«Україна нагально потребує розробки Кліматичної доктрини», — експертка

Але є розуміння цієї проблеми і про це неодноразово говорили і Пан Гі Мун, і Обама, і Президент Порошенко в тому числі. Про це йшлося на 42 сесії Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату, яка щойно завершилась в Дубровнику. Світлана Краковська, делегат 42 Сесії Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату, старший науковий співробітник Українського гідрометеорологічного інституту Національної академії наук, розповідає про проблеми клімату в Україні.

Галина Бабій: Про що говорилось там і яка роль України у цих процесах наукових?

Світлана Краковська: Це — найавторитетніша організація з цього питання у світі. Вона створена  спільно у 1988 році Всесвітньою метеорологічною організацією і Програмою з проблем навколишнього середовища Організації Об’єднаних Націй, для оцінки наукової інформації, що стосується зміни клімату і формулювання реальних стратегій реагування на ці зміни. Щоб розуміти важливість її роботи, згадаємо , що МГЕЗК була нагороджена Нобелівською премією миру у 2007 році. Україна також має своє представництво в цій організації. З 2013 року гостя брала участь в її роботі. На 42 Сесії ІРСС новообрані вчені на керівні посади висловили підтримку Україні в подальшій інтеграції в світову наукову спільноту.

Проблема зміни клімату є також дуже актуальною для України, хоча їй на жаль мало приділяють уваги, що значною мірою зумовлено відсутністю фахової інформації. Тому проблема поінформованості різних верств населення, зокрема й тих, хто приймає рішення на державному рівні, є надзвичайно важливою. Адже Україна потребує розробки Кліматичної доктрини, Кліматичної стратегії, Національного та регіональних планів з адаптації до змін клімату. Така робота частково проводиться, але вона потребує як координації фахівців, так і більшого розмаху із залученням ЗМІ, НГО, освітян.

Наш Український гідрометеорологічний інститут є провідним науковим закладом з питань змін клімату в Україні. Ми вже проводжимо  роботи з адаптації до змін клімату, які мають вагомі результати. Можемо контатувати, що північні області будуть все рясніше вкриті дощами, а південні все більше дрейфуватимуть за кліматом в сторону субтропічних країн.

Але ми не лише проводимо наукові дослідження, а й намагаємось донести цю інформацію до різних верств суспільства. Дуже вдалим виявилася співпраця з НГО Фонд «Відкрита політика» в рамках Міжнародної зеленої школи, коли ми  разом проводили наукові уікенди, пікніки, метеорологічні експедиції, лекції та екскурсії до інституту, Українського гідрометеорологічного центру, метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії. Учасники могли власноруч робити виміри, аналізувати їх, розрізняти що таке «погода» та «клімат», зрештою дізнатися як і чому вони змінюються, про наслідки таких змін, та що може зробити кожен, щоб зменшити негативний вплив та використати позитивні наслідки зміни клімату в Україні.