування. Вже цього року, я сподіваюся, до 40 нових проектів будуть запущені у виробництво.