Гість — доктор філософських наук, письменник Тарас Лютий.
Тарас Лютий: Досліджуючи різні аспекти проблеми нігілізму, я вийшов на «родову» проблему. Це проблема «ніщо». Що можна сказати про ніщо? Щойно постає таке запитання, людина впадає в ступор: «Як можна сказати про те, чого немає?». А потім виявляється, що це не зовсім так, що немає геть. А є різні субпроблеми й проблеми, які дозволяють нам з позиції Буття говорити про Небуття. Я намагався зрозуміти, в який спосіб проблема «ніщо» стає визначальною в проблемі нігілізму. Тому що ось ця частка «нігел» якраз латиною й означає «ніщо».
Потім я досліджував, і досі досліджую, різноманітні аспекти масової популярної культури. Чи можемо ми так гнівно «затаврувати» масову популярну культуру? В яких аспектах справді можемо, а в яких ми кажемо, що, особливо популярна культура відіграє особливу допоміжну, прогресивну, роль?
Хтось страшний і підступний крутить свої «темні схеми». Хочеться знайти простих рішень, визначити когось винного. Не класти на себе певні зобов’язання, а сказати, що «хтось це повинен вирішити, але не я».
Мене вразила одна з ключових концепцій Ніцше: Самоперевершення. Людина виходить із самопізнання, вона мусить зрозуміти себе. Для того, що зрозуміти себе, вона мусить докладати певних зусиль, перебувати в активному пошуку. Ми не повинні себе консервувати, ми — відкриті проєкти.
Отже, самопізнання, докладання зусиль і відкрита перспектива — от такі 3 тези.
Читайте також: Сергій Кримський був великий перформер — Тарас Лютий.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Українського культурного фонду
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS