Діти з прапорами України, ілюстративне фото / Фoто: AP
За даними «Схід SOS», у 2022 році 158 тисяч дітей на окупованих територіях продовжували здобувати освіту в українських ЗВО. У вересні 2025-го їх кількість становила лише 33,7 тисячі. Як пояснює Юлія Кішенко, йдеться про школярів та школярок, які перебувають на ТОТ, але дистанційно продовжують навчатися в освітніх закладах на підконтрольній Україні території. З часом цей зв’язок скорочується, що пов’язано з безпековими питаннями та окупаційною політикою.
«Дедалі більше ми знаємо про залякування, погрози позбавити батьківських прав, якщо якщо дитина буде відвідувати українські школи. Про те, що їхні діти мають обов’язково відвідувати місцеві школи, які працюють за російськими програмами. Тому діти або їхні батьки все менше ризикують. Ми навіть чули про свідчення від вчителів, з якими спілкуємося, що люди виходили на зв’язок, потім пропали на деякий час і за місяць знову з’явилися й сказали, що були погрози, і вони відмовляються, ставлять на паузу навчання в українській школі через безпекову ситуацію», — розповідає координаторка.
Навчання дітей в українських школах дійсно тягнуть за собою судові переслідування батьків.
Юлія Кішенко наголошує, що найкращий варіант у такій ситуації — виїзд на підконтрольну Україні територію. Є різні організації та фонди, що надають допомогу в процесі евакуації та подальшої інтеграції. Також «Схід SOS» й інші ініціативи надають консультації щодо вступу до українських освітніх закладів, допомагають скористатися спрощеними програмами, що розраховані на відсутність частини українських документів. Зокрема, багато корисної інформації про різні можливості зібрано на сайті «Вступ з ТОТ».
«Ми зможемо зорієнтувати щодо виїзду, куди звернутися, щодо освіти. Якщо вам потрібні юридична підтримка, також наші юристи вас проконсультують. Будь ласка, звертайтеся, вас завжди підтримують, і переїжджайте в безпеку. Ніхто не може гарантувати безпечне середовище, коли діти, молоді люди, підлітки, їхні батьки перебувають в окупації», — говорить співробітниця благодійного фонду.
Протягом років окупації Росія дедалі активніше запроваджує в освітній системі на ТОТ заходи, спрямовані на мілітаризацію українських дітей. Відомо про численні випадки, коли люди виросли в окупації та стали військовими російської армії.
«Росія передусім націлена відправляти на війну тих людей, які перебувають на окупованих територіях. Російська Федерація, влада, готує молодих людей для військового майбутнього з садочку», — говорить Юлія Кішенко.
Для цього окупанти запроваджують обов’язкову участь дітей у парамілітарних рухах, проводять ідеологічні «уроки о важном», запрошують у навчальні заклади російських військових. Координаторка освітніх програм наголошує, що українські діти в цій ситуації є жертвами, тому важливо докладати усіх зусиль, аби забрати їх звідти й не дати чинити на них злочинний вплив.
Попри російський вплив, на окупованих територіях дійсно є молодь, яка зберігає та навіть публічно проявляє проукраїнську позицію, а з часом виїжджає на підконтрольну Україні територію.
Однією з ключових проблем є складність донесення інформації до людей на окупованих територіях, зазначає співробітниця «Схід SOS». Росія блокує українські державні сайти та медіа, намагається обмежити доступ до них навіть через VPN. Тому часто навіть люди, які виїжджають з окупації, знають далеко не про всі можливості підтримки з боку України та різних організацій, якими вони можуть скористатися.
Крім цього, окупанти намагаються залякувати людей, щоб ті не намагалися шукати інформацію про виїзд та інтеграцію в Україні. Як пояснює Юлія Кішенко, мешканцям ТОТ розповідають, що їх вирахують за IP-адресами та допитуватимуть, чому вони відвідували українські сайти. Також у школах та просто на вулиці проводять перевірки мобільних телефонів.
«Тому людям страшно заходити на сайти, і вони знаходять якісь шляхи або заводять окремі гаджети, які ховають десь далеко, щоб ні в кого не було їх в руках у небезпечний момент.
У нас зараз є купа програм і дій нашої влади, але не знаю, чи їх достатньо, якщо туди все ж не доходить інформація. Треба знаходити ще більше цифрих шляхів, щоб доносити інформацію на тимчасово окуповані території», — говорить координаторка.
Крім посилення інформаційної політики, спрямованої на ТОТ, важливо вдосконалювати роботу навчальних центрів в Україні. Частина їхніх співробітників сама недостатньо обізнана з наявиними можливостями для абітурієнтів з окупованих територій, а тому не може надати їм якісні пояснення та інструкції. Окремі ініціативи й менторські програми запроваджують самі університети, але така практика не є повсюдною, зазначає Юлія Кішенко.
На її думку, доречно також збільшити кількість бюджетних місць в закладах освіти за квотою №2, оскільки значній частині абітурієнтів їх наразі не вистачає.
«Я впевнена в тому, що державна підтримка має бути для переважної більшості тих, хто виїхав з тимчасово окупованих територій. Це не така захмарна кількість молодих людей, які держава не могла б собі дозволити. Тут ми говоримо про декілька сотень людей, які вчаться в закладах вищої освіти і які подолали абсолютно складний, небезпечний шлях для того, щоб приїхати сюди і залишитись тут», — говорить співробітниця «Схід SOS».
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі