Єдине майбутнє — російська армія: як працює освіта на ТОТ

Як постала російська освіта на ТОТ, на що вона спрямована

На тимчасово окупованих територіях України перебуває близько 1,6 млн дітей, говорить Марія Суляліна. При цьому, зазначає вона, точна кількість залишається невідомою, оскільки Росія не надає жодної релевантної статистики щодо народжуваності чи кількості випускників зі шкіл. Принаймні якусь статистику має Севастополь, тоді як у випадку окупованих частин Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей доводиться послуговуватися цифрами, які озвучують очільники окупаційних адміністрацій. При цьому, у певних навчальних закладах на ТОТ взагалі не відбувається освітнього процесу, хоча раніше окупаційна влада оголошувала геть іншу інформацію.

Як розповідає Марія Суляліна, після окупації Криму у 2014 році РФ почала тестувати там свої практики у сфері освіти. На півострові з перших днів окупації навчальні заклади переводили на російські стандарти, вилучати українські книжки.

«Ми бачили, як Росія поступово розбудовувала цю систему в Криму, і на момент повномасштабного вторгнення 2022 року в Криму ця система уже була сталою. Це вже була велика мілітаризаційна машина, яка працювала», — пояснює голова центру.

За її словами, на територіях, як Росія окупувала з 2022 року, цей процес відбувався значно швидше, адже механізм русифікації освіти вже був відпрацьований. Йдеться не лише про російську шкільну програму, зазначає Марія Суляліна. Окупаційна освіта «перевиховує» дітей на всіх рівнях з наймолодшого віку.

«Дитину беруть з дитячого садочка, там починають їй казати, що він чи вона є російським громадянином, що бути росіянином — це велика честь, що кожна дитина має бути патріотом, а у розумінні Російської Федерації — це бути готовим загинути за РФ. І це ведеться з дитячого садочку, куди приходять парамілітарні рухи, такі як «Юнармія», продовжується у школі та на рівні закладів вищої освіти.

Насправді ми зараз бачимо, що основна мета шкільної освіти — підготувати майбутніх солдат. Школа і процеси в ній побудовані так, щоб дитина не захотіла продовжувати далі освіту, щоб дитина після школи захотіла піти воювати і бути «героєм», оскільки цей «героїзм» нав’язується змалечку і будується на прикладах російських військовослужбовців», — говорить Марія Суляліна.

Вона зазначає, що якщо раніше головний акцент у російській пропаганді припадав на «Велику вітчизняну», то зараз його перенесли на останні війни РФ, передусім — війну проти України. До дітей приходять чинні російські військові, розповідають про свої «подвиги» та агітують вступати до російської армії.

Як побудована російська пропагандистська освіта, й чому вона працює

Марія Суляліна говорить, що Росія роками готувалася до війни проти України. Коли РФ де-факто окупувала у 2014 році Крим та частину Луганської та Донецької областей, вона мала сильну ідеологічну підготовку. Очільниця «Альменди» каже, що ті процеси, які запроваджувалися в медіа, освіті, молодіжній політиці та культурній сфері в цілому, не могли відбуватися без підготовки.

«Росія розбудувала і розбудовує в окупації територію постправди. Ми говоримо про індоктринацію, тому що її суть у тому, щоб повністю відключити раціо, щоб людина почала беззаперечно вірити у те, що їй говорять. Коли ми дивимося на Російську Федерацію, ми бачимо величезну кількість справді якісних наукових робіт про те, як це запроваджувати. І вони дуже добре готувалися, як працювати з дитячою психікою», — говорить Марія Суляліна.

Вона зазначає, що «Юнармія» виникла саме після окупації Криму, «Рух перших» — у 2022 році. Тобто головні російські мілітаризаційні рухи безпосередньо пов’язані з агресією проти України.

За словами голови Центру громадянської просвіти, тези російської пропаганди, які здаються нам цілком абсурдними, логічно вкладаються у загальну мережу уявлень, яку вибудовує ворог та запроваджена на ТОТ освіта. Під найбільш дивними й радикальними вигуками лежать викривлені та переакцентовані моделі вивчення історії та географії.

«Якщо дитині роками говорили про цю територію лише як про територію Російської Федерації, то звідки там візьметься Україна, якщо її там ніколи не було? І тут в 11 класі їй говорять про злочинний режим, нацистів і про те, що Захід воює проти Росії, то дитина починає у це вірити, адже у неї немає альтернативної інформації», — пояснює Марія Суляліна.

Значення Криму для російської пропаганди й мілітаризації молоді

Крим відіграє ключову роль у російській пропаганді, говорить Марія Суляліна. З одного боку, йдеться про наративи: щодо російського флоту, «одвічно російської території», «кримської весни». З іншого боку — про практичний вимір, адже в Криму тестували, як запроваджувати російські стандарти, що робити, якщо батьки хочуть, аби їхні діти навчалися українською, як тиснути.

«Крим не просто так називають «півостровом страху», бо він пройшов усі ці рівні, коли російська влада, ФСБ тиснули на всі верстви населення, щоб зламати спротив. У той же час, ми бачимо, що спротив триває, Росії цього все одно не вдалося зробити.

На рівні рухів Крим теж був майданчиком, де їх створили і почали запускати. «Юнармія» утворилася після окупації Криму, найбільш активно почала діяти саме у Севастополі, ми бачили величезну динаміку її росту там. За російською пропагандиською версією, дівчинка з Севастополя запропонувала створити «Рух перших». Тобто ми бачимо постійне лінкування цих рухів саме з Кримом. Куди вивозили дітей після окупації територій Херсонської та Запорізької областей? У Крим, тому що там уже була розбудована система таборів, де дітей мілітаризують й індоктринують. Де почалася перша депортація дітей? У 2014 році в Криму», — пояснює Марія Суляліна.

Вона наголошує, що фактично всі подальші злочини РФ почалися саме з Криму. Разом із тим, відсутність реальної відповідальності й тиску за ці дії дали Росії відчуття вседозволеності й безкарності.

Залучення інфлюенсерів та обмеження доступу до інформації

У 2025 році бюджет на молодіжну політику становив близько 698 млн доларів, а цьогоріч він має зрости до мільярда доларів. Бюджет «Юнармії» на 2026 рік становить близько 16 млн доларів та частково йде зі статті «забезпечення обороноздатності країни».

Марія Суляліна наголошує, що мілітаризаційні рухи присутні в Росії та окупованих нею територіях усюди. Відділення «Юнармії» є при школах, де також залучають російських інфлюенсерів. У «Розмовах про важливе» використовують лекції від російських реперів, блогерів.

«Тобто вони активно залучають людей, які можуть бути авторитетами для молоді. Коли ми дивимося на інтернет, величезна його частина просто заблокована. Коли ми дивимося, до чого у дітей є доступ, то зрозуміло, що ці канали насичені саме російським інфопростором. Росія вкладає гроші у те, щоб залучити інфлюенсерів до роботи з молоддю, щоб начебто не говорити з офіційних каналів, але, по суті, дублювати усі ті самі меседжі», — розповідає голова «Альменди».

Вона зазначає, що останнім часом активізувався процес блокування месенджерів та доступу до інтернету. Крім того, людину можуть переслідувати просто за те, що у неї в телефоні є Signal. У контексті ТОТ ці заходи передусім спрямовані на те, щоб відрізати молодь від однолітків чи рідних на підконтрольних українських територіях.

Чи зберігаються проукраїнські погляди серед молоді на ТОТ

Марія Суляліна говорить, що ні держава, ні громадські організації не мають доступу до тимчасово окупованих територій. Тому ніхто не має релевантної інформації щодо настроїв населення в окупації. Тим не менш, дослідження «Альменди» показує, що більшість студентів, які виїхали з ТОТ і вступили до українських університетів, зробили це з патріотичних мотивів.

«Очевидно, ці мотиви продовжують там бути, попри понад 11 років окупації. Що на це впливає — для мене загадка. Бо багато у кого з молоді, з якою ми спілкуємося, проросійські батьки. Тобто все оточення говорить про зовсім інше, а людина залишається патріотом своєї країни.

У мене є припущення, що Україна є символом свободи, можливостей, і молода людина хоче тягнутися до цього, не хоче жити в тоталітарному минулому, яке зараз розбудовує Росія на всіх територіях, які вона захопила», — каже Марія Суляліна.

Українська державна політика щодо молоді з тимчасово окупованих територій

За словами очільниці центру, наразі держава комунікує, що готова прийняти молодь з тимчасово окупованих територій. Натомість реальна практика далеко не завжди підкріплює таку позицію. Скажімо, проблемною залишається освіта. Якщо молода людина приїжджає на підконтрольну територію й хоче не вступати до закладу вищої освіти, а влаштуватися на роботу, то не може отримати український документ за рівень шкільної освіти, й для цього вона має додатково провчитися півтора року у школі.

«У нас є спрощена система вступу, і це величезний плюс. У той же час, питання визнання результатів середньої освіти, що важливо, аби людина могла приїхати й економічно себе забезпечувати, все ще невирішені», — говорить Марія Суляліна.

Дедалі гострішим стає питання отримання українських документів, адже з кожним роком окупації більшає кількість молодих людей, які не мають українських документів, і для яких це може стати бар’єром у майбутньому.

Поступові зміни на краще відбуваються, каже діячка, але вони залишаються несистемними і дуже повільними. За її словами, нам важливо спільно працювати над тим, щоб молодій людині було легко виїхати з окупації, оскільки єдине майбутнє, яке для неї там готують, — це російська армія. На думку Марії Суляліної, потрібно змінювати риторику з очікування на деокупацію на активні заклики виїжджати з ТОТ. Разом із тим, говорить вона, важливо налагодити механізми визнання освіти людей, які виїхали з окупації, та комунікацію з ними на цю тему.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі