НУБіП дає потужний стрибок для студентів, потреби ринку дуже високі — Наталія Нестерова про аграрну освіту

Розмова про освіту, гербіциди та бюрократію.

Ведучі

Ольга Маслова

НУБіП дає потужний стрибок для студентів, потреби ринку дуже високі — Наталія Нестерова про аграрну освіту
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/03/hr-naukaykpomaslu-2021-03-14_nestorova.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/03/hr-naukaykpomaslu-2021-03-14_nestorova.mp3
НУБіП дає потужний стрибок для студентів, потреби ринку дуже високі — Наталія Нестерова про аграрну освіту
0:00
/
0:00

Гостя — кандидатка сільськогосподарських наук, співробітниця Національного університету біоресурсів і природокористування Наталія Нестерова.

Наталія Нестерова: Наш університет дає потужний стрибок для тих студентів, які мають потенціал. У нас є факультети, які готують унікальних спеціалістів: факультет захисту рослин, агробіологічний факультет, факультет механізації. У Києві взагалі ніхто більше не готує таких спеціалістів. В нас в Україні є декілька установ, які готують таких спеціалістів. А потреби ринку дуже високі. Наш університет забезпечує студентів практичною базою, вони отримують ті знання, які їм потрібні. Про те, що таке поле, як з ним працювати, які культури можуть — не можуть рости, як в короткі терміни вирішувати стресові чинники. Потім такі студенти, які мають певний потенціал, закінчують університет і йдуть безпосередньо в ту компанію, яка готова платити їм за це кошти. Плюс дуже багато аграрних компаній приходять до нас на етапі 3-4 курсів і намагаються брати студентів. І кошти там досі непогані для зарплати.

Я фактично займаюся фізіологією рослин, у першу чергу, стійкістю рослин до стресових чинників середовища і підвищенням фітотоксичності культур до дії препаратів захисту (гербіцидів).

Про гербіциди

Ми разом зі співробітниками інституту фізіології влаштовуємо Дні поля, на якому намагаємося зібрати зацікавлених людей і розповідаємо їм про дози гербіцидів, які можна використовувати. Що обов’язково треба дивитися співприйняття двох препаратів, що бакові суміші не можна змішувати просто так. Але, на жаль, люди не завжди сприймають цю інформацію. Набагато простіше купити препарат, подивитись, що там написано в інструкції, взяти 10 г того і того, розвести в літрі води і обробити, аніж подумати головою і використати наукові здобутки. Ми рекомендуємо додавати специфічні речовини, які можна дістати у вільному доступі. Не те, що це якісь там невідомі препарати, їх можна дістати. Ми рекомендуємо зменшити дозу препарату, додати цю речовину і отримати вищий ефект. А людині це складніше. На жаль, сьогодні це економічно невигідно і компаніям, які поставляють нам гербіцидів. Тому що в Україні своїх гербіцидів немає, ми купуємо все закордоном. А в компаній лише одна ціль: заробити більше коштів. Потрібно зробити щось своє, щоб українським користуватися (але це, напевно, робота не для одного відділу, а робота цілого інституту, що до сьогодні ніхто цього не міг зробити), та намагатися знайти ті шляхи, щоб зменшувати кількість гербіциду, яку ми використовуємо. Бо це колосальна шкода навколишньому середовищу.

Пересічним аграріям слід звертати увагу на сезонність, бо гербіциди мають таку особливість, як можливість знижувати ефект, якщо використовувати їх у жаркий період часу. У нас останні роки літо посушливе, тому дія препарату знижується. Треба переносити період обробки на більш ранній. Я розумію, що встати о 5 ранку не для всіх можливий варіант, але на сьогодні це кращий варіант.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису