Заміновані поля і полювання дронів: як росіяни перекрили доступ до Олешків

У якому становищі перебувають цивільні люди в Олешках

Олександр Павліченко розповідає, що ще з весни цього року стало відомо, що Олешки на Херсонщині перебувають на межі гуманітарної катастрофи. Йдеться про відсутність адекватного постачання опалення, газу, а також відсутність постачання продуктів харчування й медичної допомоги. При цьому, надходили повідомлення про те, що окупанти тримають місто закритим, і евакуюватися звідти майже неможливо.

Спершу окремим людям вдавалося вибратися з Олешків до Голої Пристані, а звідти — рухатися далі через територію Криму й РФ, говорить виконавчий директор УГСПЛ. Пізніше було перекрито і цей маршрут.

«Логіка закриття цього міста незрозуміла, чому Росія використовує його як дослідний полігон над цивільним населенням, тому що якимось реальним спротивом або шкодою, якої можна було завдати окупантам, це місто не відзначалося. Там живе велика кількість літніх людей, пенсіонерів, людей з інвалідністю, які потребують догляду, відповідного медичного обслуговування. Це вразлива категорія, яка зараз переживає найтяжчі для себе часи, і тому є велика кількість смертей», — розповідає Олександр Павліченко.

За його словами, наразі відомо, що на всі Олешки залишилися чотири медпрацівники, які можуть надавати першу допомогу у випадку поранень після обстрілів. Засобів для подальшого догляду за пацієнтами у них немає. Крім цього, у місті відсутнє електропостачання, не працює морг, а тому померлих складають у підвалах.

Перекриття доступу до Олешків та виїзду з міста

Як розповідає виконавчий директор УГСПЛ, люди, які намагалися їздити між іншими населеними пунктами й Олешками та завозити туди продукти й медикаменти, стали жертвами російських дронів. Через таке полювання, постачання всього необхідного перервалося.

«Була ситуація влітку, коли люди намагалися вирватися, самі йшли пішки через заміновані поля. Треба було вийти до Голої Пристані, щоб там, за можливості, знайти транспорт і виїхати з цієї території через Російську Федерацію. І вже коли вони дійшли до Голої Пристані, їх завернули і змусили вертатися назад в Олешки — пішки по цьому ж замінованому полю», — говорить правозахисник.

Він зауважує, що в Олешках перебувають і російські військові, тож вони можуть не випускати звідти цивільних, аби використовувати їх як живий щит від можливих українських атак. Місто розташоване на лівобережжі Дніпра лише за чотири кілометри від Херсона.

Ситуація в інших населених пунктах регіону

Гуманітарна катастрофа поширюється й на інші міста й села у регіоні. Так само йдеться про закриття шляхів до них, заміновані поля та полювання FPV-дронів. Як зазначає Олександр Павліченко, до літа був можливий транспортний рух з Голої Пристані, однак відтоді ситуація, ймовірно, погіршилася. Місто теж розташоване на незначній відстані від Херсона й українських позицій, тож там росіяни так само можуть використовувати цивільних як живий щит.

«Ця територія потерпала і від наслідків підриву Каховської ГЕС та затоплення. Відповідно, на території Голопристанської громади були загиблі в різних населених пунктах. Сама Гола Пристань теж, як кажуть, плавала у воді. Це один з факторів, який тоді спричинив можливість евакуації з цієї території, але на сьогодні такі можливості знову фактично втрачаються для населення», — пояснює виконавчий директор УГСПЛ.

Перемовини щодо вирішення гуманітарної катастрофи

Олександр Павліченко зазначає, що ситуація в Олешках та регіоні не покращується, тож не можна вважати, що Росія якось реагує на повідомлення про гуманітарну катастрофу. За словами правозахисника, РФ сприймає місто як лінію бойового зіткнення та нехтує цивільним населенням на цій території.

«У нас є визначені конкретні представники, які не завжди представляють Координаційний штаб, але вони є переговорниками цього процесу. Потрібно, щоб питання Олешків стояло так само в переговорному процесі — щодо звільнення цивільного населення, як мінімум. Крім того, якісь контакти з РФ відбуваються. Ми говоримо про те, що процес переговорів не має якогось завершення, і періодично є інформація про ті чи інші зустрічі й обговорення. Саме це є одним з кризових питань, які так само мають бути розглянуті», — стверджує виконавчий директор УГСПЛ.

Також, на його переконання, можна залучити третю сторону, як-от Міжнародний комітет Червоного Хреста, який міг би взяти участь у ліквідації кризи — принаймні через посередництво російського комітету.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі