Не все одразу, сортування сміття можна почати з малих кроків — Любов Жарова
Гіпотеза про те, що, якщо нас замкнути по домівках, це допоможе довкіллю, виявилася неправдивою, розмірковує Любов Жарова.
Гостя — докторка економічних наук Любов Жарова. Говоримо про сталий розвиток з точки зору науки й у контексті побуту.
Любов Жарова: Сталий розвиток — це, якщо простими словами, той розвиток, який уможливлює наш економічний і соціальний розвиток нескінченно в часі. Коли ми самі зможемо добре жити, не вичерпуючи ресурси та можливості для цього нашим онукам і всіляким прийдешнім поколінням.
- Пандемія змушує насправді багато що переглядати. Переглядати те, як ми будемо відвідувати наші робочі місця, як будемо працювати, споживати.
Хоча початкова гіпотеза про те, що якщо нас всіх замкнути по домівках, то різко знизиться негативний вплив на довкілля, виявилася неправдивою. Все одно ми хочемо їсти, палимо електрику. Тепер ми все частіше обираємо автівку, якщо маємо таку можливість, бо це спосіб уникнути зайвих контактів.
- У світі до 70% їжі псується.
Різниця між країнами на вищих щаблях економічного розвитку і тими, які потерпають від нестачі економічного ресурсу, в тому, що там, де ресурсів менше, у них гниє сировина, а в перших гниють напівфабрикати та приготована їжа.
Якщо більшість людей буде свідомо обирати купити щось і приготувати, а не купувати зготований салат, це також буде стимулювати змінювати те, що буде на полицях в супермаркетах.
Це таке класичне когнітивне викривлення: ми не можемо казати про сталий розвиток, поки в нас стільки економічних проблем. Поки ми не нагодували бідних. Якщо ми прагнемо розвиватися, то варто це робити по-новому. Якщо ми знаємо, що можемо одразу переходити на інші моделі споживання чи використовувати інші матеріали при виробництві.
- Іноді малі прості кроки можуть щось змінити.
Ольга Маслова: Стосовно сортування сміття дуже часто лунає такий контраргумент: яка різниця, сортувати, чи ні, якщо зрештою все опиниться на одному звалищі? Що відповідати?
Любов Жарова: Насправді з’являється все більше контейнерів. Це процес, який не може відбутися одразу. Вже ж є контейнери ПЕТ і контейнери для скла. Якщо ми навчимося хоча б це сортувати, не викидати в ті контейнери з пляшками ПЕТ все, що завгодно, то це вже буде непоганий крок для подальшого сортування. Ми ж навіть те, що можемо, не завжди сортуємо.
Далі виникає питання: а навіщо мити? Тому що, якщо ми не помиємо, то воно потім зіпсує всю іншу сировину.
Ольга Маслова: А от наскільки витрата води та мийних засобів з різними хімічними штуками компенсує чи не компенсує ту користь?
Любов Жарова: Це складне питання. Власне, для того всі й приходять до висновку, що треба споживати менше пластику. Його не треба аж намивати. Треба як мінімум змити рештки йогурту чи чогось там, щоб воно не гнило в контейнері. І, власне, дивитись, бо якщо контейнер для ПЕТ пляшок, то далеко не всі вони такі.
Пунктів сортування стає більше.
3 тези:
- Навіть маленькі кроки можуть змінити світ.
- Важливо критично мислити. Кожного разу подумайте, а чи справді це так?
- Самоосвіта наразі є ключовою.
Повну програму слухайте в аудіофайлі
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS