Які є можливості для ВПО, щоб інтегруватися у нову громаду

Як ВПО отримати психологічну допомогу

За словами Галини Усової, психологічної підтримки потребують не лише люди, які щойно були вимушені покинути дім, але й внутрішньо переміщені особи, які переїхали понад десять років тому. Загалом держава виділяє декілька ключових етапів реінтеграції ВПО: адаптація, інтеграція та повернення до свого постійного місця проживання. Нещодавно уряд ухвалив Стратегію внутрішнього переміщення до 2030 року, у якій визначив цілі у межах цих етапів та операційний план дій, зазначає юристка.

Вона зауважує, що коли людина, яка зазнала вимушеного переміщення, приїжджає у нову громаду, вона потребує доступу до інформації. Часто це завдання виконують центри, що надають комплексну соціальну послугу з формування життєстійкості, доступну всім мешканцям громади, зокрема ВПО, говорить Галина Усова.

«Відтак, внутрішньо переміщена особа, яка прибуває в громаду, може скористатися цією підтримкою. Там є різні моделі: групові сесії, індивідуальні консультації. Порядок звернення там доволі простий, варто просто прийти у цей центр життєстійкості для отримання послуг», — каже вона.

Також послуги психологічної допомоги надає багато громадських організацій. Так, БФ «Право на захист» проводить психологічні консультації та групи для внутрішньо переміщених осіб і людей, які постраждали від збройної агресії, щоб підтримати їх протягом інтеграції у громаду, говорить Галина Усова.

На її думку, передусім важливо впоратися саме з психологічним бар’єром, оскільки він може заважати людині працевлаштуватися, долучитися до соціального та громадського життя.

Доступ до соціальних послуг у громаді

Загалом внутрішньо переміщені особи мають право на безкоштовні соціальні послуги. За словами Галини Усової, у більшості громад є центри, до яких можна звернутися за цією підтримкою. Людині можуть допомогти, наприклад, працевлаштуватися, відновити документи, знайти житло.

«Такими сервісами можна користуватися. Вони не дуже популярні з огляду, ймовірно, на слабку інформаційну політику у цій сфері. Але такі сервіси можуть бути достатньо дієвими для людини, яка тільки приїхала», — зазначає співробітниця БФ «Право на захист».

На її думку, проблема недостатньої поінформованості про соціальні послуги пов’язана із новизною самого цього інституту, адже раніше державна підтримка проявлялася передусім у виплатах.

З якими перешкодами стикаються ВПО протягом інтеграції

За словами Галини Усової, нерідко ВПО продовжують стикатися з дискримінацією на рівні законодавства та суспільної думки. Часто вони не відчувають підтримки та соціальної згуртованості з боку громади. Натомість важливо, щоб людина опинилася у комфортному та безпечному середовищі після стресу й можливого насильства, які вона пережила перед цим, говорить співробітниця благодійного фонду. Інакше внутрішньо переміщена особа не продовжить процес інтеграції, а переїжджатиме на нові місця.

Як розповідає юристка, деякі громад натомість створюють механізми підтримки внутрішньо переміщених осіб, програми соціальної підтримки. Такі місцеві ініціативи функціонують паралельно із державними гарантіями. Це може бути додаткова компенсація для роботодавців, пільгова оренда житла, додаткові виплати.

«Власне, у внутрішньо переміщеної особи більше шансів залишитися у тій громаді, яка створює ці стимули, ніж у тій, що не хоче рухатися у цьому напрямку», — говорить Галина Усова.

За словами Галини Усової, навіть якщо людина цікавиться інформацією про громаду, в яку вона може переїхати, часто такої нагоди немає. На сайті громади можуть бути вказані лише пару контактів, але відсутні відомості, які б допомогли зрозуміти, чи зможе людина адаптуватися у цьому місці та отримати там підтримку.

Як здобути новий фах, знайти роботу чи відкрити бізнес

Разом із цим, держава дає можливість людям перенавчатися, щоб опанувати після переїзду фах, який допоможе працевлаштуватися на новому місці. Для цього існує програма ваучерів на навчання, яку реалізує Державна служба зайнятості. З переліку близько 150 навчальних закладів людина вибирає той, у якому хотіла б навчатися, а також професію, яка її цікавить, і подає заявку в центр зайнятості. Їй виділяється 30 тис. грн, які мають повністю або частково покрити навчання.

«Проблема ваучерів у тому, що, наприклад, особи, зареєстровані як безробітні, не можуть скористатися цією програмою. Нею також не можуть скористатися особи, які не мають вищої або професійної освіти, тобто та молодь, яка переїжджає і через це не встигла закінчити профільний навчальний заклад. Крім цього, ми розуміємо, що ціна ваучера у 30 тис. грн не є настільки великою, тому що в контексті навчання в університетах вартість там може стартувати від 35 тис. грн», — зауважує юристка.

БФ «Право на захист» надає юридичну підтримку для внутрішньо переміщених осіб. Вона може стосуватися, допомоги щодо відновлення документів, доступу до різних сервісів, зокрема судових органів, вирішення питань з пенсією чи іншою грошовою допомогою. Також у фонді є кейс-менеджери, які можуть допомогти людині побудувати подальші професійні плани та працевлаштуватися. Крім цього, є програма, що надає підтримку людям, які хочуть відкрити свій бізнес.

«Є і державна програма «Гранти на власну справу», яка передбачає можливість державного фінансування відкриття бізнесу. Загалом ця програма доступна для дуже широкого кола осіб. ВПО можуть подати заявку, бізнес-план, пройти співбесіду в центрі зайнятості та отримати грант на власну справу. Єдине, що там є нюанси щодо подання бізнес-плану, оскільки людині, яка не працювала у цій сфері, буде доволі важко його скласти», — говорить Галина Усова.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі