Випуск записаний до початку повномасштабної війни Росії проти України. Публікуємо, тому що ми незмінно вболіваємо за науку та науковців в Україні.
Гість — віцепрезидент Київської школи економіки, ексзаступник міністра освіти та науки України Єгор Стадний.
Єгор Стадний: В Україні люблять акцентувати на відокремленості науки та вищої освіти. Я не схильний вважати, що це є основоположна проблема. Чому? Тому що…
Сергій Плохій працював деканом в Дніпропетровському університеті, зараз це очільник Українського наукового інституту Гарвардського університету.
Славнозвісний матеріалознавець Юрій Гогоці працював в Інституті проблем матеріалознавства ім. I. М. Францевича НАН України (провідний центр науково-технічних розробок в галузі теоретичних основ створення нових матеріалів для задоволення потреб ядерної енергетики, електроніки, авіабудування, машинобудування — прим. ред.). Виїжджали не лише з Інститутів НАН, а й з університетів… Тому була наука в університетах. Проблема в тому, що вона загиналася в 90-х. Плюс деякі розділи науки просто в Радянському Союзі були відсутні.
Читайте також: Українцям у світі треба бути на позиціях людей, які ухвалюють рішення — ректор КШЕ Тимофій Брік
Важливою проблемою стало те, що більшовики розділяли університети та інститути, подрібнювали їх. Більшою мірою це було пов’язано, звісно ж, з економічними вертикалями, які вони вибудовували по індустріальному принципу. Але другим ішов чинник політичний.
Те, що більшовики відокремили від університету так звані інститути народної освіти (а в майбутньому вони стали педінститутами) — вбило клин відставання педагогічної вищої освіти від класичної…
Зараз ми розуміємо, що фізика, хімія, біологія класичні, від тої, яка є в педагогічних інститутах — дуже сильно відрізняється. Можна так хибно з математикою порівняти.
Не можна було відокремити класичну освіту від викладацького ремесла. Потрібно було давати цю міксовану програму, але в одному місці.
Як фахівець з історії можу сказати, що шкільна історія серйозно відстає від досліджень минулого.
Наші інтелектуали і, фактично, бюрократи ранньої Російської імперії походили з Києва, Києвао-Могилянської академії. Становлення всієї сучасної православної російської церкви за Петра — діло рук Феофана Прокоповича, діяча Києво-Могилянської академії, який просто весь свій інтелектуальний потенціал вклав в ось це. Ми встановлювали і створювали там інституції, що називається, тодішні, ранньомодерні.
Читайте також: Розкрадачі могил допомогли археологам дізнатись про культуру кельтських обрядів у стародавній Україні
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS