Вікторія Полфунтікова у студії Громадського радіо
Вікторія Полфунтікова вже розповідала «Громадському радіо» свою історію. Коли Росія окупувала Крим, дівчині було 11 років, тож половину життя вона провела в умовах окупації. Попри це, восени 2025 року після завершення навчання в університеті дівчин самостійно виїхала з півострова на підконтрольну Україні територію й стала будувати нове життя в Києві. Зокрема, почала працювати у відділі соцмереж на «Громадському радіо».
Історія Вікторії отримала багато реакцій, серед яких і з боку росіян чи інших людей з окупації, які заявляли, що її розповідь вигадана. Сама вона говорить, що може зрозуміти й такі коментарі, оскільки їх автори багато років живуть у середовищі, де нав’язують думки, що Крим — це Росія, і що там немає проукраїнських людей.
«Але я нормально до цього ставлюся, мені здається успіхом, що така людина, яка має проросійські погляди, натрапила на це відео та побачила якийсь інший приклад. Я маю надію, що коли вона побачила такий приклад, може, з першого разу вона не повірить, але потім натрапить на ще якусь історію, ще якусь і почне по-трохи вірити або якось переосмислювати своє ставлення до людей в окупації, переїздів та війни», — говорить дівчина.
Вікторія говорить, що після того, як вона публічно розповіла про свій досвід, їй писало багато інших молодих людей з окупованих територій і запитували про те, як вона виїжджала, та як їй у Києві. Дівчина каже, що знає щонайменше про одного хлопця, який після спілкування з нею вже отримав «білий паспорт» і має виїхати на підконтрольну Україні територію.
«Я дуже радію, що моя історія була, в якомусь сенсі, ще й корисною для людей, і я маю надію, що всі ці люди, які мені писали, теж згодом ухвалять це рішення та виїдуть. На жаль, не відзвітовуються, на пишуть, але буду рада почути такі історії. Я дуже рада, коли люди бачать інший шлях, пишуть, щось у мене запитують, я завжди дуже рада допомогти, щось підказати», — говорить Вікторія Полфунтікова.
Вона наголошує, що нестача інформації — одна з важливих проблем на окупованих територіях. Людям дуже складно дізнатися щось про можливості виїзду чи життя на підконтрольній Україні території через дедалі жорсткіші блокування сайтів та соціальних мереж з боку росіян.
Нещодавно Вікторія Полфунтікова їздила на парламентську асамблею ОБСЄ, що проходила в Андоррі. Разом із хлопцем з Донеччини та дівчиною з Криму вона розповідала про свій досвід життя в російській окупації й те, що багато українських дітей і молоді досі залишається в цих умовах. На думку Вікторії, представники інших країн розуміють, що важливо не забувати про цю тему й працювати з проблемою пропаганди й індоктринації на окупованих територіях.
«Мета цієї події й того, щоб привезти трьох людей з окупації, була в тому, щоб люди почули власні історії. Бо ми обговорювали, що почути звіти, якісь цифри про людей або вкрадених дітей це одне, а почути конкретні живі історії людей, які виїхали з окупації або залишаються там, це вже трохи інше. Мені здається, що коли європейські представники або ще хтось чують історії конкретно від людей про те, як вони виїжджали, це має вплив», — говорить дівчина.
Як пояснює Вікторія Полфунтікова, за проблемами з доступом до інформації в окупації слідують труднощі з тим, як виїхати, оформити необхідні документи й адаптуватися. Разом із цим, вона відзначає, що зараз є багато волонтерських організацій, які з цим допомагають, тож якщо на початковому етапі вдасться встановити з ними контакт, подальший шлях може бути легшим.
Попри дадалі серйозніше блокування доступу до інформації, Вікторія вважає, що важливо продовжувати говорити на підконтрольній Україні територію про окупацію та для людей в окупації.
«Мені здається, дуже важливо згадувати, постійно нагадувати про це і намагатися достукатися туди в окупацію. Тому що це і є мета Росії — відрізати всю інформацію та казати, що це немає сенсу», — говорить дівчина.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі