Україна може лише заочно засудити Януковича і більше нічого, — політолог
На Януковича треба дивитися і розуміти, наскільки крихкою є сьогоднішня ситуація в Україні, наскільки швидко нам треба змінюватися, йти в Європу і тікати від Росії, — Юрій Лісничий
Утікач від українського правосуддя Віктор Янукович хоче повернутися в українську політику. В інтерв’ю РІА Новини, він розповів, що підтримує зв’язки з діючими українськими політиками, а також допомагає людям яких «переслідують» в Україні. Чи взагалі можливо навіть говорити про таке повернення людині, яку розшукують та звинувачують у тяжких злочинах?
Ситуацію коментував директор Інститут аналізу та прогнозування Юрій Лісничий.
В студії працюють журналісти Ярина Скуратівська та Тетяна Кононенко.
Ярина Скуратівська: Януковича в Україні навіть позбавили звання «колишнього Президента». Незрозуміло навіть як його називати не кажучи вже про повернення.
Юрій Лісничий: Абсолютно вірно. Янукович зараз – це особа, яка перебуває в розшуку. Йому висунута підозра у скоєні злочину Ст. 255 ККУ «Організація злочинного угруповання» і ряду інших справ, пов’язаних з вбивствами на Майдані. Тому в Україні ця особа може претендувати лише на звання «звинуваченого», а не на будь-які посади.
Ярина Скуратівська: Складається враження, що у Януковича якесь неадекватне сприйняття реальності?
Юрій Лісничий: Янукович сьогодні є таким собі інструментом російської симуляції, вони його раз на півроку з цього приводу турбують. Є навіть сумніви коли саме було прописане це інтерв’ю. Російським зомбі-ЗМІ і зомбі-ТВ довіряти не можна.
Ярина Скуратівська: Я не знаю, як сприймають такі заяви росіяни, але для українців це лише привід порозважатися?
Юрій Лісничий: Політологи кажуть, що поява Януковича – інформація ні про що, і говорити там теж немає про що.
Ярина Скуратівська: А для чого тоді це робиться?
Юрій Лісничий: Логіки в цьому немає. Я не знаю навіщо це роблять росіяни і яка логіка в їхніх діях. Вчора відбулися важливі заяви Байдена і заклики до українських політиків щоб вони схаменулися, бо мають останній шанс щось змінити. На фоні цього раптом з’являється заява Януковича. Я вважаю, що це навіть добре. Одна згадка про нього і уявлення про те, що він і його світ може повернутися, спонукатиме всіх діяти.
Ярина Скуратівська: Росіяни хотіли перевести увагу з візиту Байдена на Януковича?
Юрій Лісничий: Історики кажуть, що найбільше консолідації української нації сприяє Путін, а якщо Путін дорівнює його зомбі-ЗМІ, це означає що російські ЗМІ сьогодні зробили велику справу для українського суспільства і зрозуміло куди йому треба йти.
Ярина Скуратівська: Ну Янукович у нас умовно і два Майдани організував.
Юрій Лісничий: Саме так. Він справді створив приводи для появи двох Майданів. Третій Майдан сьогодні Україна не переживе. Тому на цього привида, якого розшукує українське правосуддя, треба дивитися і розуміти, наскільки крихкою є сьогоднішня ситуація в Україні, наскільки швидко треба змінюватися, йти в Європу і тікати від Росії.
Ярина Скуратівська: Україна не має сил дійти до Росії і до місця, де знаходиться Янукович. Але якісь спроби варто робити?
Юрій Лісничий: Такі спроби робляться – це процедура заочного осудження. Ця процедура буде застосована до Януковича і його соратників, які втекли з України. Наразі це є той максимум, який ми можемо зробити. Не будуть же українські спецслужби, як Моссад, викрадати його з Росії.
Ярина Скуратівська: А чому ні?
Юрій Лісничий: Це буде сприйнято, як черговий виклик Росії. Нехай він вже там сидить. Його сьогодні можна асоціювати з тими страусами, якими він колись опікувався.
Ярина Скуратівська: Я боюся звісно впасти в риторику «пропало все», але викрадені гроші не повертаються, процедура заочного осудження зависла, злочини на Майдані теж не розкриті. Таке враження, що ми останні два роки тільки слухаємо Януковича з-за бугра. А компенсації навіть суто юридичної немає.
Юрій Лісничий: Янукович не просто продав Україну. Є інформація, що за його гроші і за гроші інших його посіпак-втікачів і відбуваються сьогодні події на Донбасі.
В плані засудження злочинів тоталітарних режимів, я вам хочу навести приклад, як в Вільнюсі в 1991 році під час їхньої революції загинуло 14 людей. І лише в травні 2015 року справи тих подій були передані до суду.