В Україні амністують сепаратистів, тоді як дезертирів можуть засудити, – юрист

За час проведення антитерористичної операції на Донбасі проти військових порушено 16 тисяч справ за дезертирство

Ведучi

Василь Шандро

Гостi

Іван Ліберман

В Україні амністують сепаратистів, тоді як дезертирів можуть засудити, – юрист
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_ur2_2015-10-12_liberman_ivan.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_ur2_2015-10-12_liberman_ivan.mp3
В Україні амністують сепаратистів, тоді як дезертирів можуть засудити, – юрист
0:00
/
0:00

Міліція знайшла лише 344 людини. Військовслужбовцям, згідно українського Кримінального кодексу, загрожує до 12 років ув’язнення. Юрист Іван Ліберман вважає це парадоксом: у той час, як сепаратистів звільняють від кримінальної відповідальності, захисників, які без рук і ніг повернулись на неокуповану територію, можуть покарати.

Катерина Луцька: Все ж таки, що загрожує військовим?

Іван Ліберман: Стаття 408 – дезертирство, розділена на 4 частини. Залежить від того, який характер злочину. Якщо особа самовільно залишила військову частину – від 2 до 5 років позбавлення волі. Якщо він залишив військову частину не один, або ціла група осіб, тобто була певна змова – вже до 10 років, це частина друга. Якщо вони це вчинили в умовах особливого періоду, який зараз і я, тут санкція  статті передбачає до 10 років. Якщо вони вчинили це за попередньою змовою і в особливостях воєнного стану або бойовій обстановці – вже до 12 років.

Катерина Луцька: Очевидно, що зараз починаються незрозумілі речі: чи це війна, чи це особливий період. Відповідно, мабуть, важко зрозуміти, яка відповідальність за дезертирство?

Іван Ліберман: Якщо брати юридичну площину, то захиснику легко зрозуміти, що це є. Це є особливий стан. Де-факто це війна, але де-юре – це особливий стан. Відтак у разі, якщо особи підозрюються у дезертирстві, то розмова може йти тільки про умови особливого періоду. Але якщо під час бою людина залишила поле бою – до 12 років.

Василь Шандро: Очевидно, це новий досвід для України, для юристів і для суддів. Хто займається розглядом цих справ?

Іван Ліберман: Обвинувачення пред’являє військова прокуратура, але суди загальної юрисдикції виносять рішення. На загальних підставах виносяться вироки.

Василь Шандро: Вже є певні судові вироки?

Іван Ліберман: Сьогодні йдуть судові процеси. Перспективні як для захисту.

Катерина Луцька: Щодо паралелі сепаратистів та військових у суддівській практиці?

Іван Ліберман: У нас щорічно відбувається якась амністія. Президент України підписує указ. І ми часто стикаємося з тим, що вчорашні фактично злочинці сьогодні можуть бути на волі. Що стосується військовослужбовців, мобілізованих, контрактників – це все різні сфери. Це різні статті Кримінального кодексу. Для військовослужбовців строкової служби – це одні статті, для мобілізованих – інші, для контрактників – інші. Насправді, є певна невідповідність законам моралі щодо того, що сепаратистів масово звільняють або можуть звільнити від кримінальної відповідальності, коли захисники без рук і ніг повернулися на не окуповану територію і їх можуть притягувати до кримінальної відповідальності. Парадокс і абсурд, але факт.

Катерина Луцька: Психологічні проблеми можуть стати причиною дезертирства. Та чи можуть психологічні чинники полегшити долю дезертира в суді?

Іван Ліберман: Безумовно, адже мова йде про мету. Суб’єктивна сторона – це мотив. Чи мав він на маті бути дезертиром? Це потрібно встановити. Окрім того, можна запропонувати підозрюваному пройти поліграф, детектор брехні.

Василь Шандро: Якщо ми солдат не забезпечуємо мінімальними речами. Людина просто, можливо, рятує своє життя. Це тонкі межі. Як адвокатам можна переконати суд?

Іван Ліберман: У статті 3 Конституції України сказано: людина, її життя і здоров’я, честь та гідність, недоторканість і безпека вважаються найвищою соціальною цінність. Тож, відтак, людина має право це зберігати у розумний спосіб. Поняття «дезертирство» дуже тонке та специфічне.

Василь Шандро: Наскільки важливо висвічувати подібні справи у ЗМІ?

Іван Ліберман: Згідно статті 214 Кримінально-процесуального кодексу, будь-яка інформація, яка стала відомою в ЗМІ є приводом і підставою для відкриття нового кримінального провадження. Потрібно просто боротися за свої права.

Василь Шандро: Ви відчуваєте, що суди ті судді реагують на суспільний тиск?

Іван Ліберман: Вони не просто реагують, вони бояться. Це факт, в них теж є сім’ї, діти, це може бути ганьбою. Треба адвокатам проявляти характер у суді, треба відстоювати всіма можливими методами.