Забороняючи КПУ влада показує, що свобода вибору у нас умовна — думка

Цьогорічні місцеві вибори стануть першими без участі Комуністичної партії. Відповідно до Закону України «Про місцеві вибори» у виборчому процесі не можуть брати участь місцеві організації партій, щодо яких прийнято рішення про невідповідність вимогам закону про декомунізацію. Чи є заміна КПУ у лівому політичному крилі України, — з’ясовували у програмі «На свіжу голову».

Гостем програми був учасник оргкомітету партії «Соціальний рух» Віталій Дудін.

Ярина Скуратівська: Ви є представником лівих сил, але не комуністичної партії?

Віталій Дудін: Так, я досить скептично ставлюся до радянського досвіду.

Ярина Скуратівська:  Що таке в вашому уявленні ліві сили?

Віталій Дудін: Я вважаю, що ностальгія за комунізмом це є оксиморон. Тому що комунізму в нашій країні ніколи не було. Був бюрократичний соціалізм. Він забезпечував певний рівень соціальних благ, але при цьому номенклатура жирувала. І саме номенклатура визначала вектор розвитку суспільства. Про забезпечення якихось елементарних громадянських прав, свободи слова тоді мова не йшлася. Але світовий досвід показує, що соціалізм має безліч варіацій і він невіддільний від демократії.  Сьогодні ліві в світі є не лише частиною якогось загального політичного спектру, а вони є локомотивом, який задає вектор розвитку.

Ярина Скуратівська:  А де ви буди, коли КПУ розповідала, що лівий рух, це є вони?

Віталій Дудін: КПУ завжди намагалася монополізувати цей сегмент за собою. На їх боці була підтримка олігархів, Росії і певні реваншистські настрої в суспільстві.

Ярина Скуратівська:  Це 30 відсотків електорату. У вас не було можливості чи бажання?

Віталій Дудін: Для того, щоб конкурувати з бандитами, то треба самому стати бандитом. А щоб конкурувати з олігархічним проектом, треба і самому стати олігархічним проектом. На такі компроміси ми не могли піти. Зараз ми намагаємося організувати демократичну ліву партію, яка називатиметься «Соціальний рух». Починаючи від об’єднання трудових колективів, які вже сьогодні борються за свої права. Не за якісь політтехнологічні речі, а за власні інтереси.

Євген Павлюковський: Щось на зразок профспілок?

Віталій Дудін: Так. Певною мірою це перетинається.

Євген Павлюковський: Ви говорили про позитивний досвід інших країн у розбудові лівого руху. Які це країни? Є Китай, але його важко назвати позитивним в соціальному аспекті: сильна економіка, але з правами людини там все сумно.  

Віталій Дудін: Ми можемо поглянути на досвід всіх Північних Європейських країн: Данія, Норвегія, Фінляндія, Швеція. Усі ці країни не погоджувалася на рецепти, які їм нав’язували Західні капіталістичні інституції. Коли їм казали, що треба знижувати податки, вони навпаки підвищували їх. А коли їх казали звільняти людей — вони забезпечували сталу зайнятість. І зараз ці країни є взірцем для багатьох країн, зокрема і для України.

Євген Павлюковський: Але ж у них не стояло гостро національне питання і питання самовизначення, там не було зовнішнього ворога-агресора, окрім Фінляндії. Чи може Україна зараз рухатися по такій моделі?

Віталій Дудін: Можна поглянути з іншого боку. Соціальна стабільність убезпечила ці країни від небезпек і війн. Таке суспільство розколоти значно складніше і завоювати їх значно важче. Ці люди знають, для чого вони живуть.

Ярина Скуратівська:  Ви націонал-ліві чи як це називається?

Віталій Дудін: Це дуже гучно звучить. Тематика українського визвольного руху для нас дуже важлива.

Ярина Скуратівська:  Це власне те, чого нам бракували — національно-лівих сил?

Віталій Дудін: Роль стереотипів в сучасній українській політиці є визначною. Але разом з тим деякі люди дійсно хочуть розібратися і відділити явища одні від одного. І тоді приходить усвідомлення, що ліві погляди значно ширші, ніж СРСР. Деякі все одно вважають, що нам ліві не потрібні і в облич КПУ Україна звільнилася від тягаря, який заважав її розвитку. Я вважаю, що боротьба з КПУ нас ні до чого хорошого не наближає. Вони повинні були померти своєю смертю, а замість цього влада влаштовує їм гучні проводи. Після чого комуністи зможуть відсудити собі повну компенсацію у Європейському суді з прав людини.

Євген Павлюковський: Є думка, що КПУ свідомо політично знищили. Ви згодні з цим?  

Віталій Дудін: Скільки я себе пам’ятаю, я послідовно критикував КПУ за те, що вони не є інтернаціоналістами і за те, що вони співпрацюють з олігархами. Але не допускати їх до виборів, на мою думку, занадто. Влада таким чином показує, що свобода вибору у нас в країні має досить відносне значення. Ви можете купити будь-який товар в супермаркеті, але проголосувати за будь-кого на виборах ви не можете.

Ярина Скуратвська: Але ж вони закликають до розвалу України.

Віталій Дудін: Націоналісти теж закликають до розвалу України і веде до антидемократичної диктатури і до поділу людей на сорти за мовою, нацією.

Євген Павлюковський: Це ми вже говоримо про ультра націоналістів.

Віталій Дудін: Але ж ми не забороняємо партію «Правий сектор», «Свободу». Ми дозволяємо їм висловлювати свої ідеї і застосовуємо до них кримінальне законодавство. Але чому КПУ ми позбавляємо політичних прав? Хоча достатньо  було просто реагувати на заклики до сепаратизму.